Можливе звільнення від податку на прибуток підприємств за перший квартал, або «рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих»
1.
За перший квартал 2020 року, мабуть, багато підприємств були все ще «в позитиві», з прибутком. А це значить, за звичайних умов податок на прибуток підприємств очікується до сплати.
Досі в Україні можновладці так і не спромоглися на якесь рішення про звільнення, зменшення чи принаймні відкладення сплати цього податку. При тому що самі підприємства вкрай потребують ці кошти для фінансування в поточних надважких умовах коронавірусу та кризи.
Кажуть, що в подібних обставинах готівка (фактично наявні кошти) – це король. І зменшення витрат, в тому числі на сплату податків, збереження коштів на витрати за пріоритетністю – це одне з важливих завдань бізнесу зараз.
Тож якщо влада в цьому відношенні нічого не робить, то що практично може зробити сам бізнес?
2.
Для початку промоделюємо ситуацію і очікування.
Попри певні негативні економічні очікування, макроекономічні показники в цілому за 2019 рік були непоганими. До прикладу, за даними НБУ реальний ВВП збільшився на 3,2%1 та за даними Державної казначейської служби України надходження із податку на прибуток збільшились на 12,1% та становили 117,3 млрд грн2.
На 2020 рік в закон про бюджет записані очікувані надходження від податку на прибуток 118,9 млрд грн. З цієї суми збори першого кварталу (що вже сплачено) – це за результатами 2019 року. Cтаном на 01 березня 2020 року3 надійшло 9,58 млрд грн. На момент написання цього листа більш свіжих даних щодо цього на сайті податкової ще не бачили.
Економічні показники за перший квартал 2020 року залишилися все ще досить непоганими. Звісно, події березня 2020 року вже внесли певні корективи, однак суттєво на показники першого кварталу в цілому вплинути не встигли.
Водночас, вже на другий квартал 2020 року і надалі до кінця року у зв'язку з пандемією коронавірусу та карантинними заходами очікується суттєве погіршення економічної ситуації, перехід «в мінус».
В розрізі податку на прибуток це означає «вилучення» значної частини обігових коштів на сплату податку на прибуток за результатами першого кварталу 2020 року, в той час як вже за результатами першого півріччя (з огляду на очікуваний збиток другого кварталу, який може перекрити прибуток першого), або 9 місяців 2020 року підсумково прибутку не буде, а буде збиток, а значить сплачений за перший квартал 2020 року податок стане переплатою, надмірно сплаченим податком.
За законом підприємства мають право на їх повернення на підставі поданої заяви до податкової. Однак! Це право виникне не раніше подання податкової декларації за другий чи, у відповідній частині, третій квартал. Тобто, в кращому випадку, кошти почнуть повертати за результатами півріччя в другій половині третього кварталу, а сплатити їх (як податок за перший квартал) потрібно в середині другого. Іншими словами, коли підприємства найбільше потребуватимуть коштів, держава їх буде витягувати.
І чи поверне, принаймні, чи поверне вчасно? На жаль, досвід відносин з державою щодо цього не дуже добрий, особливо останнім часом. І хто може бути певним, що податківці не стануть відтягувати повернення «звичайним чином», або взагалі можновладці вирішать, що їм гроші потрібніші, ніж підприємствам, а тому повертати не будуть (вже маємо приклади нехтування урядом, в широкому розумінні цього терміну, навіть конституційними положеннями під гаслом боротьби з коронавірусом, а які підстави вважати, що положень Податкового кодексу про права платників податків будуть дотримуватися більше, ніж Конституції?).
Отже, якщо не чекати «милості» від можновладців з цього питання, то чи може платник податків сам якось впоратися з цією проблемою за принципом «рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих»? ...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
ВЕРХОВНИЙ СУД: ВИМОГА ВИЗНАННЯ ДОХОДУ ВІД ДИСКОНТУВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ – НЕЗАКОННА
Відступи держорганів від вимог законів: що з цим робити на рівні платників податків
Відповідальність за карантин: але не про 17 тис. грн штрафу для громадян, а про відповідальність високопосадовців за неправомірні обмеження для бізнесу та суспільства
Податки та мотивація
Як «забагато» робить держава у сфері податків для відновлення економіки (чи не обділила вона себе?)
Що робити в податковому обліку із заборгованістю контрагентів, яка очікувано не буде сплачена
Затягування бюджетного відшкодування з ПДВ через перевірки: чи правомірно?
Мораторій (не) поширюється на перевірки бюджетного відшкодування з ПДВ?
Через зміну податків сприяти відновленню економіки після карантину
Звільнення від ПДВ «заднім» числом: що робити?
Зміни до ПКУ та інших законів щодо підтримки платників податків на період епідемії коронавірусу