Аналітика

У липні 2025 року неодноразово робилися гучні заяви про необхідність запровадження мораторію на перевірки бізнесу різними державними органами – з метою забезпечення економічної безпеки, стимулювання зростання виробництва, створення нових робочих місць і залучення інвестицій.

А що на практиці?

21 липня 2025 року Указом Президента України № 538/2025 затверджене рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – Рішення РНБО) «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні».

Ухвалене Рішення РНБО нібито покликане зменшити тиск на підприємців, в тому числі й у сфері податкових перевірок, адже відповідно до Рішення РНБО Кабінет Міністрів України має:

«невідкладно вжити організаційних і практичних заходів щодо підвищення ефективності реалізації Державною податковою службою України, Державною митною службою України механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема: встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів;».

Далі розберемося, чи дійсно таке Рішення РНБО принесе полегшення для бізнесу, а задекларований мораторій в частині податкових перевірок існуватиме.

1.

Передусім відзначимо, що статтею 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чітко визначено:

«2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися ВИКЛЮЧНО шляхом внесення змін до цього Кодексу».

У свою чергу Рішення РНБО не є законом про внесення змін до ПКУ.

Крім того, закони мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів. Тобто у випадку суперечності між нормами підзаконного акта (Рішення РНБО) та нормами закону (ПКУ) слід застосовувати саме норми закону (ПКУ), оскільки він має вищу юридичну силу.

А порядок та підстави призначення податкових перевірок платників визначено саме положеннями ПКУ.

Аналогічна ситуація склалася свого часу з так званим «ковідним» мораторієм на перевірки, який був запроваджений відповідно до положення п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та в подальшому «скасований» Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Постанова КМУ № 89).

Судова практика щодо скасування «ковідного» мораторію тоді підтвердила, що скасування мораторію було незаконним, адже воно не було встановлено положеннями ПКУ, як вищого нормативного акту.

Аналогічно і у випадку з Рішенням РНБО. Норми ПКУ мають переважне застосування над іншими нормативними правовими актами.

Відповідно, для запровадження повного чи вибіркового мораторію на податкові перевірки необхідно здійснити комплексні законодавчі зміни:

• внести зміни до ПКУ з чіткими формулюваннями щодо запровадження нового мораторію на перевірки;
• врегулювати строки давності – визначити, чи буде зупинятися їх перебіг та яким чином, оскільки вже зараз є цілий ряд питань до «ковідних» та «воєнних» зупинок строків давності.

Чи будуть внесені такі зміни до ПКУ в принципі, і якщо так – то коли і яким чином, – спрогнозувати вкрай складно.

2.

З тексту Рішення РНБО бачимо, що воно містить переважно декларативні формулювання та розпорядження для державних органів вчинити певні дії.

Що стосується податкових перевірок, то Кабінет Міністрів України має вжити організаційні та практичні заходи «щодо підвищення ефективності реалізації Державною податковою службою України, Державною митною службою України механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема:

встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів;

удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок суб’єктів господарської діяльності з метою спрямування заходів контролю на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового митного законодавства або контрабанди;».

Як такі дії втілюватимуться Кабінетом Міністрів України та Державною податковою службою України на практиці – поки що невідомо; так само незрозумілим залишається і механізм «обмеження» (навіть не мораторію, як про це заявлялося раніше) на проведення перевірок.

Також із тексту Рішення РНБО незрозуміло, чи стосуватимуться такі обмеження уже розпочатих податкових перевірок.

24 липня 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив план реалізації Рішення РНБО про мораторій на перевірки бізнесу.

Зі слів Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, «з 24 липня податкова й митниця обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком. Виняток – високоризикові галузі, як-от обіг підакцизних товарів, де необхідний контроль».

З урахуванням усього зазначеного, вважаємо, що наразі не варто очікувати, що Рішення РНБО зачіпатиме перевірки, які вже розпочалися та йдуть.

Навряд чи такі «обмеження» навіть стосуватимуться вже призначених чи запланованих на поточний рік планових перевірок.

Зокрема, «обмеження» встановлені на проведення перевірок платників із незначним ступенем ризику.

Однак ризик-орієнтований підхід та наповнення Плану-графіка на перевірки першопочатково суб’єктами господарювання з високим ступенем ризику вже і так запроваджено ПКУ та Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524.

У зв’язку із цим до Плану-графіка податкових перевірок і так потрапляють не просто платники податків із високим ступенем ризику, а навіть «платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів».

А із впровадженням до ПКУ положень щодо особливостей податкового контролю щодо суб’єктів господарювання з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства («клуб білого бізнесу»), ПКУ встановлено додаткові обмеження щодо проведення певного ряду перевірок для таких платників податків (п.п. 69.41.3 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, як прямо виходить із тексту Рішення РНБО, так і вже озвучених тез з боку офіційних осіб, мораторій не буде стосуватись платників податків, які дотичні (так чи інакше) до обігу підакцизних товарів. При цьому, ми розуміємо, що тут мораторій не лише не встановлює обмежень власне до підприємств саме групи «підакцизки», але й не захищає платників, які лише опосередковано в силу своєї діяльності мають справу з підакцизною продукцією (тим же пальним). Відповідно, якщо підприємством було придбано паливо для власного споживання, то мораторій вже не захищає від ризиків «візиту» представників податкової з фактичною перевіркою.

Відповідно, вважаємо, що відсутні підстави говорити про те, що Рішення РНБО якось суттєво впливає на ситуацію та може навіть потенційно встановлювати додаткові обмеження щодо перевірок понад те, що наразі обмежено за ПКУ.

Як наслідок, не очікували би, що таке «обмеження» суттєво вплине на кількість перевірок.

Отже, як бачимо з Рішення РНБО, воно має досить декларативний характер, а в частині податків щонайменше таке Рішення РНБО навряд принесе дійсну користь платникам податків.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2025

Прокоментувати