+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Електронний кабінет платника податків: від зародження ідеї до втілення її на практиці

24 Лютого, 2018 Ексклюзив

Отримання від контролюючих органів інформації та документів завжди вимагало від бізнесу екстра витримки, зусиль та купу часу. Так, навіть отримання актів звірення розрахунків було для бізнесу завданням не із легких, складність якого залежала від багатьох факторів, починаючи від відпустки або лікарняного податкового інспектора, завершуючи наявністю (а, скоріше, відсутністю) офісно-канцелярського забезпечення. Що вже говорити, про більш «складні» питання адміністрування податків та зборів.

З початком функціонування електронних сервісів вказані проблеми бізнесу, якщо не вирішуються, то принаймні пом’якшуються. Просте логічне програмне забезпечення максимально спрощує адміністрування податків та взаємодію з контролюючими органами. Значною мірою зменшується й адміністративне навантаження на контролюючі органи, знижуються витрати на утримання апарату контролюючих органів та комунікацію у паперовій формі.

З такими міркуваннями ми звернулись до досвіду інших країн у питанні запровадження електронних сервісів та їх ефективності. Було вивчено досвід та правове регулювання електронних сервісів низки країн, зокрема Естонії, Грузії, Чеської республіки та Данії. Досвід, звісно, є різним: десь це точково електронні сервіси виключно з метою податкового адміністрування, десь це введення електронних сервісів «повсюдно» для взаємодії з усіма контролюючими органами.

Так, до прикладу, в Естонії майже вся взаємодія з державними органами здійснюється здебільшого за допомогою електронних сервісів (99 % послуг доступні онлайн). При цьому електронні сервіси побудовані за принципом єдиного вікна: якщо щось було надано державі один раз, то наступного разу не надається, оскільки держава вже це має і сама забезпечує взаємодію між державними органами і базами даних. У тому числі, й завдячуючи електронним сервісам, естонська система визнана найефективнішою системою збору податків у світі – естонці для збору 100 євро податків витрачають до 0,4 євро (витрати бюджету на податкові та митні органи). Крім того, запровадження електронних сервісів в Естонії дозволило економити 2 % ВВП (презентація щодо електронних сервісів Естонії).

Тож питання необхідності та ефективності електронних сервісів швидше риторичне.

На базі досвіду інших країн у 2015 році нами були підготовані пропозиції щодо відповідної законодавчої ініціативи. Зокрема, щодо легітимації та надання чіткого правового статусу такого електронного сервісу як електронний кабінет платника податків (далі – ЕКПП), а також розширення його функціоналу, який би дійсно дозволив звести особисте спілкування з податківцями до мінімуму, а інформацію щодо платника податків зробив доступною та прозорою.

Зазначимо, що в 2015 році ЕКПП мав виконувати лише дві функції:

  • підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді;
  • переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків).

Про це зазначали контролюючі органи на офіційних веб-сторінках, наприклад, відповідне повідомлення про початок функціонування нового електронного сервісу ЕКПП від 07.07.2015 року доступне за посиланням.

Але чи насправді ЕКПП вже працював влітку 2015 року «надійно та зручно», та виконував принаймні дві базові функції, як про це запевняли податківці?

Однозначно НІ, і це підтвердить будь-хто з бізнес-спільноти, хто хоча б раз намагався зайти в ЕКПП й подати податкову звітність або переглянути стан розрахунків з бюджетом. ЕКПП у 2015 році НЕ ПРАЦЮВАВ навіть в такому обмеженому форматі.

Про це беззаперечно свідчать і численні форуми бухгалтерів, які в 2015 році намагалися таки скористатися, звісно, славним «новим сервісом» від податкової. Зокрема, на практиці постійно виникали проблеми та перебої в роботі ЕКПП, про що податківці відповідали, мовляв «ЕКПП працює в тестовому режимі, ми про проблеми нічого не знаємо, надсилайте свої зауваження, будемо розбиратися».

Нижче для прикладу обсягу проблем у роботі ЕКПП 2015 року стислий витяг з форуму бухгалтер 911:

September 04, 2015 4:03:24 PM

«Открыла свой отчет по ЕСВ за август в кабинете. Отправляла через Арт-Звит. Додаток к табл.1 у меня заполнен, а в кабинете отражаются пустые значения. за июль и раньше – та же картина.

Нестыковка программ что ли. Проверила еще одно предприятие, отправляла через Соту – то же самое».

«Арт-Звит и Соната – это стабильно работающие программы, в отличии от вечно тестового Кабинета».

September 07, 2015 2:53:51 PM

«Подскажите пожалуйста в чем может быть проблема, если при запуске пишет “Помилка ідентифікації користувача”?»

September 20, 2015 2:28:46 PM

«Кабінет платника видає object reference not set to an instance of an object.

Декларація по ПДВ, спочатку імпортувала з ОПЗ, при збереженні чи відправці видає object reference not set to an instance of an object. Видалила.

Набрала безпосередньо у Кабінеті платника, помилок не показує, відправляти не дає: object reference not set to an instance of an object що з цим робити, як побороти?»

October 01, 2015 3:10:42 PM

«Декілька днів підряд кабінет платника видає 502 Bad Gateway. Як з цим боротись?»

October 01, 2015 5:17:25 PM

«У меня уже 3-ю неделю получается зайти только физлицами. Юрлиц не пускает! Вот только что пустил юрлицо, успела одну цифру глянуть и вылетело все. А физлица – стабильно».

October 07, 2015 3:32:19 PM

«Кабинет отказывается отправлять отчеты. Невозможно также сохранить. Ругается и закрывается. Может кто-то знает, в чем дело?»

October 16, 2015 1:38:20 PM

«Это уже второй месяц творится. Дозвонились в ДФС по 0800501007*51. Говорят, что первый раз слышат о проблеме. 

Сказали отскринить все ошибки, описать действия, при которых они возникают и отправить им на эл.почту infozvit@sfs.gоv.ua – будут разбираться.

На словах: несмотря на то, что и ОПЗ, и ед.окно обновились – обновлением кабинета никто не занимается.

Так что, если кому-то нужен работающий кабинет, то не ленимся и шлем скрины с описанием и свидетельством массовости траблов. Авось починят».

November 11, 2015 9:09:10 AM

«Открыла свой отчет по ЕСВ за август в кабинете. Отправляла через Арт-Звит. Додаток к табл.1 у меня заполнен, а в кабинете отражаются пустые значения. За июль и раньше – та же картина».

November 11, 2015 9:13:21 AM

«Вчера с большим трудом зашла в кабинет и ужаснулась: в отчетах по 1-ДФ нет половины строчек… Отправляла через СОНАТУ, смотрю у себя заполнено 26 строчек, а там отражается только 10. Может ли при отправке «потеряться половина отчета»? Или это проблема в кабинете? 

Кто просматривает свои отчеты через кабинет, у вас все правильно отражается, а то у меня паника?»

І це можна продовжувати до нескінченності…

Тому, насамперед, завданням ЕКПП ми бачили таким чином:

  • максимально спростити адміністрування податків та взаємодію з податковими органами;
  • вирішити наявні проблеми простим, логічним ПЗ, права на яке будуть належати державі;
  • мінімізувати втручання посадових осіб контролюючих органів та можливість встановлення штучних алгоритмів (як було з обліком авансових платежів з податку на прибуток);
  • гарантувати платнику податків стабільний та якісний сервіс.

Також необхідним вважали й розширення функціоналу ЕКПП, у зв’язку з чим початково пропонувалося:

Щодо стану розрахунків з бюджетом

  • доступ та контроль за управлінням даними інтегрованої картки та інформації щодо камеральних перевірок;
  • звірення розрахунків з бюджетом в реальному часі, в тому числі боргу, пені та штрафних санкцій;
  • здійснення заліку надмірно/помилково сплачених сум грошових зобов’язань в реальному часі.

Щодо СЕА ПДВ

  • доступ та контроль за даними СЕА ПДВ в режимі реального часу;
  • повна та деталізована розшифровка в режимі реального часу кожного з показників формули;
  • інформування щодо дати та розміру збільшення реєстраційної суми;
  • робота з ПН у цьому сервісі: формування, перевірка, підтвердження для відображення у податковому кредиті.

Щодо взаємодії з інших питань

  • реєстраційні питання: постановка/перереєстрація/зняття, як платника ПДВ, на спеціальний режим оподаткування, ін.;
  • оскарження: отримання актів перевірок, ППР та ін., подання скарг та контроль ходу та результатів розгляду скарг;
  • листування: подання та контроль ходу та результатів розгляду звернень, запитів, отримання довідок;
  • перевірка контрагентів: статус платника ПДВ, борг, відсутність за місцезнаходженням тощо.

Але для досягнення зазначених цілей правовий статус ЕКПП, прозорість та стабільність відповідного ПЗ, порядок його адміністрування, а також функціонал ЕКПП, який би дозволяв платникам податків реалізувати більшість своїх прав та обов’язків у безконтактний спосіб, мав бути закріплений на законодавчому рівні.

Підготовлений законопроект був спрямований на врегулювання зазначених вище питань. Перші презентації відповідної законодавчої ініціативи відбулись у липні 2015 року. Наявні напрацювання були направлені до Американської Торговельної Палати та Європейської Бізнес Асоціації для організації громадських обговорень серед представників бізнес-спільноти (законопроект в першій редакції та презентація).

За результатами низки зустрічей та обговорення зазначеної законодавчої ініціативи з представниками бізнес-спільноти в рамках Американської Торговельної Палати та Європейської Бізнес Асоціації, бізнес-спільнота підтримала вказані пропозиції концептуально та запропонувала деякі уточнення в технічній частині запровадження та функціонування електронного сервісу – ЕКПП.

Суттєвого доопрацювання перша редакція законопроекту зазнала вже в жовтні 2015 року, після його обговорення на засіданні Комітету з питань податкової та митної політики ВРУ, ініційованого та проведеного народним депутатом Остріковою Т.Г. Зокрема, за результатами такого обговорення до подальшого доопрацювання законопроекту були залучені представники ДФСУ, відповідальні за електронні сервіси служби, а також технічні спеціалісти, які безпосередньо займалися розробкою програмного забезпечення електронних сервісів ДФСУ.

Тоді законопроект про ЕКПП було, фактично, викладено в новій, другій редакції. Необхідність його прийняття була підтримана Комітетом з питань податкової та митної політики ВРУ, в тому числі й головою комітету – пані Южаніною Н.П., та включено в законопроект про податкову лібералізацію № 3357 з незначними правками з боку комітету (законопроект в другій редакції та презентація).

Водночас по мірі підготовки та відпрацювання законопроекту про ЕКПП, змінювався і сам ЕКПП. Вже в травні 2016 року він здебільшого працював стабільно, а функціонал було значно розширено: з’явилися вкладки щодо СЕА ПДВ, СЕА РП, реєстрації ПН, облікових даних платника податків, листування з ДФС, інформації з реєстрів, заяв/запитів щодо отримання інформації. Також з’явився податковий календар, зразки бланків податкової звітності.

Тобто, хоча і не гласно, але чинний на той час ЕКПП фактично «доопрацьовувався» (дороблювався) ДФСУ відповідно до завдань та функцій, закладених в другій редакції законопроекту про ЕКПП.

Остаточна, третя редакція законопроекту про ЕКПП, доопрацьовувалася нами вже в межах робочої групи при Міністерстві фінансів України із залученням ІТ-фахівців ДФСУ, незалежних ІТ-фахівців, представників Ради Бізнес-Омбудсмена. Це була складна, але досить ефективна робота, в результаті якої принципи створення та функціонування ЕКПП були змінені концептуально. Також було доопрацьовано окремі технічні аспекти адміністрування роботи ЕКПП, включаючи розподіл функцій між методологом та адміністратором ЕКПП, виявлення та усунення помилок у роботі ЕКПП тощо (законопроект в третій (остаточній) редакції).

Нижче наводимо стисле викладення того, чим нова (третя) редакція законопроекту про ЕКПП відрізнялася від попередньої (другої) редакції, включеної до законопроекту № 3357:

  1. У новій редакції електронний кабінет – це електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, в тому числі контролюючими органами з питань реалізації їх прав та обов’язків, передбачених цим Податковим кодексом. Електронний кабінет може бути реалізований у вигляді портального рішення, програмного інтерфейсу (‘API’) та інших засобів електронного зв’язку (в попередньому законопроекті № 3357 передбачалося лише портальне рішення).
  2. Усі документи контролюючих органів складаються виключно в електронній формі та надсилаються в кабінет платника податків незалежно від того, яку форму взаємодії він обрав. Тобто обліковий запис створюється для всіх зареєстрованих платників податків і все листування з боку податкових органів із платником фіксується та зберігається в електронній системі. У разі, якщо платник податків не використовує цю електронну систему (відмовився або не визначив порядок такої взаємодії), то одночасно із надісланням електронного документа в електронний кабінет такому платнику надсилається копія електронного документа в паперовій формі поштою.
  3. Введено нові поняття, зокрема, «електронна адреса» та порядок її повідомлення контролюючому органу через електронний кабінет; «методолог електронного кабінету» та «технічний адміністратор електронного кабінету» з відповідним розмежуванням сфер повноважень між ними, «методологічна помилка» та «технічна помилка» з уточненням суті кожної із них, в залежності від чого передбачено різний порядок їх усунення.
  4. Доповнено права і обов’язки платників податків, а також обов’язки контролюючих органів у зв’язку із запровадженням електронного кабінету.
  5. Суттєво змінено порядок листування з платником податків з огляду на те, що всі документи контролюючі органи складатимуть виключно в електронній формі, але використання електронного кабінету платниками податків є добровільним (на розсуд платника податків).
  6. Змінено принципи створення та функціонування електронного кабінету (окремі визначення уточнені з урахуванням пропозицій представників ДФСУ, Мінфіну, Ради Омбудсмена, окремі взагалі виключені як нерелевантні, наприклад, щодо публікації відкритого вихідного програмного коду поточної версії програмного забезпечення електронного кабінету).
  7. Змінено й порядок використання електронного кабінету платником податків (добровільно, з можливістю в будь-який момент відмовитись від його використання).
  8. Врегульовано питання щодо порядку (годин) роботи електронного кабінету та проведення його технічного обслуговування.
  9. Змінено порядок дій у разі виявлення методологічної та/або технічної помилки.

Отже, новий законопроект був суттєво доопрацьований і принципово відрізнявся від попередньої (другої) редакції, включеної до законопроекту № 3357. Саме ця, третя редакція законопроекту про ЕКПП, з незначними правками, була прийнята ВРУ у складі Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 року.

Що реалізовано на практиці починаючи з січня 2018 року

Згідно з Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 року положення Податкового кодексу щодо запровадження роботи електронного кабінету платника податків мали набрати чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 01 січня 2018 року.

Нагадаємо, що п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 року Кабінету Міністрів України було доручено, серед іншого, у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розробку, створення та впровадження програмного забезпечення ЕКПП.

Тобто, фактично, виконавчій владі було надано рік на розробку та впровадження ЕКПП.

Станом на січень 2018 року на практиці ДФСУ функціонал електронного кабінету у порівнянні з тим, який закріплено на рівні Податкового кодексу України, реалізований лише частково. Зокрема, електронний кабінет забезпечує можливість:

  • перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, даних оперативного обліку податків та зборів (у тому числі, дані інтегрованих карток платників податків), даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних системи електронного адміністрування реалізації пального;
  • заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;
  • реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні/розрахунки коригування;
  • доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
  • інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади.

Але досі не забезпечено реалізацію наступних функцій електронного кабінету, а саме відсутня можливість:

  • вибору способу взаємодії через електронний кабінет (17.1.13. ПКУ), та, відповідно, відсутнє поле для електронної адреси платника податків в облікових даних платника податків (14.1.56. ПКУ);
  • перегляду даних щодо митних платежів;
  • накладення електронного цифрового підпису посадової особи податкового органу та печатки податкового органу на дані, що відображаються в ЕКПП;
  • проведення звірки розрахунків із накладенням електронного цифрового посадової особи податкового органу та печатки податкового органу;
  • управління сумами помилково/надміру сплачених грошових зобов’язань;
  • адміністративного оскарження рішень податкових органів;
  • перегляду інформації стосовно рішень про ліквідацію контрагентів та про притягнення контрагентів до відповідальності за порушення податкового законодавства;
  • внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку;
  • отримання будь-яких документів із накладенням електронного цифрового посадової особи податкового органу та печатки податкового органу.

Не передбачено окремих форм для звернень щодо отримання ліцензій, дозволів, щодо реєстрації об’єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, щодо отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями. Також не реалізовано можливість подання повідомлень про технічну чи методологічну помилку електронного кабінету, які, як розуміємо, виходячи із положень ст. 42 1.2. Податкового кодексу, мали б бути передбачені окремо в розділі «Заяви, запити для отримання інформації».

Крім того, фактично, мова йде не про електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом, а про направлення скан-копій певних документів у форматі «*.pdf» з накладенням електронного цифрового підпису/печатки на супровідний лист.

Таким чином, наразі функціонал ЕКПП реалізований лише частково, тому він не в змозі забезпечити повноцінну взаємодію платників податків з контролюючими органами в електронній формі засобами електронного зв’язку, як це передбачено Податковим кодексом України.

Хто винен?

У зв’язку із цим виникає питання – чому органами виконавчої влади не виконано приписи закону? Хто винний у тому, що ЕКПП не  працює і через рік після того, як відповідні положення щодо порядку його функціонування були закріплені на рівні закону? Мова йде про черговий саботаж з боку органів виконавчої влади, зокрема ДФСУ, виконання чітких приписів Податкового кодексу України, чи відсутнє належне фінансування їх реалізації на практиці?

Чи будуть депутати звертатись до органів виконавчої влади із запитом про надання пояснень причин такого невиконання вимог Податкового кодексу України?

Нагадаємо, що під час прийняття Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 року пропонувалося, що бази даних та інформаційні ресурси, що використовуються контролюючим органом, повинні бути передані до Міністерства фінансів України. Але в останній момент правка від депутата під час голосування залишила бази даних в ДФСУ.

Кабінету Міністрів України було доручено визначити порядок контролю, в тому числі моніторингу, Міністерством фінансів України адміністрування ДФСУ баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Станом на лютий 2018 року відсутня інформація щодо порядку контролю.

Ми впевненні, що повноцінний електронний кабінет зменшить корупцію в органах ДФСУ та суттєво зменшить витрати платників податків на адміністрування податків. Але для цього залишився «малий» крок: притягнути до відповідальності винних у тому, що електронний кабінет у порушення вимог закону досі не працює, та нарешті створити повноцінний електронний сервіс.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2018

Перегляди 236247

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

З 18 жовтня 2023 року реєстрація всіх юридичних осіб в «Електронному суді» стає обов’язковою: що це означає і які ризики несе? 05 Жовтня, 2023    1267

Скорочення строків проведення перевірок на підставі п.п. 78.1.8 ПКУ (ПДВ до відшкодування або від’ємного значення понад 100 тис. грн) та cкасування токенів
(або які новації приніс Закон № 2918-IX)
15 Березня, 2023    1037

Відтепер на рівні закону – визнання іноземних КЕП в Україні та інші зміни навколо КЕП 31 Січня, 2023    2183

Іноземні електронні підписи визнаються в Україні 02 Грудня, 2022    2396

Документ без номера й без дати: новий ДСТУ 4163:2020 03 Листопада, 2021    2357

Огляд ПДВ-змін у законопроекті 4184, або не Google єдиним 22 Лютого, 2021    2369

Доказова сила імейлів: позиції Касаційного господарського суду 03 Грудня, 2020    1585

Електронний документообіг та момент виникнення податкових зобов’язань – і не тільки… 06 Жовтня, 2020    9651

Проект закону № 2260: що зміниться у сфері електронного документообігу у разі його підписання Президентом України 01 Червня, 2020    6778

Довірили свій електронний підпис іншій особі: які ризики? 27 Січня, 2020    2018

Електронний кабінет платника податків – що планувалось і як сталось… 12 Листопада, 2019    53061

Онлайн-договір Шредінгера – він є чи його немає? 17 Жовтня, 2019    1644

Прокоментувати