Мораторій (не) поширюється на перевірки бюджетного відшкодування з ПДВ?
На офіційних ресурсах податкових органів, зокрема і у Віснику Державної податкової служби України1, щодо мораторію на податкові перевірки було опубліковано таку інформацію:
Однак чи дійсно мораторій не охоплює перевірки бюджетного відшкодування, як про це зазначається Державною податковою службою України?
Звернемось до положень Закону від 17.03.2020 р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким власне було встановлено мораторій на проведення документальних перевірок:
«52-2. Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу…».
Тобто мораторій не поширюється на перевірки, які передбачені п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нагадаємо, що за п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка проводиться у таких випадках:
«78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень».
На перший погляд складається враження, що бюджетне відшкодування з ПДВ може перевірятись і в період мораторію. Однак таке перше враження не зовсім коректне.
Так, у розрізі бюджетного відшкодування п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ передбачає проведення перевірки за умови наявності підстав, визначених розділом V ПКУ.
Тобто суми бюджетного відшкодування за п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ можуть бути перевірені лише за наявності підстав, визначених в п. 200.11 ст. 200 ПКУ, які стосуються двох випадків:
«200.11. … якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
[1] за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
[2] з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу».
Тож бюджетне відшкодування з ПДВ за періоди після 2015 року (після 2017 року для суб’єктів, які використовували спеціальний режим оподаткування, що встановлювався ст. 209 ПКУ) не може перевірятись за п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ, як це прямо випливає з положень норми п. 37 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
Така позиція була нещодавно підтверджена Верховним Судом. У Постанові від 19.03.2020 р. у справі №460/2939/182 Верховний Суд при визнанні наказу на проведення перевірки неправомірним:
«Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша – подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга – подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК
…..
Вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку. Разом з тим, відповідач обґрунтовує довід щодо наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки ПП «Єврошпон-Смига» лише посиланням на те, що Підприємство в декларації за вересень 2018 року заявило до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 3 496 114,00 грн».
Тобто Верховний Суд підтвердив, що перевірка сум бюджетного відшкодування, за відсутності підстав за п. 200.11 ст. 200 ПКУ, та в рамках документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, проводитись не може.
Відповідно, у поточній ситуації перевірки бюджетного відшкодування періодів після 2015 року також підпадають під мораторій, оскільки не охоплюються положеннями п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, що підтверджено Верховним Судом.
Тож у разі, якщо у підприємства відсутнє від’ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (як окремий показник р. 21 декларації), відсутні підстави для допуску перевіряючих до перевірки в рамках п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, а платник податків вправі оскаржувати такий наказ на проведення перевірки.
Намагання ж податкових органів розширити предмет перевірок, передбачених п. п. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 ПКУ, базується не на законі, а на поточних проблемах з автоматичним відшкодуванням сум бюджетного відшкодування, «заморожування» і неповернення ПДВ, про наявність яких свідчать жваві обговорення в бізнес-спільноті та на рівні бізнес-асоціацій (в т.ч. й у рамках Американської торговельної палати).
Тож фактично, враховуючи поточну ситуацію і очікуваний рівень надходжень до Державного бюджету, податковим органом здійснюється вихід на такі перевірки, як правило, з наміром «зрізу» бюджетного відшкодування, тож цілком виправданим з економічної точки зору може бути недопуск перевіряючих до проведення перевірки із оскарженням наказу на проведення такої перевірки.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
Примітки:
1Див. за посиланням.
2В ЄДРСР за посиланням.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Сезон перевірок податковою дотримання валютного законодавства в частині строків розрахунків за експортно-імпортними операціями відкритий
Верховний Суд визнав за податковою право нехтувати вимогами Конституції без правових наслідків такого відступу? Добре, що не у всіх випадках (частина перша)
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року про неможливість оскарження наказу про проведення перевірки після допуску до проведення перевірки
Сформували податковий кредит на суму ПДВ у зв’язку із придбанням маркетингових послуг – чекайте на питання стосовно їх використання у господарській діяльності від податківців
СЕАРП – як гартувалась тінь
Як працює «держава в смартфоні» на прикладі відшкодування ПДВ
Які зміни пропонує Законопроект № 5600?
Із серії думок про Законопроект № 5600: податкова застава щодо неузгоджених грошових зобов’язань – чому від такої ідеї законодавцю краще відмовитись?
Баланс інтересів – R.I.P. (законопроект № 5600)
Відступи держорганів від вимог законів: що з цим робити на рівні платників податків