Звернення Касаційного адміністративного суду до Великої Палати: актуальні питання та результати
Наявність різних правових позицій та «різношерстої» судової практики, в тому числі з адміністративних питань, викликає чимало питань як серед самих суддів, так і серед учасників справ. Тому запроваджена новими процесуальними законами можливість звернення до Великої Палати видається досить актуальною.
У цьому огляді спробуємо проаналізувати звернення Касаційного адміністративного суду до Великої Палати та їх результати.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень та системи аналізу судових рішень VERDICTUM Єдиної інформаційної платформи ЛІГА:ЗАКОН станом на 13 вересня 2018 року нам вдалося віднайти 503 судові рішення Касаційного адміністративного суду про передачу справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У зв’язку з такою кількістю судових рішень про передачу справ на розгляд Великої Палати виникає питання щодо причин відповідних звернень.
Як виявилось, абсолютна більшість справ передана до Великої Палати з питань предметної юрисдикції. Зокрема, як видно із текстів судових рішень, в порядку ч. 6 ст. 346 Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачає обов’язкову передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у випадку оскарження судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, на розгляд Великої Палати Верховного Суду було передано 463 справи. Список таких справ пропонуємо Вашій увазі за посиланням у Додатку № 1.
Інша доволі значна частина справ, переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду, стосується заяв, поданих ще «старому» Верховному Суду України щодо перегляду судових рішень, зокрема із підстав неоднакового застосування норм права. Відповідні справи передаються до Великої Палати Верховного Суду у порядку, передбаченому Розділом VII «Перехідні Положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи із текстів судових рішень, за такою процедурою Великій Палаті Верховного Суду передано 25 справ.
Тож, як бачимо, у 488 випадках із 503 передача справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду здійснювалась із питань, що не пов’язані з переглядом позицій Верховного Суду чи забезпеченням формування єдиної правозастосовчої практики. В свою чергу, з питань відступу від висновків та з підстав наявності виключної правової проблеми до Великої Палати Верховного Суду передано лише 15 справ, що у відсотковому співвідношенні до загальної кількості справ становить близько 3%.
Для наочності відповідні рішення про передачу справ до Великої Палати Верховного Суду наведені у графічному зображенні, що знаходиться нижче.
Тож, на даний час звернення до Великої Палати Верховного Суду, пов’язані з наявністю різних правових позицій та «різношерстої» судової практики, швидше одиничні, а основний масив судових рішень про передачу справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду базується на вимогах процесу щодо обов’язкової передачі справ, зокрема у зв’язку з оскарженням щодо предметної юрисдикції чи в порядку перегляду рішень ще за правилами «старого» Кодексу адміністративного судочинства України.
Спробуємо розібратись зі станом і результатом розгляду справ, які передані Великій Палаті Верховного Суду, в частині, що пов’язана з проблематикою різних правових позицій та «різношерсної» судової практики. Із загальної кількості справ (15), переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виходячи із даних Єдиного державного реєстру судових рішень та системи аналізу судових рішень VERDICTUM Єдиної інформаційної платформи ЛІГА:ЗАКОН, 2 справи розглянуто, 3 – повернуто, 8 справ – прийнято до провадження, щодо 2 ще немає рішення про прийняття. Для зручності відповідні показники наведені нижче у графічному зображенні та процентному співвідношенні:
Як бачимо, наразі Великою Палатою розглянуто по суті лише 13% справ, в той час як повернуто – 20%. Сподіваємось, з часом тенденція щодо кількості повернень все ж зміниться у бік збільшення розглядів по суті.
Щодо власне правових позицій та правових проблем, що передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виходячи із аналізу відповідних судових рішень, бачимо, що такі справи стосуються пенсійних виплат, трудових спорів та оскаржень рішень/дій державного реєстратора, органів місцевого самоврядування, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому з податкових аспектів, що зазвичай займають чільне місце серед спорів, які розглядаються в адміністративних судах, передано лише 2 справи.
Також варто розглянути податкові справи, передані Касаційним адміністративним судом на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Перша справа, що була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за ухвалою у справі № 826/19939/16 від 21.02.2018 року, стосувалась наслідків для платника податків вироку за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) щодо посадової особи-контрагента та деяких недоліків оформлення податкового повідомлення-рішення. Однак Велика Палата Верховного Суду повернула справу до Касаційного адміністративного суду, оскільки не виявила виключної правової проблеми. На цій справі та результатах її розгляду у Великій Палаті Верховного Суду ми раніше зупинялись в огляді «Оновлення! На розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу для «формування єдиної правозастосовчої практики» щодо оцінки вироку за ст. 205 КК відносно директора контрагента».
Друга справа, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за ухвалою у справі № 826/7380/15 від 26.06.2018 року, стосується відшкодування «старого» ПДВ. Вказану справу Велика Палата Верховного Суду прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 30.10.2018 року. На цій справі та очікуваннях щодо її розгляду у Великій Палаті Верховного Суду ми детально зупинялись в огляді «Велика Палата Верховного Суду розгляне питання (у справі стосовно відшкодування «старого» ПДВ) – чи (1) має право вимога про стягнення коштів з бюджету як належний ефективний засіб захисту порушених прав платника податків, чи (2) суд буде розглядати тільки звернення щодо спонукання державних органів зробити те, що вони й так мали зробити. І як можна буде відшкодовувати «старий» ПДВ, який мав би бути відшкодований за Тимчасовим реєстром».
Також окремої уваги вартує справа щодо оскарження податкових перевірок у рамках кримінального провадження, яка хоч і була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з Касаційного кримінального суду, але стосується податкових питань. Так, йдеться про справу, що була передана за ухвалою у справі № 243/6674/17-к від 06.03.2018 року. За результатами розгляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду підтвердила право на оскарження ухвал про призначення податкових перевірок. Детальніше про це – у нашому огляді «Верховний Суд: право на оскарження ухвал про призначення податкових перевірок в рамках кримінального провадження підтверджено!».
Коротка інформація про справи щодо інших питань і результати їх розгляду наведена у Додатку № 2.
Як бачимо, наразі передача справ до Великої Палати Верховного Суду здійснюється в більшості випадків через вимогу процесу, ніж за волевиявленням суду для вирішення проблем різних правових позицій та «різношерстої» судової практики. А інколи навіть ті проблеми, що передані для забезпечення єдності та розвитку практики, залишаються без уваги. Водночас будемо сподіватись, що з часом масив справ, що передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду через вимогу процесу, спаде і в суддів Касаційного адміністративного суду та суддів Великої Палати Верховного Суду з’явиться змога присвятити увагу забезпеченню формування єдиної практики правозастосування.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Подвійне дно Законопроєкту про комунікацію між бізнесом та податковою № 9662 (з оновленням від 15 березня 2024 року)
Де знайти СПРАВЖНІЙ закон? АБО
Як встановити дійсні норми Податкового кодексу на певний момент часу?
Не обійшлося: скасовано граничні строки здійснення досудового розслідування до підозри
Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ з 01 січня 2024 року
Спроба скасування «поправок Лозового» – бізнесу приготуватися!
Строки досудового розслідування у воєнний час: зміни за Законом № 3341-IX – чи розставлені крапки над «і»
Олександр Мінін виступив на ХІІ Податковому форумі АПУ
Строки досудового розслідування [у ВСІХ провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру] зупинені на час дії воєнного стану. А якщо подивитися під іншим кутом?
Чи може платник податків надати в суд документи, які не були надані податковому органу, та на якій підставі суд може не враховувати ці документи?
Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні?
При зверненні до суду для стягнення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ податкова не буде сплачувати судовий збір
Зміни до переліку документальних позапланових перевірок, які дозволено проводити на період до припинення або скасування воєнного стану