+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Що змінилося з 01 січня 2021 року у сфері оподаткування?

02 лютого, 2021 Інформаційні листи

З 01 січня 2021 року Податковий кодекс України (далі – ПКУ) зазнав змін у зв’язку із прийняттям Закону № 1117-IX від 17 грудня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон 1117) та набранням чинності його положеннями.

Законом 1117 було не тільки внесено низку нових положень, але й відтерміновано початок дії та застосування окремих норм ПКУ, які були запроваджені раніше у зв’язку із прийняттям Закону № 466 від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466).

Нижче наводимо огляд основних змін.

Контрольовані іноземні компанії

Законом 1117 було відстрочено введення в дію норм, що стосуються контрольованих іноземних компаній (далі – КІК). Зокрема, передбачається, що ст. 392 ПКУ, яка визначає правила оподаткування КІК, набуває чинності з січня наступного року.

З урахуванням змін, п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачає, що першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК стане 2022 рік. Тобто повідомляти про набуття контролю або вихід з КІК особа буде зобов’язана саме з 01 січня 2022 року. При цьому Законом дозволено подати перший звіт разом із річною декларацією контролюючої особи за 2023 рік.

На 2022-2023 роки Законом 1117 встановлено перехідний період, протягом якого штрафні санкції та пеня за порушення вимог ст. 392 ПКУ не будуть застосовуватися. За цей же період не буде застосовуватися адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 392 ПКУ. У свою чергу інформація та/або документи, отримані контролюючим органом за результатами 2022-2023 років, по-перше, є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам, по-друге, не може вважатися доказами у кримінальному провадженні.

Зміни було внесено і до положень про «безподаткову» ліквідацію КІК, а саме п. 170.13-1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділі XX ПКУ. Зокрема, було уточнено умови, за яких доходи фізичних осіб у зв’язку із ліквідацією КІК не будуть включатися до оподатковуваного доходу, а саме:

  • ліквідація має бути розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
  • платником податків разом з податковою декларацією має бути подана заява про звільнення таких доходів від оподаткування;
  • іноземна юридична особа має бути створена або зареєстрована не пізніше 23 травня 2020 року;
  • якщо, при дотриманні всіх вищенаведених умов, доходи отримано бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника). При цьому бенефіціарний власник додатково має надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального власника у зв’язку з ліквідацією іноземної юридичної особи.

Правила тонкої капіталізації

Законом 1117 уточнено правила «тонкої капіталізації».

Зокрема, за результатами прийняття Закону 466, очікувалось, що з 01 січня 2021 року для цілей розрахунку суми коригування фінансового результату (у разі наявності боргових зобов’язань перед нерезидентами за кредитами, позиками, договорами лізингу та їх перевищення більш ніж у 3,5 рази суми власного капіталу) мають враховуватись всі нараховані у бухгалтерському обліку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, незалежно від того, чи виникли вони за операціями із нерезидентами чи резидентами (п. 140.2 ст. 140 ПКУ).

Закон 1117 обмежив суму, що підлягає врахуванню для цілей розрахунку суми коригування, лише процентами за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями за операціями із нерезидентами.

Крім того, Законом 1117 було розширено перелік випадків, у яких правила «тонкої капіталізації» не застосовуються. Так, окрім суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно із ст. 39 ПКУ, коригування не застосовуються щодо суми процентів, що нараховані на користь деяких міжнародних фінансових організацій за кредитами (позиками), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями; а також суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.

Тест «ділової мети»

Закон 1117 дещо звузив сферу застосування тесту «ділової мети».

Зокрема, Закон 1117 виключив з ПКУ положення (а саме п. 140.5.15 ПКУ), яке передбачало коригування фінансового результату для цілей оподаткування на суму витрат за операціями із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Нагадаємо, що п. 140.5.15 ПКУ, який був внесений до ПКУ Законом 466 та застосовувався з 23 травня 2020 року (дата набрання чинності Законом 466), передбачав, що тест ділової мети має застосовуватись до всіх без виключення операцій із нерезидентами.

Натомість наразі з урахуванням Закону 1117 тест ділової мети може застосовуватися лише до контрольованих операцій, а з 01 січня 2022 року і до таких операцій із нерезидентами, як:

  • операції з придбання товарів (робіт, послуг) (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), а також до операцій з продажу товарів (робіт, послуг) (пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПКУ) у тому випадку, якщо контрагентами є нерезиденти, зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях, або в низькоподаткових організаційно-правових формах (крім операцій, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення, і крім відсотків на користь нерезидентів, які підпадають під правило «тонкої капіталізації» згідно з п. 140.2 ст. 140 ПКУ);
  • роялті на користь будь-яких нерезидентів (пп. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 ПКУ) – незалежно від того, є вони низькоподатковими чи ні (крім операцій, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення).

Нерезиденти та їх постійні представництва

Нагадаємо, що Закон 466 змінив підхід до оподаткування нерезидентів. Зокрема, платниками податку на прибуток було визнано саме нерезидентів, замість їх постійних представництв (пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ). При цьому нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні, зобов’язали стати на облік у контролюючих органах України до 01 жовтня 2020 року (п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в редакції Закону 466). А перевірки нерезидентів, які не виконали цих вимог, мали розпочатись вже з 01 січня 2021 року.

Закон 1117 передбачає відтермінування строків, протягом яких нерезиденти мають стати на облік, а також початок перевірок нерезидентів.

Відповідно до змін, внесених Законом 1117 до абз. 1 та 2 п. 60 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, нерезиденти, які не стали на облік у податкових органах, мають можливість зареєструватися до 01 квітня 2021 року, а початок податкових перевірок щодо нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, перенесений на 01 липня 2021 року.

Також слід згадати, що Закон 466 запровадив нові кваліфікаційні ознаки, за якими визнається наявність у нерезидентів постійних представництв на території України (п. 14.1.193 ПКУ). А змінений п. 141.4.7 ПКУ встановив нові правила, за якими має визначатись прибуток постійних представництв для цілей оподаткування нерезидентів, які ведуть свою діяльність через постійні представництва.

Водночас з урахуванням змін, внесених Законом 1117, нові критерії для визнання наявності постійного представництва в Україні, а також нові правила визначення оподаткованого прибутку постійних представництв, мають застосовуватись лише починаючи з 01 січня 2021 року (абз. 1 п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До 01 січня 2021 року оподаткування представництв та нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через постійні представництва, здійснюється за правилами, які існували до внесення змін Законом 466.

Оподаткування доходів нерезидентів від продажу інвестиційних активів

Законом 1117 відтерміновано дату, з якої мають застосовуватись нові правила оподаткування доходів нерезидентів від продажу інвестиційних активів та передбачають механізм оподаткування в Україні доходів нерезидентів від продажу таких активів, навіть якщо операція відбувається між двома нерезидентами (пп. “и” пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, пп. “е” пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Виходячи з положень п. 602, п. 607, п. 608 підрозділу 10 розділу XX ПКУ відповідні правила оподаткування мають застосовуватись з 01 січня 2021 року. До 01 січня 2021 року застосовується редакція пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до внесення змін Законом 466, яка не передбачає оподаткування доходів нерезидентів від відчуження інвестиційних активів на користь інших нерезидентів.

Також Законом 1117 було уточнено, що для визначення частки нерухомого майна в активах української компанії для цілей оподаткування доходів від продажу інвестиційних активів береться до уваги орендоване майно, яке відображається в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами ПСБО або МСФЗ (абз. 3-4 пп. “и” пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абз. 5-6 пп. “е” пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Крім цього, Закон 1117 у п. 64.5 ст. 64 ПКУ встановив порядок постановлення на облік нерезидентів, які набувають право власності на інвестиційний актив в іншого нерезидента, для цілей оподаткування відповідних доходів нерезидента, який відчужує таке майно і не має постійного представництва в Україні. Зокрема, це має відбуватись до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, – до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.

Хоча раніше ПКУ і встановлював відповідний обов’язок нерезидента-набувача щодо постановлення на облік, однак порядок, за яким це мало відбуватись, не передбачав.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Перегляди 6754

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Де знайти СПРАВЖНІЙ закон? АБО
Як встановити дійсні норми Податкового кодексу на певний момент часу?
19 січня, 2024    278

Олександр Мінін виступив на ХІІ Податковому форумі АПУ 28 вересня, 2023    252

Чи може платник податків надати в суд документи, які не були надані податковому органу, та на якій підставі суд може не враховувати ці документи? 15 травня, 2023    1878

Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні? 23 листопада, 2022    1232

При зверненні до суду для стягнення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ податкова не буде сплачувати судовий збір 08 листопада, 2022    502

Зміни до переліку документальних позапланових перевірок, які дозволено проводити на період до припинення або скасування воєнного стану 07 листопада, 2022    815

Як бізнесу розуміти проголошення податкової реформи 10-10-10 (+3) 13 вересня, 2022    686

Податкове законодавство в умовах воєнного стану 07 березня, 2022    1809

Огляд практики Верховного Суду з актуальних (проблемних) питань, пов’язаних з оподаткуванням за 2021 рік 14 лютого, 2022    2497

Які зміни внесено в ПКУ з 01 січня 2022 року Законом № 1914? 25 січня, 2022    3078

Верховна Рада прийняла законопроект № 4184: «податок на Google» та інші важливі зміни 09 червня, 2021    2233

Податкові пільги для нових значних інвестицій 02 квітня, 2021    2774

Прокоментувати