Аналітика

Верховна Рада України нещодавно прийняла Закон України № 1489-IX «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» (далі – Закон). Він буде введений в дію 10.12.2021 р., загальна заборона розповсюджувати пластикові пакети діятиме з 09.03.2022 р., до 01.01.2023 р. заборона не розповсюджуватиметься на надтонку первинну упаковку для свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів та льоду. Далі розбираємося, що саме заборонили, кому і що буде у разі порушення.

Які пакети Закон забороняє розповсюджувати?

В об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг Закон не дозволяє розповсюдження:

• пластикових пакетів із стінками товщиною до 50 мікрометрів (тонкі та надтонкі пластикові пакети);
• оксорозкладних пластикових пакетів.

За Законом пластиковий пакет це: «виготовлена з пластику тара у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, з ручками або без ручок, призначена для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами» (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону).

Закон не поширюватиметься на будь-що інше: пакети для сміття, харчову плівку, пластикові бокси, двосторонні пакети Zip-Lock, будь-які пластикові вироби, не призначені «для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами». Сподіваємося, що на ринку не з’являться пакети «Франкенштейна», які формально не підпадатимуть під заборону, пакети «домашнього вжитку», які «не призначені для пакування та транспортування». Також із визначення бачимо, що заборона не поширюється на обіг пакетів у сфері B2B¹. Наприклад, ви їдете за продуктами для дому в Metro з карткою, оформленою вами як ФОП: вам можна продавати заборонені пакети?

Що таке тонкі та надтонкі пластикові пакети?

«Надтонкі пластикові пакети – пластикові пакети із стінками товщиною менше 15 мікрометрів» (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону).

«Тонкі пластикові пакети – пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів» (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону).

У мережі Інтернет можна знайти результати дослідження, проведеного в 2018 році Державним підприємством «Укрметртестстандарт», відповідно до якого товщина стінок поліетиленових пакетів ключових українських мереж супермаркетів є меншою 50 мікрометрів². Такі пакети будуть заборонені для розповсюдження споживачам.

Чому заборонені самі ці пакети? Вони не міцні і тому швидше стають сміттям, їх складно переробляти. Показник в 50 мікрометрів відповідає європейській практиці, відображеній в Директиві ЄС 2015/720.

Оксорозкладні пластикові пакети

Закон визначає оксорозкладні пластикові пакети як такі, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок: добавок для прискорення їх розкладання на окремі дрібні фрагменти (мікропластик) під дією кисню та ультрафіолетового випромінювання. Як визначає Директива ЄС 2015/720, пластик таких пакетів розкладається на частинки, які залишаються в навколишньому середовищі. Розповсюдження таких пластикових пакетів заборонене в принципі, безвідносно до їх товщини та інших параметрів.

На сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України наводяться результати дослідження, проведеного на замовлення Всесвітнього фонду дикої природи: за тиждень з водою та їжею людина може споживати до 2000 тис. мікроскопічних шматочків пластику. Це приблизно 5 г, що еквівалентно кредитній картці.

Як дізнатися, які пластикові пакети є оксорозкладними? На даний час не існує єдиної системи маркування. Тому при закупівлі пакетів радимо передбачати в договорах поставки гарантії продавця про відсутність оксорозкладних домішок, а також відповідні компенсації та відповідальність у разі порушення.

Що таке розповсюдження в розумінні Закону?

Закон забороняє розповсюдження, а саме: «платне або безоплатне надання пластикових пакетів споживачам в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів» (п. 11 ч. 1 Закону).

Тобто є прив’язка до певних місць, всі вони визначені в ст. 1 Закону. Деталізація термінів «об’єкт громадського харчування», «об’єкт надання послуг» та «об’єкт роздрібної торгівлі», на нашу думку, допускає різночитання та неоднозначні тлумачення. Сподіваємось, це не завадить ефективному застосуванню Закону.

Які пакети можна розповсюджувати?

Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети. Це «… пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації способом компостування або біорозкладання» (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону). Разом з тим, «здатність пластикових пакетів до біорозкладання визначається відповідно до гармонізованих європейських стандартів» (ч. 1 ст. 4 Закону).

Європейський комітет зі стандартизації розробив гармонізований стандарт EN 13432:2000³, який встановлює вимоги до упаковки, яка підлягає утилізації способом компостування і біодеградації. В Україні чинний відповідний національний стандарт ДСТУ EN 13432:2015, гармонізований методом підтвердження, а також ДСТУ EN 14995:2018⁴.

На кожний пластиковий пакет, який відповідатиме вимогам стандартів, має бути нанесене відповідне маркування. Порядок маркування має бути затверджений Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 4 Закону).

На інші пакети забороняється нанесення слів «біо», «біопакет», «біорозкладний». Будь-які інші варіанти формулювань залишаються доступними продавцям⁵, беручи до уваги, звісно, загальну заборону підприємницької практики, що вводить в оману⁶.

До 01.01.2023 р. заборона не поширюватиметься на пластикові пакети, які відповідають одночасно всім наступним критеріям (назвемо їх «тимчасово дозволені пакети»):

• стінки товщиною менше 15 мікрометрів (надтонкі пластикові пакети);
• ширина до 225 міліметрів (без бокових складок);
• глибина до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок);
• довжина до 450 міліметрів (з урахуванням ручок);
• призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду;
• розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Бачимо, що тільки «призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби…», а не ті, в які така продукція фактично запакована.

Розповсюджувати платно чи ні?

Є пакети, які заборонено розповсюджувати в принципі: це пластикові пакети із стінками товщиною до 50 мікрометрів (тонкі та надтонкі пластикові пакети) та оксорозкладні пластикові пакети.

Біорозкладні пакети та «тимчасово дозволені пакети» (поки вони дозволені) можна розповсюджувати безоплатно.

Розповсюджувати інші не заборонені пакети можна буде тільки платно, за цінами, які визначить Кабінет Міністрів України.

Які штрафи?

Закон в ч. 2 ст. 6 передбачає такі штрафи:

• за порушення заборони розповсюджувати тонкі, надтонкі та оксорозкладні пластикові пакети – від 8 500 до 17 000 грн; за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення – від 17 000 до 34 000 грн (штрафи, як і сама заборона, почнуть діяти з 09.03.2022 р.);
• за безоплатне розповсюдження пластикових пакетів – від 1 700 до 3 400 грн, за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення – від 3 400 до 8 500 грн (з 10.12.2021 р.).

Хто перевірятиме та по якій процедурі?

Відповідно до ст. 5 Закону державний контроль та накладення штрафів здійснюватиме Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба).

У питанні процедури перевірки законодавець залишив загадку: є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про перевірки), який є базовим нормативним актом, якщо ми говоримо про перевірки більшістю державних органів (за певними виключеннями, звісно). З іншого боку, маємо профільне законодавство щодо ринкового нагляду нехарчової продукції⁷ і на цю сферу Закон про перевірки не поширюється⁸. Невизначеності додає і сам Закон, який у ст. 6 регулює процедуру накладення штрафів. Тобто можна зайняти позицію, що для своєї сфери Закон має власний порядок перевірки.

Процедура в Законі прописана так, що краще б її там не було. Штраф накладається керівником Держпродспоживслужби (його заступником або уповноваженими керівником особами) на підставі акту перевірки, після розгляду справи про правопорушення. По суті це все. Ні тобі підстав проведення перевірок, ні строків, планів, направлень, підстав недопуску, принципів державного нагляду.

Отже, маємо дві сфери різного регулювання перевірок та Закон, який кострубато регулює накладення передбачених в ньому штрафів. За бажанням можна спробувати обґрунтувати будь-який вибір, а ми знову робимо висновок: «судова практика покаже».

Загалом же вважаємо за необхідне орієнтуватися на законодавство щодо ринкового нагляду нехарчової продукції та передбачені в ньому процедури: необхідність секторальних планів ринкового нагляду, наказів та направлень на перевірку, чіткі вимоги до акту тощо.

Вилучення продукції

Пластикові пакети, що не відповідають встановленим Законом вимогам, підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (ч. 4 ст. 2 Закону).

Це означає, що Держпродспоживслужба може винести рішення про вилучення з обігу пакетів. Загалом це означає, що власник не допускає подальшу реалізацію пакетів та зберігає їх в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях⁹. Далі – переробка, утилізація, знищення або подальше використання (якщо привести їх у відповідність) в залежності від обставин¹⁰.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Орієнтуємось на визначення «споживач» у п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

²Ми не проводили дане дослідження та не гарантуємо достовірність його результатів.

³Requirements for packaging recoverable through composting and biodegradation – Test scheme and evaluation criteria for the final acceptance of packaging.

⁴Пластмаси. Оцінювання здатності до біохімічного розпаду. Порядок випробування та технічні умови (EN 14995:2006, IDT).

⁵У конкретному випадку також потрібно дивитись, чи застосовується до виробника Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; наприклад, ст. 4 цього Закону містить додаткові вимоги до маркування.

⁶Ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

⁷Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

⁸Ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

⁹Ст. 8 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

¹⁰Розділ IV. Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Прокоментувати