+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Які зміни внесено в ПКУ з 01 січня 2022 року Законом № 1914?

25 січня, 2022 Інформаційні листи

30 листопада 2021 року було прийнято Закон України № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відомий ще як «законопроект 5600» (далі – Закон). Більшість положень Закону почали діяти з 01 січня 2022 року. Винятком стали окремі норми, що набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та з 21 листопада 2021 року або наберуть 01 липня 2022 року.

Варто відмітити, що фінальний текст Закону значно відрізняється від законопроекту, запропонованого на початку. Детальніше про текст законопроекту 5600 ми писали в нашому матеріалі «Які зміни пропонує Законопроект № 5600?». У цьому матеріалі ми розберемо, які ж зміни все-таки було внесено до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у зв’язку із прийняттям Закону. Зміни, внесені в інші нормативно-правові акти, наприклад, Кодекс адміністративного судочинства України, в даному огляді не розглядаються. Звертаємо увагу, що даний огляд має інформаційний характер та не містить детального аналізу змін, за результатами якого можуть бути зроблені інші висновки.

Зокрема, можна поставити під сумнів законність внесених змін, як таких, що були внесені неналежним чином. Так, п. 2.1 ПКУ передбачає, що внесення змін до ПКУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, тобто виключно цільовими законами. Натомість Закон вносить зміни до низки різних нормативних актів, окрім ПКУ.

Нагадаємо, що ст. 19 Конституції передбачено, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Внесення змін до ПКУ законом, який окрім ПКУ передбачає зміни до низки інших нормативних актів, означає, що такі зміни внесені не у спосіб, передбачений законом. Вже з цієї причини питання чинності відповідних змін є принаймні дискусійним.

Далі розглянемо основні зміни, які запроваджує Закон.

ПДФО

1) Продаж нерухомості

До переліку об’єктів нерухомості, що не оподатковуються від першого у звітному році продажу, включено земельні ділянки сільгосппризначення, отримані у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що знаходилися в користуванні, або виділені в натурі (на місцевості) власникові земельної частки (паю), а також такі земельні ділянки, отримані платником податків у спадок (п. 172.1 ст. 172 ПКУ).

Встановлено, що другий продаж об’єкта нерухомості протягом одного року оподатковується за ставкою 5 %, а третій продаж об’єкта нерухомості протягом цього ж року – за ставкою 18 % ПДФО. Оподатковуватися буде різниця між доходом від продажу та вартістю придбання такої нерухомості, тобто чистий дохід від продажу нерухомості (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Встановлено можливість зменшити дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного року третього й подальших об’єктів рухомого майна (автомобіля, мотоцикла, мопеда, іншого транспортного засобу), на вартість такого об’єкта, якщо вона була задекларована в порядку разового добровільного декларування (п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

2) ПДФО з доходів селянських господарств

Змінено вимоги для застосування пільги для селянських господарств. До 2022 року не оподатковувалися ПДФО доходи від продажу сільгосппродукції, у випадку якщо розмір земельних ділянок не перевищував 2 га. У першому проекті закону пропонувалося зменшення розміру площі до 0,5 га, натомість у фінальній версій було змінено саму умову для звільнення від оподаткування. Після 2022 року доходи від продажу сільгосппродукції не будуть оподатковуватися, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (пп. 165.1.24 ПКУ).

Податок на прибуток

3) Перенесення податкових збитків минулих років

Для великих платників податків встановлено обмеження на перенесення збитків минулих періодів. Починаючи з 01 січня 2022 року, великі платники можуть зменшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 % непогашеної суми збитку минулих податкових (звітних) років. При цьому обмеження не застосовується у випадку, коли така непогашена сума становить 10 або менше відсотків позитивного фінансового результату до оподаткування поточного року (пп. 140.4.4 ПКУ).

4) Безповоротна фінансова допомога

З 01 січня 2022 року встановлено, що фінансовий результат збільшується на суму безповоротної фінансової допомоги, врахованої у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування, якщо отримувач є пов’язаною особою та задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній фінансовий рік (пп. 140.5.10 ПКУ).

ПДВ

5) Податковий кредит

Законом було обмежено право на включення ПДВ до податкового кредиту за податковими накладними/розрахунками коригування, які складені більше ніж 365 календарних днів з моменту реєстрації (п. 198.6 ПКУ). До 2022 року таке право платник податків мав протягом 1095 днів.

6) Розрахунок коригування

Встановлено обмеження строку для здійснення розрахунку коригування – 1 095 календарних днів із дати оформлення податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування (п. 192.1 ПКУ).

7) Бюджетне відшкодування

З п. 200.11 ПКУ виключено умови, які передбачали, що документальна перевірка бюджетного відшкодування може здійснюватися лише щодо «старого ПДВ», а саме, коли розрахунок суми бюджетного відшкодування був зроблений за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями або за періоди до 01 липня 2015 року, які не підтверджені документальними перевірками, або із придбання товарів (послуг) за періоди до 01 січня 2017 року у платника ПДВ, який застосовував спеціальний режим оподаткування згідно зі ст. 209 ПКУ (п. 200.11 ПКУ).

Вплив таких змін на права контролюючих органів проводити документальні перевірки бюджетного відшкодування та дозволені ПКУ межі таких перевірок буде предметом окремого аналізу.

8) Операції із ввезення та постачання тютюнових виробів

Встановлено, що базою для оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України,  є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість (п. 190.1 ПКУ).

Збільшення ставок податків

9) Екологічний податок

Екологічний податок за викиди СО2 збільшено втричі з 10 до 30 грн/тонну (п. 243.4 ПКУ).

Екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – в 1.6 рази з подальшим збільшенням у 8 разів до 2029 року (п. 245.1 ПКУ).

Екологічний податок за відходи для підприємств гірничої промисловості збільшено з 0,49 до 0,54 грн/тонну, хоча в першому проекті планувалося встановити втричі вищу ставку податку – 1,5 грн/тонну (п. 246.2  ПКУ).

10) Рентні платежі

Встановлено, що ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин буде варіюватися залежно від міжнародних цін (п. 252.20 ПКУ):

  • 3,5 % якщо ціна залізної руди становитиме менше 100 $,
  • 5 % якщо ціна залізної руди становитиме від 100 до 200$,
  • 10 % якщо ціна залізної руди становитиме більше 200$.

Крім того, встановлено, що фактична ціна реалізації для руд заліза визначається як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts (абз. 13 та 14 п. 252.8 ПКУ).

Збільшено ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Їх розмір залежить від виду радіозв’язку та діапазону радіочастот (п. 254.4 ПКУ).

Сектор господарювання

11) Мінімальне податкове зобов’язання

Законом було запроваджено поняття «мінімального податкового зобов’язання», яке до того у ПКУ взагалі було відсутнє (пп. 14.1.114-2 ПКУ). Мінімальне податкове зобов’язання є мінімальним платежем (не окремим податком), який має сплатити до бюджету власник або користувач ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від отримання доходів із земельної ділянки.

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами відповідно до приписів п. 170.14 ПКУ за формулами розрахунку, наведеними у ст. 38-1 ПКУ.

12) Обмеження для ФОП 4 групи

Встановлено, що платниками ЄП четвертої групи не можуть бути суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) (пп. 291.5-1.1 ПКУ).

Водночас на період до 01 січня 2027 року суб’єкти господарювання, що здійснюють розведення та вирощування свійської птиці, виробництва м’яса свійської птиці (крім курей), звільняються від оподаткування податком на прибуток, якщо вивільнені кошти будуть використані для розвитку діяльності суб’єкта господарювання (п. 57 Перехідних положень ПКУ).

13) Кількість землі для фермерських господарств

Встановлено, що фермерські господарства, які зареєстровані у формі ФОП, мають право здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20 га сукупно (абз. 6 пп. «б» пп. 4 п. 291.4 ПКУ). Раніше мінімальна кількість становила 2 га.

Адміністрування

14) Обмеження на виїзд за кордон керівника юридичної особи-боржника

Встановлено право контролюючого органу звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівників підприємств-боржників. Така можливість передбачена у разі несплати платником податків суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів із дня вручення платнику податків податкової вимоги (п. 87.13, 87.14 ПК).

Такі справи розглядаються адміністративними судами у прискореному порядку, а винесені судові постанови належать до негайного виконання. Відповідні зміни було внесено в Кодекс адміністративного судочинства (ст. 283 та 289-2).

Після винесення судового рішення, інформація про таких керівників буде вноситися до Реєстру керівників платників податків – боржників (пп. 14.1.2131 ПК).

15) Електронний кабінет

З 01 липня 2022 року передбачено можливість отримання платником податків інформації про іншого платника податків. У такому випадку платник податків має надати згоду про розкриття інформації про нього у самостійно встановленому розмірі (п. 42-1.2 ПКУ).

16) Направлення запиту на отримання інформації

Законом відредаговано одну з підстав для направлення запитів на отримання інформації відповідно до п. 73.3 ПКУ. Відтепер підставою для направлення запитів є виявлення фактів, які можуть свідчити про порушення платником податків, у той час як раніше формально вимагалось виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків. Вважаємо, що дана зміна не розширює можливості контролюючих органів отримувати інформацію та документи від платників податків. Адже на практиці дуже часто ті факти, які наводять контролюючі органи у запитах про надання інформації, є такими, що не можуть свідчити про порушення платників податків.

Тому, не зважаючи на таку зміну, контролюючі органи для отримання від платника податків інформації та документів все одно мають наводити досить вагомі факти про порушення платника.

17) Підстава для позапланової документальної перевірки

Доповнено підстави для призначення позапланової документальної перевірки. Тепер підставою є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення не лише податкового законодавства, а й також законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п. 78.1.1 ПКУ). 

18) Повідомлення про позапланову невиїзну перевірку

Законом встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірок бюджетного відшкодування) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (п. 79.2 ПКУ).

19) Стягнення податкового боргу

Законом було скасовано обмеження щодо стягнення коштів для погашення податкового боргу за рахунок готівки, коштів із рахунків платника податків у банках без звернення податкових органів до суду. Раніше було передбачено, що сума боргу має перевищувати 5 мільйонів гривень та сплачуватися протягом 90 календарних днів. З 01 січня 2022 року достатньо лише прострочення строку погашення податкового боргу на 90 днів для його стягнення контролюючими органами (п. 95.5 ПКУ).

20) Аудіо-, фото- і відеофіксація перевірок

Платникам податків і контролюючим органам надано право відкрито застосовувати технічні прилади і засоби аудіо-, фото- і відеофіксації та використовувати таку інформацію під час проведення перевірок (пп. 17.1.17 та 20.1.47 ПКУ).

Зміни, що не було прийнято

1) Оподаткування ПДВ операцій із продажу нерухомості

Законопроект 5600 пропонував залишити пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ тільки для операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів. Дане положення прийнято не було, а тому на сьогодні звільненими від оподаткування ПДВ є всі операції із постачання житла, окрім житла від забудовника.

2) «Зелена електроенергія»

Законопроектом 5600 пропонувалося скасувати пільгу з акцизного податку для «зеленої» електричної енергії (когенераційної електроенергії та електроенергії з відновних джерел), у такому випадку виробники були б зобов’язані платили 3,2 % акцизу.

3) Плата за самовільно зайняті земельні ділянки

Законопроектом 5600 було запропоновано включити до переліку об’єктів оподаткування платою на землю (ст. 270 ПКУ) земельні ділянки, які знаходяться в користуванні без оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі самовільно зайняті. Дану норму було виключено із фінального тексту закону.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2022

Перегляди 1483

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Податкове законодавство в умовах воєнного стану 07 березня, 2022    1276

Верховна Рада прийняла законопроект № 4184: «податок на Google» та інші важливі зміни 09 червня, 2021    1718

Податкові пільги для нових значних інвестицій 02 квітня, 2021    2028

Що змінилося з 01 січня 2021 року у сфері оподаткування? 02 лютого, 2021    6216

Питання міграції та оподаткування під час пандемії COVID-19 02 грудня, 2020    2859

Віднесли до «ризикових»? Чи вдасться захиститись? 24 квітня, 2020    4857

Верховний Суд: стягнути, не можна зобов’язати 03 квітня, 2020    3408

Градус широти 30 січня, 2020    1223

«День Д»: законопроект № 1210 прийнято у другому читанні та в цілому 17 січня, 2020    1922

КМ Партнери разом з бізнесом протистоїть «драконівським» штрафам за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних 13 січня, 2020    1027

Роль ЄСПЛ у спорах з питань податків в Україні 06 листопада, 2019    3376

Декриміналізація ухилення від сплати податків на суму
< 2 881 500 грн.
Зворотна дія в часі чинної редакції ст. 212 ККУ
11 жовтня, 2019    4618

Прокоментувати