Класифікація без правил або хто заплатить за контрабандистів?

Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
Останнім часом можна споглядати надзвичайну активність фіскальних органів у здійсненні контролю класифікації товарів.
При цьому у випадках, з якими безпосередньо мали справу, націлений цей контроль на «білих» імпортерів. Класифікацію змінюють щодо товарів, які вже не один рік імпортувалися в Україну без претензій до класифікації зі сторони митниці. Звичайно ж, застосовуються коди УКТ ЗЕД, які передбачають вищу ставку мита.
Активність фіскальних органів, дійсно, неординарна. Особливо, якщо порівнювати з частотою перевірок класифікації за попередні роки.
Товари або «перекласифіковуються» на митниці, а «другим ешелоном» слідує митний аудит територіальних органів ДФС з метою перекласифікації товарів за три попередні роки. Або ж, навпаки, спершу відбувається пост-аудит, а вже за результатами підхід до класифікації змінюється й на митниці.
Таке собі соціалістичне змагання.
Принагідно зауважимо, що з правовими підставами для митного аудиту органами ДФС (а не митницями) є великі питання (про що ми, зокрема, писали в матеріалі «Контролери без повноважень, або до чого призводять евфемізми у законотворчості (митний пост-аудит зараз незаконний?)»). Особливо, коли проводять незаплановані планові перевірки. А як ще назвати підхід з періодичним «коригуванням» плану перевірок й включення в план «потрібних» підприємств?
Чи є це частиною проголошеної Урядом боротьби з «контрабандою»?
Перевіряти «білі» підприємства, які й так сплачують немалі податки, це, звичайно, не в «кущах сидіти» й виловлювати контрабандистів.
Хотілося б вірити, що ні. І це не є частиною зусиль щодо виконання анонсованих планових надходжень від доблесної боротьби з контрабандистами.
Ні. Я не скаржуся. Класифікація мені цікава з професійної точки зору. Нагода дізнатися про цікаві речі з таких дисциплін, як-от органічна й неорганічна хімія, навіть кулінарія. Але часто достатньо звичайної логіки.
Так, підходи борців за «правильну» для бюджету класифікацію подекуди дивують.
Якщо в процесі «хвилі» боротьби з заниженням митної вартості з методами її визначення більш менш розібралися (акцент на більш менш), то іноді складається враження, що про Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД1, якщо щось чули, то добре.
І коли наводиш доводи, що послідовне застосування Основних правил інтерпретації, які є цілісною логічною системою, надає однозначні підстави для висновку, що класифікація підприємства є правильною, часто отримуєш відповідь: а ми застосовуємо правило 4 – класифікацію за найбільш подібними товарами.
А нічого, що цей метод застосовується тільки за неможливості класифікувати за попередніми правилами?! Чи кажемо «правило 4», а на думці маємо незакріплене «правило» про класифікацію за кодом з найбільшою ставкою?
Один з найулюбленіших прийомів перекласифікаторів – класифікуємо за призначенням товару, а інші доводи щодо сутності товару відкидаємо. Якщо навести приклад такої логіки, то, скажімо, лопата та екскаватор мають класифікуватися за одним кодом. Адже призначення одне – рити землю.
При перевірці виявили «помилку» в класифікації на незначну суму? Теж добре – підприємство заплатить, бо судитися дорожче. А потім – протокол про порушення митних правил на брокера. І спробуй захиститися, коли з класифікацією, фактично, погодилися.
Один раз вистрілили – двох зайців вбили. Покращили статистику й щодо перевірок і щодо виявлення порушень митних правил.
І хоча все це виглядає комічним, ситуація, якщо вдуматися, зовсім невесела.
Адже ці зусилля можна було б спрямувати в конструктивніше русло. Адже проблема з контрабандою, чорним, сірим, тимчасово ввезеним і ще бозна яким імпортом є очевидною і кричущою.
Та й просто інструментом для наповнення бюджету це назвати важко.
У можновладців є впевненість, що більшість таких «перекласифікацій» буде визнана правомірною судовою гілкою влади? А про відшкодування витрат на правову допомогу теж не чули?
Може так трапитися, що ця класифікаційна кампанія не тільки не допоможе наповнити бюджет, а бюджет ще й в мінусі залишиться.
Я вже не кажу про шкоду правовій певності та іміджеві втрати, що аж ні як не допомагають зусиллям по залученню іноземних інвестицій та активізації економічного зростання.
Тут є над чим замислитися.
Примітки:
1Затверджені Законом «Про Митний тариф України» і є перекладом міжнародних правил, прийнятих в Гармонізованій системі опису і кодування товарів, обов’язкових для України
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
		Інтегрований довкіллєвий дозвіл у дії: хто має його отримати та які небезпеки він несе		 253
			 253		
		З 18.11.2025 обмежать доступ до державних реєстрів: Закон № 4576-IX підписано		 1883
			 1883		
		Механізм повернення судового збору по-новому: правова сутність змін та практичні виклики впровадження у 2025 році		 1877
			 1877		
		Скасування процедури досудової санації та її заміна превентивною реструктуризацією: локальні покращення є, але проблема списання боргів проти волі кредиторів лишається актуальною		 421
			 421		
		«Кредитні канікули» для підприємств-боржників та лізингоодержувачів, постраждалих від бойових дій та окупації РФ: Верховна Рада прийняла закон		 1052
			 1052		
		Дотримання режиму експортного забезпечення під час митного оформлення: рух проти вітру		 2568
			 2568		
		Представництво юридичних осіб: що дозволяє недобросовісним контрагентам ухилятись від виконання зобов’язань?		 2565
			 2565		
		Повторна криміналізація контрабанди товарів: добре забуте старе		 1826
			 1826		
		Чергові митні новели в умовах воєнного стану. Призупинення стягнення митних платежів та митне оформлення за спрощеною процедурою		 3909
			 3909		
		Обмеження щодо експорту харчової продукції з України, введені під час дії воєнного стану		 4708
			 4708		
		Спрощення оформлення митних вантажів в умовах воєнного стану		 2675
			 2675		
		Новий адміністративно-територіальний устрій: держава реформує, а бізнес розгрібає		 2543
			 2543		
 Прокоментувати
Прокоментувати










