Аналітика

Що робити, коли справа вже виграна і позаду, а кошти, сплачені до бюджету у вигляді судового збору, так і не повернуто?

У багатьох учасників судових процесів виникає логічне питання: як повернути назад сплачений судовий збір, коли закон прямо дозволяє це зробити?

За попереднього алгоритму дій (до 07.01.2025) платник мав подати відповідну заяву про повернення судового збору з бюджету до відповідного головного управління Казначейства із конкретним переліком документів. Однак на початку 2025 відбулись зміни у механізмі повернення судового збору.

На перший погляд нова процедура виглядає досить зрозуміло, однак реальність часто виявляється дещо складнішою, ніж здавалось.

1.

Нагадаймо, 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі – Наказ № 606), яким було внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Такі випадки зазначені у частині 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» і платникові лишається тільки впевнитись, що його випадок є одним із п’яти нижче вказаних, зокрема:

«1. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

{Частина перша статті 7 в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015}…».

Далі, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, з урахуванням змін (далі – Порядок № 787), органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках винятково на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом.

При цьому відзначимо, що таке подання формується безпосередньо відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів, визначених абзацом 7 пункту 5 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 787, а саме:

«Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов’язковим зазначенням інформації в такій послідовності:

• найменування платника (суб’єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті),


• код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті),


• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті),


• дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого),


• місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою),


• сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню),


• причина повернення (перерахування) коштів з бюджету,


• найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг,


• місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та


• реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті),


• номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

{Абзац сьомий пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024}…».

Враховуючи зазначене, для повернення судового збору платнику або його уповноваженій особі (залежно від коду класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ), за яким була здійснена сплата) необхідно звернутися із заявою до відповідного суду, на рахунки якого сплачено судовий збір (за ККДБ, наприклад, 22030101 «Судовий збір»).

При цьому відзначимо, що платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, однак за умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Окремо зауважимо, що в такій електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Звертаємо увагу, що обов’язковим елементом, який надається разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, є оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Отже, з наведеного можемо чітко вказати наступний алгоритм дій, який необхідно виконати платникові для повернення судового збору, у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір»:

Крок 1. Подати Заяву про повернення коштів судового збору з бюджету, оформлену з дотриманням вимог пункту 5 розділу І Порядку № 787;

Крок 2. Разом із заявою долучаємо оригінал або копію платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, або скановану копію зазначеного документу з обов’язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови подання такої заяви в електронній формі.

Крок 3. (У разі потреби) Довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчену згідно з вимогами Цивільного кодексу України; копію паспорта довіреної особи (у випадку повернення коштів довіреній особі).

Крок 4. Очікуємо на повернення судового збору на зазначені реквізити. Для прискорення процесу, радимо після подачі зв’язатись із відповідним органом та тримати на контролі виконання.

Незважаючи на формальну чіткість алгоритму дій, на практиці платники часто стикаються із низкою організаційних та процедурних труднощів.

2.

На цей момент основними перепонами, з якими може зіштовхнутись платник при поверненні судового збору, є:

• Технічні та організаційні труднощі: згідно з новим порядком органи Казначейства здійснюють повернення судового збору винятково на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом, Державною судовою адміністрацією (далі – ДСА) або її територіальним управлінням. Однак не всі суди та територіальні управління ДСА мають налагоджені електронні системи для формування таких подань, що призводить до затримок у поверненні коштів.


• Низька обізнаність працівників судів: деякі працівники судів не повністю ознайомлені з новим порядком повернення судового збору, що також спричиняє затримки та непорозуміння у процесі обробки заяв платників.


• Відсутність чітких строків розгляду заяв: поточний порядок не визначає конкретні терміни для розгляду заяв на повернення судового збору, що може затягувати процес повернення коштів.​


• Недостатня інформованість платників: платники не завжди знають, куди саме звертатися та які документи подавати для повернення судового збору, що ускладнює процес.​

Крім того, окремими причинами затримок у поверненні судового збору можуть стати такі елементарні речі, як неповне зазначення інформації у заяві про повернення судового збору з бюджету, наприклад, неправильно визначена підстава повернення судового збору, чи неповні банківські реквізити та/або допущені помилки у них (тобто відсутній хоч один із обов’язкових елементів, визначених абзацом 7 пункту 5 Розділу І «Загальні положення» Порядку № 787).

3.

До окремої категорії більш складних випадків віднесемо справи, які виникли у зв’язку із ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) та розглядом таких справ заново іншими адміністративними судами першої інстанції (виникає свого роду юрисдикційна колізія при поверненні судового збору по цих справах, оскільки платник здебільшого не обізнаний, куди саме йому звертатись із заявою про повернення судового збору в такому випадку).

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати