Блог

Якщо застарілий Кодекс законів про працю (КЗпП) не реформується, а життя не стоїть на місці, то що робити?

20 Серпня, 2018 Блог

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

Справжня декомунізація в Україні так і не відбулась, і це стосується не лише трудового законодавства. Надмірна зарегульованість та ознаки репресивно-примусового характеру залишаються ще в багатьох сферах нормативного регулювання суспільних відносин.

Але життя рухається і викидає на смітник все застаріле. Відсоток тіньової економіки та кількість українців, які працюють за кордоном, є красномовним підтвердженням такого нормативного смітника.

Бізнес вимагає врегулювання трудових відносин по-новому. Наприклад, серед 10-ти вимог Спілки Українських підприємців є вимога про реформування трудового права і перехід до справжньої свободи трудового договору.

Вже декілька років депутати не можуть знайти порозуміння щодо нового Трудового кодексу. Спостерігання за справжніми баталіями у Верховній Раді щодо положень нового Трудового кодексу дає розуміння, наскільки Україна ще далека від справжньої декомунізації та «поховання совка» в головах можновладців. Отже, розробка нового, справді сучасного Трудового кодексу — це ще не один рік.

Так що ж робити?

Можна запропонувати скористатися ситуацією, яка фактично вже склалася у відносинах між деякими працівниками та роботодавцями, які оформлюють свої фактично трудові відносини цивільними договорами, але мають ризик перекваліфікації з боку Держпраці із застосуванням штрафів за фактичне непрацевлаштування. Так, можна передбачити можливість за згодою сторін не застосовувати КЗпП до трудових відносин у тих сферах діяльності, де це не пов’язано з підвищеним рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань (наприклад, для перших 14-ти класів професійного ризику виробництва¹). У такому разі всі питання регулюються виключно за згодою сторін із дотриманням норм Конституції про працю, які є нормами прямої дії. Наприклад, право на щорічну оплачувану відпустку.

Для цього статтю 9 КЗпП слід викласти в новій редакції. Нагадаємо поточну редакцію цієї статті (Стаття 9. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників): Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників у порівнянні з законодавством України про працю, є недійсними.

Нова редакція може бути наступною:

«Стаття 9. Співвідношення трудового договору та законодавства про працю.
За згодою сторін трудового договору трудові відносини можуть регулюватися виключно положеннями трудового договору та Конституції України без застосування положень цього кодексу та іншого законодавства, що регулюють трудові відносини.
Положення частини першої цієї статті не застосовуються до трудових договорів, на підставі яких будуть виконуватись роботи у сферах діяльності, що належать до підвищених класів професійного ризику виробництва, визначених таким законодавством. Умови таких договорів про працю не можуть погіршувати становище працівників у порівнянні з законодавством України про працю, в протилежному випадку такі умови є недійсними».

І поки депутати будуть позбавлятися «совка», життя покаже, яким має бути сучасний Трудовий кодекс. Головне — не заважати суспільним відносинам.

Примітки:

¹За орієнтир визначення сфер діяльності з підвищеним впливом негативних факторів для здоров’я можна взяти Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 р. № 237

Перегляди 18113