Аналітика

Шановні панове!

Для багатьох підприємств України усталеною є практика встановлення розміру заробітної плати працівників в іноземній валюті (у трудових договорах, штатних розписах тощо). У цьому оглядовому листі нами будуть проаналізовані ризики, пов’язані з такою практикою.

В першу чергу необхідно зазначити, що чинне законодавство України не забороняє визначати розмір заробітної плати працівників в іноземній валюті. Однак зміна гривневого еквіваленту заробітної плати, пов’язана з коливанням обмінного курсу, створює для роботодавця певні ризики. Особливо це може бути актуальним у зв’язку з поширеними прогнозами щодо девальвації гривні.

Законодавство України про працю відносить умови оплати праці до істотних умов праці. Відповідно до Кодексу законів про працю (далі – «КЗпП») працівник повинен бути повідомлений про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження. Таким чином, зміни в розмірі заробітної плати у зв’язку з коливаннями обмінного курсу можуть розглядатися як зміна умов оплати праці, про яку працівник повинен бути повідомлений заздалегідь.

Крім того, зменшення гривневого еквіваленту заробітної плати в результаті зміни обмінного курсу може трактуватися як запровадження умов праці, що погіршують становище працівника. В свою чергу, відповідно до ст. 9 КЗпП такі умови вважаються недійсними.

Таким чином, оскільки повідомити працівника заздалегідь про зменшення розміру заробітної плати в силу об’єктивних причин неможливо, таке зменшення заробітної плати може розглядатися як неправомірне, а виплата заробітної плати за той же обсяг робіт в меншому розмірі може вважатися виплатою заробітної плати не в повному обсязі.

Додатково зазначимо, оскільки підприємства зобов’язані вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність у гривні, довести факт виплати заробітної плати у меншому обсязі реально.

У випадку, якщо роботодавець зацікавлений в збереженні практики встановлення заробітної плати в іноземній валюті, пропонуються наступні варіанти мінімізації ризиків, пов’язаних з такою практикою:

• шляхом включення до заробітної плати регулюючого бонусу, за рахунок якого можна покрити різницю в розмірі заробітної плати при зниженні обмінного курсу;
• шляхом встановлення фіксованого обмінного курсу, за яким розраховується гривневий еквівалент заробітної плати, та закріплення обов’язку роботодавця змінити цей курс у разі істотної зміни обмінного курсу;
• шляхом формалізації згоди працівника на перерахування заробітної плати відповідно до обмінного курсу, встановленого на день нарахування/виплати заробітної плати (ризиковий варіант).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2012

Прокоментувати