Контроль за неконтрольованими операціями в Україні через призму свіжої судової практики Індії
Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
Гортаючи короткий виклад найважливіших судових спорів щодо трансфертного ціноутворення (далі — ТЦУ) в Індії, вкотре знаходжу речі, які є актуальними й для України.
Зокрема, це стосується рішення у справі «Texport Overseas Private Limited vs. DCIT», датованого 22 грудня 2017 р.
Суть спору стосується певних операцій компанії Texport Overseas Private Limited у середині країни (винагорода директорів), які, як «визначені внутрішні операції», підпадали під дію правил ТЦУ, хоча й не були зовнішньоекономічними операціями. Операції здійснювалися у 2012-2013 фіскальних роках. У той період у законодавстві Індії діяли правила, що поширювали контроль ТЦУ на такі операції.
У 2017 р., вже після виникнення спору щодо дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», податкове законодавство Індії змінилося. І правило щодо контролю ТЦУ стосовно вказаних операцій виключили.
Рішення в спорі: донарахування визнані незаконними.
Мотивація рішення судового органу: з моменту виключення норми з закону вважається, що така норма виключена з моменту її запровадження, якщо в законодавстві немає певного перехідного положення, що чітко визначає, що юридичні дії та процеси, розпочаті до скасування норми, мають продовжуватися та не припиняються у зв’язку з таким скасуванням.
Тобто в Індії суд дійшов висновку, що з урахуванням виключення норми про поширення правил ТЦУ на виплати директорам у межах країни, відповідні донарахування (навіть здійснені податковим органом до виключення норми) мають бути скасовані. Оскільки законодавець не подбав про запровадження чітких перехідних положень стосовно цього.
Що ж в Україні?
Нагадаємо, що у вересні-грудні 2013 та 2014 рр. діяла редакція ст. 39 ПК України, що поширювала контроль ТЦУ на операції між резидентами. З 01 січня 2015 р. правила ТЦУ виклали в новій редакції. Серед іншого, виключили норму щодо контролю операцій між резидентами.
Тобто з 01 січня 2015 р. операції між пов’язаними резидентами не є контрольованими.
Що з перехідними положеннями? А вони стосувалися виключно подання звіту:
Питання контролю операцій між резидентами законодавець не адресував у перехідних положеннях.
Однак фіскальні органи все ще здійснюють контроль таких операцій: перевіряють, чи всі такі операції включені в звіт, чи відповідали ціни рівню звичайних цін (хоча з 2015 р. у Кодексі звичайні ціни замінили принципом «витягнутої руки»). До підприємств застосовуються штрафи, коригуються податкові зобов’язання до рівня звичайних цін.
І нікого з фіскальних органів (та й наскільки бачимо судову практику — в судовій гілці влади) не бентежить той факт, що згідно з пп. 39.5.1 ст. 39 чинної редакції ПК України:
Якщо наразі операції між резидентами є неконтрольованими, то на яких законних підставах тоді здійснюється контроль таких операцій за чинними правилами ТЦУ? Закон не передбачає контролю за операціями, які колись були контрольованими.
Знову забуваємо про ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка встановлює, що:
Опоненти, звичайно, посилатимуться на те, що такий підхід є юридичною казуїстикою. Має застосовуватися закон, який діяв у період, коли операції були контрольованими.
Заперечимо: а навіщо здійснювати контроль за великою категорією операцій, яку держава вирішила не контролювати з 2015 р.? Мабуть, автори законопроекту під час опрацювання питання зважили на недоцільність такого контролю?
Це не юридична казуїстика, а підхід, який базується на нормах Конституції та закону і має застосовуватися у державі, одним із задекларованих принципів податкової системи якої є необхідність прийняття рішення на користь платника податків у випадку неоднозначності/невизначеності норм законодавства.
І як показує практика Індії, саме такий «казуїстичний» підхід має превалювати в судовій практиці країни, яка сподівається на достойні темпи економічного зростання. Так, в Індії темпи зростання ВВП за 3 квартали 2017 р. склали 7,2 %, а у нас за 2017 р. аж 2,1 %.
Тож може час вже визначитися, що у нас на першому місці – міфічні інтереси бюджету чи захист прав бізнесу на прогнозовані умови діяльності?
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
321
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
89
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
629
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
424
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
670
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
978
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ
662
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
1137
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін
1947
Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків
10331
Нова форма Звіту про контрольовані операції і Порядок його заповнення: що змінилось?
979
Нові правила щодо визначення ділової мети в Україні
З 01 січня 2021 року набирають чинності оновлені правила щодо визначення ділової мети операцій, представлені у 2020 році
1348
