+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

ВЕРХОВНИЙ СУД: ВИМОГА ВИЗНАННЯ ДОХОДУ ВІД ДИСКОНТУВАННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ – НЕЗАКОННА

27 травня, 2021 Інформаційні листи

Упродовж останніх декілька років податкова намагається нарахувати дохід там, де його немає, та, звісно, стягнути податок на прибуток з такого «примарного доходу».

Зокрема, податківці наполягають, що довгострокова заборгованість (на яку нараховуються відсотки,  а у зв’язку зі змінами відповідно до Наказу Мінфіну від 16.09.2019 р. № 379 і та, на яку не нараховуються відсотки) нібито має відображатися в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за поточною дисконтованою вартістю, а різницю між номінальною величиною заборгованості (сумою погашення) та теперішньою (дисконтованою) вартістю слід визнавати в якості доходу.

А оскільки для цілей податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування – це фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності (з певними коригуваннями за Податковим кодексом), то такий підхід призводить до безпосереднього збільшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

В обґрунтування такої позиції контролюючі органи посилаються на приписи п. 9 П(С)БО 11 «Зобов’язання», відповідно до якого:  «10. 9.  Довгострокові зобов’язання відображаються в балансі за їх  теперішньою вартістю».

Та положення п. 4 «Загальних положень» П(С)БО 11 «Зобов’язання», за яким:

«Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства».

Оскільки визначення, процедура і формула дисконтування відсутні в національних П(С)БО, переслідуючи стійкі наміри наповнення бюджету, податківці не вигадали нічого кращого, як застосовувати до платників, які ведуть облік за П(С)БО, правила дисконтування, визначені МСФЗ.

До слова кажучи, формула і підходи застосування дисконтування податковими органами насправді, якщо розібратися, не відповідають і правилам МСФЗ.

Але масштаб цієї проблеми за останні кілька років перетворився на автоматичні донарахування з боку податкових органів за «напрацьованою схемою» та чисельні судові спори платників податків в оскарження незаконних донарахувань.

І нарешті цей «гордіїв вузол» – розсічений мечем Феміди.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2021 р. у справі № 640/13685/19 суд визнав протиправними вимоги податкового органу щодо дисконтування кредиторської заборгованості, і таке рішення суду є практикоутворюючим, оскільки Верховний Суд розширено і якісно аргументував свою позицію, вказавши:

1.

До платників податків, які здійснюють облік відповідно до П(С)БО, не можуть бути застосовані правила МСФЗ.

Так, у Постанові Верховного Суду від 24.04.2021 р. у справі № 640/13685/19 судом встановлено:

«При цьому Національні та Міжнародні стандарти є ОКРЕМИМИ документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність.  Термінологічне визначення національних стандартів, наведене у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах.

Так, Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти” не передбачає порядок визначення справедливої вартості та не розглядає й методологію обліку щодо короткострокових та довгострокових фінансових зобов`язань.

При цьому, Відповідач при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, а передбачена Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

З урахуванням цього, оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, Позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, НЕ ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ був визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно».

2.

Принагідно варто згадати, що П(С)БО не передбачають визнання доходу навіть в разі дисконтування заборгованості.

Ч. 1 ст. 19 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

А облік – це все ж таки не зовсім «мистецтво», і не дає підстави для тверджень на кшталт «я митець, я це так бачу».

Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає: «національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами…». Тож П(С)БО – це лише підзаконні нормативно-правові акти, а значить, якщо ними визнання доходу не передбачено, то примушування до його визнання незаконне.

До речі, цікаве питання, а якщо б Мінфін запровадив такі зміни, то дохід таки слід було б визнавати? Наприклад, новостворене підприємство з мінімальним статутним капіталом отримало кредит на 5 років, і що тоді, негайно треба віддати частину цього кредиту на податок?

Крім негайного відчуття «щось тут не так» виникає і друге питання – виходить, таким чином Мінфін може регулювати фактичне визначення бази оподаткування (а це один із ключових елементів, які встановлюють податок – див., зокрема, п. 7.1. ст. 7 ПКУ) податком на прибуток підприємств? Але це ж за Конституцією і Податковим кодексом прерогатива законодавця. Тож з таким уявним прикладом було б явно «щось не так».

3.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2021 р. у справі № 640/13685/19 вирішено питання так званої «негативної» судової практики щодо дисконтування, якою з липня 2020 р. «козиряли» податкові органи як, буцімто, свідчення підтримки їх підходів на рівні Верховного Суду.

Справа в тому, що Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 640/4003/19, якою розглядалося оскарження податкових донарахувань у зв’язку з визначенням податковим органом доходу від дисконтування заборгованості, Верховним Судом було скасовано рішення судів попередніх інстанцій, прийняті на користь платника, та направлено справу на новий розгляд для встановлення обставин у справі.

Податкові органи розцінили вказане рішення суду як нібито підтвердження законності вимоги про здійснення дисконтування заборгованості – та подавали вказану Постанову Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 640/4003/19 до матеріалів інших судових справ як «висновок щодо застосування норм права» у подібних правовідносинах, обов’язковий до застосування.

Однак Постановою від 24.04.2021 р. у справі № 640/13685/19 Верховний Суд встановив, що:

«При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання Відповідача  на позицію Верховного Суду, що висловлена у постанові від 29 липня 2020 року у справі №640/4003/19, оскільки за результатами касаційного перегляду цю справу було у відповідній частині скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на не встановлення судами попередніх інстанції обставини довгостроковості або короткостроковості  зобов`язань за договорами позики.

Тобто, відповідні висновки сформовані за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

При цьому колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду мають враховуватись, виходячи з конкретних обставин справ, які встановлені судами за результатами оцінки відповідних доказів у цих справах.

Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц:  висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову,  зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин».

Тобто, за результатами розгляду Верховний Суд дійшов дуже правильних та важливих висновків: рішення Верховного Суду про направлення справи на новий розгляд не може розглядатися як обов’язкове до врахування рішення про застосування норм права у подібних правовідносинах – оскільки такі рішення не містять встановлених обставин справи і правовідносин.

І це логічно, адже для того, щоб встановити подібність правовідносин – обставини повинні бути встановленими в обох справах, що порівнюються. А якщо в одному із порівнювальних рішень обставини не встановлені – то з чим порівнювати?

Постановою від 24.04.2021 р. у справі № 640/13685/19 Верховний Суд встановив, що Постанова Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 640/4003/19 не є «прецедентною» і не підлягає застосуванню як правовий висновок Верховного Суду.

В якості підсумку

Вважаємо Постанову Верховного Суду від 24.04.2021 р. у справі № 640/13685/19 – доленосною, яка нарешті поставить крапку у спробах податкових органів «домальовувати» дохід від дисконтування довгострокової заборгованості при перевірках.

Адже відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

«5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права».

І податкова як суб’єкт владних повноважень, діючи відповідно до ст. 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, – повинна припинити здійснювати донарахування платникам у зв’язку із визначенням доходу від дисконтування.

*             *             *

Окремо хотіли б зазначити, що ми раді бути причетними до цієї перемоги справедливості – адже адвокати КМ Партнери захищали інтереси платника податків у даній судовій справі, за результатами якої Верховним Судом винесено доленосне позитивне рішення у питанні дисконтування на користь платників податків.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Перегляди 4563

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити? 03 серпня, 2023    766

Чи може платник податків надати в суд документи, які не були надані податковому органу, та на якій підставі суд може не враховувати ці документи? 15 травня, 2023    1877

ОАСК ліквідують. Що це значить для сторін, справи яких знаходяться на розгляді в ОАСК? 13 грудня, 2022    720

Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні? 23 листопада, 2022    1232

Ми їх дисконтували, дисконтували, й так і не віддисконтували 28 травня, 2021    9341

Магія цифр, або
Строки звернення до суду в податкових спорах: 1095 проти 30
23 грудня, 2020    7534

Увага! Зміни щодо строків оскарження до суду податкових нарахувань після використання процедури адміністративного оскарження. Інші строки – в інших випадках 22 грудня, 2020    1018

Можливе звільнення від податку на прибуток підприємств за перший квартал, або «рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих» 13 квітня, 2020    1084

Податковий спір: чим ще керуватися, крім Податкового кодексу? 28 серпня, 2019    2196

КМ Партнери захистила інтереси МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА у Конституційному Суді України на підтвердження права на повернення переплат з місцевих податків на території АТО 07 червня, 2019    1806

Місія (НЕ) попастися: нібито продовжені строки оскарження податкових донарахувань? 21 січня, 2019    4178

Чи визнається дохід для цілей оподаткування при отриманні кредитів чи виникненні деякої іншої довгострокової заборгованості? 28 грудня, 2018    1192

Прокоментувати