Аналітика

З 1 січня 2017 року Україна офіційно долучається до міжнародного тренду «боротьби з ухиленням від оподаткування» і приєднується до BEPS Асоціації. На сьогодні це означає, що, як мінімум, в законодавство України найближчим часом буде впроваджено мінімальний стандарт Плану BEPS, який включає ініціативи, направлені на боротьбу з податковими зловживаннями при застосуванні податкових конвенцій, збільшення ефективності вирішення спорів щодо договорів про уникнення подвійного оподаткування та деякі інші.

Нагадаємо, що План BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) створений під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та охоплює 15 кроків, кожен з яких надає практичні рекомендації щодо впровадження окремих інструментів для протидії розмиванню податкової бази. Це, приміром, контроль за трансфертним ціноутворенням, протидія використанню гібридних структур для агресивного податкового планування, оподаткування контрольованих іноземних компаній та інші.

Таким чином, BEPS надає різноманітні інструменти, використовуючи які, держава може як припинити відтік капіталу зі своєї території, наприклад, запровадивши правила контролю над трансфертним ціноутворенням, так і оподаткувати капітал, який уже був виведений раніше, зокрема, за допомогою оподаткування контрольованих іноземних компаній.

На сьогодні розмивання податкової бази – актуальна проблема для України, тому впровадження в національне законодавство ініціатив BEPS є пріоритетною задачею. При цьому, на нашу думку, Україна здійснила правильний стратегічний вибір і розпочала з імплементації ініціатив, які направлені на припинення відтоку капіталу з України, котрий здійснюється просто зараз. Так, державі легше контролювати рух капіталу, який територіально ще в Україні, оскільки для цього є необхідна інформація в податкових базах та наявні напрацьовані адміністративні інструменти.

З цією метою з вересня 2013 року в Україні запроваджені правила контролю над трансфертним ціноутворенням (ТЦУ), що також є однією з ініціатив BEPS. З того часу встановлені правила регулярно переписуються майже кожні півроку і процес їх формулювання ще не завершений до кінця. Змінюється термінологія та кількісні критерії для визнання операцій контрольованими. В Податковому кодексі досі є задекларовані методики, правильного застосовування яких на практиці ніхто (ні платники, ні податкова) до кінця не розуміє. Для українських підприємців та інвесторів така ситуація є стресовою, адже кожного разу доводиться пристосовуватись до нових правил роботи, по-новому подавати звіти, готувати документацію; крім того, їм неможливо достовірно оцінити свої ризики при плануванні бізнесу.

Крім того, на сьогодні можемо відмітити слабке адміністрування ініціативи. Наявного адміністративного ресурсу ДФСУ просто не вистачає на те, щоб забезпечити належний рівень контролю як кількісно (не охоплюється необхідний об’єм операцій, щоб держава могла отримати відчутний результат від впровадження ТЦУ), так і якісно (недостатня кваліфікація кадрів податкової для застосування передових методик BEPS).

Як результат, можемо констатувати, що механізм контролю над ТЦУ наразі не працює в повну силу. Ймовірно, пройде ще немало часу, поки держава отримає відчутні дивіденди від впровадження цієї ініціативи BEPS.

Натомість вже зараз Україна заявляє, що готова впроваджувати ще більш складну ініціативу BEPS, яка стосується оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Принаймні про це представники влади заявляли ще в квітні 2016 року. Чи не зарано?

Що таке оподаткування КІК?

Впровадження в національне законодавство держав правил для оподаткування іноземних компаній, які належать та/або фактично контролюються її резидентами, – ініціатива, передбачена в Кроці 3 Плану BEPS. На сьогодні із 85 держав, які офіційно долучилися до BEPS, лише трохи більше 30 імплементували правила оподаткування КІК в своє законодавство в тому чи іншому вигляді. При цьому деякі держави (як, наприклад, Естонія) взагалі відмовляються від оподаткування КІК, оскільки механізм, який пропонується, складний і потребує принципових узгоджень на міжнародному рівні. Тоді як правила контролю над ТЦУ (якщо вони діють в повну силу) значною мірою знімають питання відтоку капіталу.

Контроль над КІК в Україні теоретично дасть можливість оподаткувати капітал, який був виведений за кордон раніше, а також створити нейтральні податкові умови на випадок подальшого експорту капіталу. Так, в умовах однакового податкового навантаження підприємці при прийнятті рішення щодо створення бізнес-активів на території України чи поза її межами будуть керуватися виключно економічною доцільністю в організації бізнес-процесів, а не перспективою сплатити менше податків. Таким чином, збільшується вірогідність того, що вибір буде здійснений на користь України, що, в свою чергу, означає створення нових робочих місць для громадян України, зростання українського ВВП та інші плюси для української економіки.

Однак усе це в теорії. На практиці ж існує велика ймовірність того, що зусилля, необхідні для впровадження правил оподаткування КІК в українське законодавство прямо зараз та подальше їх адміністрування, будуть занадто обтяжливими для українців. Розглянемо більш детально.

Оподаткування КІК в Україні. Проблеми та/чи перспективи

Наразі у Верховній Раді зареєстрований проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони». Є інформація, що ще один законопроект на цю тему розробляється Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики за участю представників ДФСУ, однак його текст ще не був представлений на широкий загал. У будь-якому разі слід розуміти, що вказані законопроекти – то лише «перші ластівки», вони багато в чому будуть допрацьовуватися. Тому пропонуємо не зупинятись на деталях формулювань, а розглядати концепцію в цілому.

У чому суть

Крок 3 Плану BEPS надає широкі рекомендації щодо формулювань, які можна включити у законодавство держав для того, щоб максимально охопити оподаткуванням капітал, виведений за кордон. Значна частина таких формулювань перенесена і у законопроект.

Контролюючими особами для цілей оподаткування КІК визнаються як юридичні, так і фізичні особи, які безпосередньо або опосередковано володіють іноземними компаніями у розмірі 50 і більше відсотків (розуміємо, що розмір долі володіння ще буде предметом спорів).

Контрольованою іноземною компанією визнається юридична особа-нерезидент або інша іноземна структура без створення юридичної особи, зареєстрована у країні, яка надає пільговий режим оподаткування. Передбачається, що перелік країн, які надають пільговий режим, буде затверджувати Кабінет міністрів України, а прибуток іноземних компаній, зареєстрованих у державах, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування, взагалі буде звільнятися від оподаткування в Україні за правилами КІК.

Оподатковувати чи не оподатковувати?

Виходячи з наведених визначень, відразу виникає запитання: як саме українські податкові органи планують контролювати оподаткування КІК в умовах майже повної відсутності інформаційної бази щодо існуючих на даний момент контрольованих іноземних компаній і, тим більше, слідкувати за структуризацією бізнес-схем, яка буде здійснюватися для цілей обходу оподаткування КІК?

Взяти, наприклад, сумнівну можливість фактично контролювати іноземні компанії, які належать фізичним особам-резидентам України. Адже в такому разі для того, щоб не сплачувати податок за КІК, фізичній особі досить буде змінити своє громадянство, що для переважної більшості власників офшорних компаній не є проблемою.

Інший шлях – зважений підхід до структурування бізнесу. При цьому відразу вбачаються три можливості:

1. зміна структури власності компаній таким чином, щоб український резидент не вважався контролюючою особою, тобто його частка в КІК була менше 50 %;
2. включення у роботу в якості «проміжної» компанії, яка зареєстрована у державі, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування, що автоматично знімає питання КІК;
3. переструктурування схеми ведення бізнесу таким чином, щоб не досягався передбачений законодавством «поріг суттєвості» для оподаткування КІК.

Мінімальний поріг для оподаткування КІК, передбачений законопроектом – розмір прибутку іноземної компанії за звітний податковий рік має перевищити 5 млн грн. Звертаємо увагу, що для КІК (на відміну від правил ТЦУ) поріг для оподаткування планується прив’язати не до доходу іноземної компанії, а до її прибутку, який при бажанні неважко штучно збільшити або зменшити. При цьому процедура для перевірки правильності розрахунку прибутку КІК практично не прописана – вказується лише, що прибуток має бути «підтверджений відповідною фінансовою звітністю», яка складена згідно із законодавством країни місцезнаходження КІК.

Проблема забезпечення обміну інформацією

Ключовою проблемою, яку буде вирішувати контролюючий орган у випадку імплементації правил оподаткування КІК, є доступність інформації, яка необхідна для контролю. Очевидно, що має бути забезпечений дієвий механізм обміну інформацією між державами, адже на кожному етапі здійснення контролю за дотриманням правил КІК необхідна інформація, якої на даний момент, наскільки відомо, у базах податкової немає.

Формально обов’язок надавати інформацію про наявні КІК, фінансові результати іноземної компанії та розрахунок її прибутку на резидента України покладається, проте контролюючий орган зможе здійснювати контроль правильності оподаткування КІК лише у випадку, коли буде наявна «альтернативна» інформаційна база, сформована за участю іноземних податкових органів країни реєстрації КІК.

Наприклад, на контролюючих осіб-резидентів України покладається обов’язок раз на рік подавати у ДФСУ довідку з інформацією про належні їм контрольовані іноземні компанії. Вже на цьому етапі для перевірки правильності і повноти поданої інформації та нарахування відповідних штрафів податкові органи повинні створити власну базу, для якої необхідна інформація про: (1) відсоток прямого та опосередкованого володіння іноземними компаніями, (2) прибуток іноземних компаній; (3) фінансові результати іноземних компаній для перевірки правильності розрахунку прибутку.

На сьогодні Україна робить певні кроки у напрямку долучення до міжнародних механізмів для обміну інформацією. Починаючи ще з 2013 року наша держава є членом Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією, який діє у рамках ОЕСР з метою налагодження міжнародного співробітництва у податковій сфері. У липні 2016 Глобальний форум випустив звіт щодо України і допустив нас до наступного етапу – перевірки впровадження рекомендацій Форуму ОЕСР на практиці.

Проте варто зазначити, що, по-перше, Україна лише починає шлях до можливості отримати доступ до системи автоматичного обміну податковою інформацією. По-друге, в частині, яка стосується оподаткування КІК, навіть доступ до таких даних не вирішить проблеми. Адже, нагадаємо, відповідно до тексту законопроекту правила оподаткування КІК не будуть розповсюджуватися на компанії, зареєстровані у країнах, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування. А в переважній більшості це саме ті країни, які є передовими членами Глобального форуму ОЕСР і готові забезпечити доступ до своєї інформації. З іншого боку, офшорні юрисдикції та території, яких у першу чергу має торкнутися оподаткування КІК, ймовірно, ще довго не будуть на практиці впроваджувати автоматичний обмін інформацією, оскільки найменш зацікавлені в цьому.

Таким чином, з урахуванням зазначених принципових проблем, на сьогодні ми не бачимо можливості «швидко і безболісно» впровадити правила оподаткування КІК в українське законодавство. Для цього у держави, на жаль, недостатньо ні адміністративних ресурсів, ні технічних можливостей, ні практичних навичок. Тим більше, що вже впроваджені правила контролю над трансфертним ціноутворенням, які могли б значною мірою зняти питання виводу капіталу за кордон, якби працювали на повну силу. Тож можливо, зараз варто було б сконцентрувати зусилля та адміністративні ресурси на налагодженні нормальної роботи механізму контролю над ТЦУ і забезпечити українським підприємцям та іноземним інвесторам хоча б стабільні умови для ведення діяльності, а вже потім, у перспективі, можна буде подумати і про оподаткування уже виведеного капіталу.

Завантажити pdf-файл статті (200 Kb)

Прокоментувати