Революція в міжнародному оподаткуванні наближається. Тепер офіційно.
ОЕСР публікує пропозиції щодо уніфікованого підходу до оподаткування «цифрової економіки»
Іван Шинкаренко
Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери
Welcome to the brave new world
Без перебільшення, однією з найвизначніших подій міжнародного оподаткування в жовтні стала публікація Пропозицій ОЕСР щодо «уніфікованого підходу» до оподаткування цифрової економіки. Обережні чутки, якими ділилися консультанти на різноманітних форумах із міжнародного оподаткування, зрештою виявилися правдою, і мушу сказати, що дійсність навіть перебільшила очікування.
Тож трохи передісторії. Питання оподаткування «цифрової економіки» не є новим і почало обговорюватися ще в 2015 році в якості Кроку 1 Плану протидії BEPS1, розробленого Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку (далі – ОЕСР). Порядковий номер Кроку дає розуміння, що питання розглядається як чи не найважливіше з усього славнозвісного плану ОЕСР.
Але, як виявилося, питання складне і дуже непросте.
Чому питання виявилося таким складним?
А тому що, по-перше, воно впливає на ключові пропорції розподілу «податкових прав» між країнами, а відтак матиме наслідком перерозподіл податкових надходжень від одних країн до інших (тобто, це вже не просто «хрестовий похід» проти офшорів, як певні інші пропозиції у межах ОЕСР). А, по-друге, як випливає з Пропозиції, для його вирішення необхідною є фундаментальна зміна наріжних каменів існуючої системи міжнародного оподаткування та трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ).
Як наслідок, певна чітка пропозиція з’явилася лише ближче до кінця 2019 року. І в мене є відчуття, що ми б ще довго очікували на чітко артикульовану пропозицію ОЕСР, якби не «сепаратні» кроки Франції, де влітку Парламент проголосував за нові податки для цифрової економіки (більше про це в матеріалі «Оподаткування «цифрової економіки» – податкова реформа, над якою варто подумати, або про що мовчить «законодавчий принтер»).
Виявилося, що Секретаріат ОЕСР перспектива мати справу з величезною кількістю окремих податкових «рішень» дилеми цифрової економіки замість уніфікованої системи лякає більше, ніж представлення широкому загалу пропозицій, що фундаментально ламають систему. Тож Франція знову є локомотивом революційних змін, тепер у міжнародному оподаткуванні.
Весь цей час секретаріат ОЕСР працював над пошуком можливості об’єднати ключові пропозиції з цього приводу (кожна з яких по-своєму пропонувала переглянути засади податкового порядку). А тому поточна пропозиція і представлена громадськості в якості «уніфікованої».
Тож чому і що саме пропонує Секретаріат ОЕСР?
Чому ОЕСР вважає, що потрібно щось змінювати?
Щоб відповісти на це питання, процитуємо пропозицію:
«У цифрову епоху розподіл прав з оподаткування [між країнами доходів від транскордонної комерційної діяльності- авт.] більше не може виключно визначатися з врахуванням фізичної присутності. Поточні правила існують з 1920-х років і вже не є достатніми для забезпечення справедливого розподілу прав з оподаткування в умовах світу, що стає все більш глобалізованим. Також справедливим є те, що ряд пропозицій, які вже висувалися з метою вирішення питання оподаткування бізнесів, які спираються на цифровізацію, не в змозі врахувати особливості суттєвих частин цифрової економіки (такої як цифрові послуги та певні типи високотехнологічного бізнесу)».
Якого бізнесу стосуються пропозиції?
Назва пропозицій може вводити в оману, що вони стосуються бізнесу на кшталт «китів» нової економіки – Alphabet, Google, Amazon, Facebook. Але, в дійсності, пропозиції значно ширші, оскільки цифровізація (чи діджиталізація) є ключовою особливістю нової економічної реальності загалом.
Небагато залишилося секторів економіки, на які зростаюча цифровізація економіки мала обмежений вплив.
Знову процитуємо секретаріат ОЕСР:
«… в сьогоднішній глобалізованій та вкрай цифровізованій економіці ряд бізнесів може вводити себе в життя споживачів (включаючи користувачів), взаємодіяти зі споживачами та створювати відчутну вартість без традиційної фізичної присутності на ринку країни. Можна сказати, що ці особливості характерні для будь-якого бізнесу, однак особливо вони характерні для цифро-центричного бізнесу, який будує відносини з користувачами, що можуть бути і не бути споживачами, віддалено, а також для іншого бізнесу, орієнтованого на пряму взаємодію зі споживачами, суттєву роль для якого відіграє залучення, взаємодія, збір даних та їх використання, а також маркетинг і брендинг, які простіше виконувати з місця, віддаленого від місця розташування споживачів».
Відповідно, дані пропозиції націлені на великий бізнес, орієнтований на пряму взаємодію зі споживачами, в широкому сенсі, тобто бізнес, який генерує дохід внаслідок постачання споживчих товарів або надання цифрових послуг із елементом безпосередньої взаємодії зі споживачем.
На даному етапі виключеннями (тобто, чого пропозиції точно не стосуються) секретаріат ОЕСР вважає такі сектори як добувна промисловість, виробництво й продаж сировинних товарів. Тобто сектори з позаминулого сторіччя й далі.
Надалі опрацьовуватимуться й інші можливі виключення та вартісні пороги, що обмежують масштаби бізнесу. Однак за поточним баченням змін потребують підходи до оподаткування переважної більшості сучасних глобальних бізнесів.
Які зміни пропонують?
ОЕСР пропонує переглянути фундаментальні основи міжнародного оподаткування:
- Правила щодо економічної присутності в країні, з якої отримується дохід (так звані «правила економічного зв’язку», англ. – nexus).
- Правила розподілення прибутку, які передбачають відступ (і це м’яко кажучи) від принципу «витягнутої руки».
- Трьохетапний механізм розподілу прибутку.
Нові правила економічної присутності
Пропонується, що економічна присутність не буде залежати від фізичної присутності в країні, а значним чином ґрунтуватиметься на продажах у країні, де проживають споживачі.
Простіше кажучи, з точки зору виникнення прав на оподаткування прибутку від міжнародних транзакцій важливим показником буде виручка, яку бізнес отримує з тої чи іншої країни.
Передбачається можливість встановлення порогових значень таким чином, щоб новими правилами могли скористатися й менші країни.
Має бути розроблена нова міжнародна угода з цього приводу.
Нові правила розподілу прибутку
Після вирішення першого питання з наявністю прав на оподаткування в країні споживача має бути вирішене інше питання – а яка частина прибутку може оподатковуватися?
І для цього секретаріат ОЕСР пропонує новий механізм розподілу прибутку. Зокрема, передбачається створення нового правила, що застосовуватиметься незалежно від того, чи має конкретний платник податків класичну економічну присутність у країні (постійне представництво чи окреме дочірнє підприємство), через яку забезпечується функція маркетингу та дистрибуції, включно з незалежними дистриб’юторами, чи ж такої присутності немає взагалі.
Іншими словами, нові правила вплинуть на всі моделі бізнес-присутності в країні, якщо на відповідний бізнес поширюватимуться оновлені пропозиції.
Розподіляти прибуток пропонують таким чином.
Прибуток, що одержується від операцій у певній країні, буде умовно розподілено на три частини:
- Сума А (Amount A) – нова частка «податкового пирога» для країни збуту, яка є частиною так званого «залишкового прибутку» багатонаціональної корпорації, що залишиться після вирахування винагороди (виходячи з розрахованого «умовного» прибутку) за «рутинні» функції, що виконуються в тій чи іншій країні. Такий «залишковий прибуток», тобто, прибуток за все, що виходить за межі «рутинних» функцій, пропонується розподіляти за формулою, яка базуватиметься на сумах виручки, які багатонаціональна компанія отримує в тій чи іншій країні.
- Сума Б (Amount B) – класична економічна діяльність у країні збуту, зокрема дистрибуція, оподатковуватиметься відповідно до існуючих правил (принцип витягнутої руки та віднесення частини прибутку до постійного представництва). Тобто це та частина «податкового пирога», який країна збуту мала б отримувати і за існуючих правил. Однак секретаріат ОЕСР зважає на те, що і зараз виникає багато спірних питань щодо належної винагороди за функцію дистрибуції. А тому пропонує працювати в напрямі узгодження фіксованої винагороди за базові функції з дистрибуції. Іншими словами, йдеться про фіксування рівнів прибутку, який має залишатися на рівні дистриб’ютора.
- Сума В (Amount C) – потенційно спірна сума прибутку, що повинна або не повинна оподатковуватися в країні збуту в зв’язку з функцією дистрибуції. Коли, наприклад, уряд вважає, що в країні здійснюється більше функцій, ніж базові функції дистрибуції, що покриваються наперед узгодженою «фіксованою винагородою». Передбачається створення ефективного механізму врегулювання таких суперечок.
Що маємо в підсумку?
Було багато скарг на те, що механізми контролю ТЦУ є складними і потребує багато витрат на документування. ОЕСР пропонує спрощення – формулярний розподіл прибутку, що не відноситься до «рутинних функцій», а інструментарій ТЦУ лише для рутинних функцій, для яких можна однозначніше його застосувати. І це не точно, бо ОЕСР наполегливо рекомендує подумати над механізмом фіксованих рівнів прибутковості для «рутинних функцій» та базових функцій дистрибуції й маркетингу в країні споживача.
А це все ж таки не той принцип «витягнутої руки», до якого ми всі звикли – в майбутньому підхід, схоже, буде більш механістичний із невеликим простором для творчості професіоналів із ТЦУ. Але принаймні наразі вбачається, що від нього однозначно виграють країни-споживачі, у яких має побільшати «податкових прав».
Цей розвиток подій не є неочікуваним для тих, хто знайомий із тонкощами і проблемами існуючої системи. Але не варто очікувати, що зміни будуть швидкими – попереду ще довгий шлях, який має завершитися конкретними змінами в міжнародні угоди, що визначають сучасний податковий порядок.
Однак перші кроки на цьому шляху зроблені – майбутнє все ближче і схоже, що в ньому принципи ТЦУ, які ще донедавна з України вбачалися чимось з майбутнього, здебільшого, втратять свою актуальність.
Примітки:
1Base Erosion and Profit Shifting – План протидії розмиванню бази оподаткування та перенесення прибутку.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів