Аналітика

1.

Закон України «Про валюту і валютні операції» надає НБУ повноваження встановлювати, як один із заходів захисту банківської системи, платіжного балансу України, фінансової системи держави, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів:

«Стаття 12. Заходи захисту

1. Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:

1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;

2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів….

Стаття 13. Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

1. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

…

2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

…

3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати)…».

Такі заходи були запроваджені НБУ ще Постановою НБУ № 5 від 02.01.2019 р. «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» і граничні строки становили тоді 365 календарних днів. З початком повномасштабної військової агресії росії НБУ Постановою № 18 від 24.02.2022 р. з наступними змінами та доповненнями змінив це, і за поточною редакцією цей строк становить 180 днів.

Дотримання валютного законодавства перебуває під наглядом, зокрема щодо граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями; валютний нагляд у цій частині здійснюється податківцями, як це визначено знов-таки Законом «Про валюту і валютні операції»:

«Стаття 11. Валютний нагляд

1. Валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

…

4. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

…

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства».

За ч.ч. 5, 8 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції»:

«5. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

…

8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті».

2.

На практиці такі перевірки протягом вже досить тривалого часу не проводилися з огляду на мораторій на перевірки, виключень з якого для такого роду перевірок передбачено не було. Відповідно пеня за порушення строків розрахунків по експортно-імпортних операціях теж не застосовувалася.

Проте наразі, фактично з початку 2023 року, «прорвало»: почали надходити запити податківців з питань дотримання строків розрахунків по експортних і імпортних операціях, доходить справа й до перевірок.

Безпосередньою підставою для цього стало внесення Законом 2719-IX від 03.11.2022 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» до Податкового кодексу (далі – ПКУ) зокрема таких змін.

Абз. 4 п. 52⁸ підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ викладений у такій редакції:

«52⁸. Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

…

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо … валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Тобто вказаними змінами зокрема виключили з-під зупинки перебігу цим пунктом строки на надання відповіді на запити контролюючих органів з валютного контролю в частині своєчасності здійснення розрахунків за експортними та імпортними операціями.

Водночас вказаним законом також внесені зміни і до п. 69.2 цього ж підрозділу, з викладенням його в такій редакції:

«69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

…

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів)».

Тобто цими змінами також розблоковані перевірки податківців з питань дотримання граничних строків розрахунків по експортно-імпортних операціях, а, значить, і можливість застосування ними пені за порушення цих строків.

Проте чи насправді все так ясно і чітко, і при порушенні граничних строків дійсно пеня за таке порушення неминуча?

Ми не ведемо мову про випадки звільнення від відповідальності, які передбачені прямо Законом «Про валюту і валютні операції», – затримку, спричинену форс-мажорними обставинами чи з вини нерезидента, до якого через це звернулися до суду чи арбітражу. Далі про те, що не так очевидно і може призвести до практичного звільнення від пені.

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати