+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Зміни у ТЦУ у 2019 році: на що звернути увагу представництвам нерезидентів

16 Січня, 2019 Інформаційні листи

У 2018 році правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) поширені на постійні представництва нерезидентів в Україні. І ще не встиг новий вид контрольованих операцій вперше потрапити у звіт про контрольовані операції, що має бути поданий до 01 жовтня 2019 року, як вже в грудні нові положення ст. 39 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) були змінені.

Безпосередньо норми, які встановлюють контроль ТЦУ для операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, уточнили, що під такими операціями маються на увазі «у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки».

Термін «внутрішньогосподарські розрахунки» визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» (наказ Мінфіну від 19 травня 2005 р. № 412) таким чином:

«Внутрішньогосподарські розрахунки – розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань».

Тобто термін є достатньо спеціальним і стосується операцій між структурними підрозділами підприємства, якщо в обліку такі підрозділи виділені як сегменти.

З юридичної точки зору постійне представництво є складовою юридичної особи нерезидента і будь-які операції між ними не є цивільно-правовими за своєю природою. А тому достатньо очевидно, що під такі «гіпотетичні» господарські операції, визначені як такі для цілей ТЦУ, можуть попадати в тому числі внутрішньогосподарські розрахунки.

Тобто вказане «уточнення» швидше є певною відповіддю на озвучені після появи нових правил зауваження про те, що між нерезидентом та його постійним представництвом не може бути господарських операцій, оскільки це єдина особа. По суті ж таке уточнення нічого не змінило.

Більш важливими для постійних представництв є ряд змін ст. 39 ПК України, відповідно до яких для цілей аналізу ТЦУ пріоритет стосовно документального оформлення мають фактичні дії та обставини проведення операцій.

Так, наприклад, пп. 39.2.2.4 ст. 39 ПК України, що встановлює вимоги до функціонального аналізу операцій, доповнено правилом:

«…Визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції».

А пп. 39.2.2.10 ст. 39 ПК України прямо встановлює, що для цілей ТЦУ пріоритет мають фактичні дії та умови проведення операції, незважаючи на умови укладеного договору.

В контексті ж аналізу ТЦУ для постійних представництв особливе значення матиме нове правило пп. 39.2.2.11 ст. 39 ПК України щодо операцій, які жодним чином документально не оформлені:

«Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін».

Тобто з 01 січня 2019 року на рівні закону закріплено обов’язок визначати контрольовані операції та умови їх проведення, виходячи із фактичних обставин справи, навіть якщо жодних документальних свідчень про такі операції немає.

Чому це важливо для постійних представництв нерезидентів?

А тому, що дуже рідко взаємовідносини між нерезидентом та його постійним представництвом будь-яким чином формалізовані. Часто платежі від нерезидента в Україну здійснюються як фінансування, без прив’язки до будь-яких функцій представництва в Україні.

Однак це не означає, що такі функції фактично не здійснюються і не створюють операцію, яка повинна бути відображена в звіті про контрольовані операції. При цьому варіантів таких «прихованих» операцій може бути багато і, як підказує досвід, може виявитися дуже важко визначити такі операції оком, неозброєним знаннями в сферах ТЦУ та оподаткуванні постійних представництв нерезидентів.

Таким чином, вказані зміни варто розглядати як додаткове нагадування, що постійним представництвам слід особливо ретельно підготуватися до цьогорічної звітної кампанії ТЦУ, щоб убезпечитися від ризиків застосування штрафів, які є досить-таки матеріальними.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 120.2 ст. 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції щодо операцій, здійснених у 2018 році, тягне застосування штрафу в розмірі 528 600 грн (за неподання звіту щодо контрольованих операцій 2019 року штраф складатиме 576 300 грн).

У випадку, якщо платник податків подав звіт, однак зазначив у ньому не всі контрольовані операції, буде застосовано штраф у розмірі 1 % від суми незадекларованих контрольованих операцій (верхня межа штрафу – 528 600 грн для операцій 2018 року та 576 300 грн для операцій 2019 року).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 2829

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Краще пізно, ніж ніколи: нарешті законодавці вирішили виправити норми щодо відповідальності за уточнення звітності з ТЦУ 12 Березня, 2025    1376

Кабмін оновив перелік «низькоподаткових» юрисдикцій 20 Січня, 2025    2207

Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні 07 Листопада, 2024    878

Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток 02 Серпня, 2024    2138

Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети) 10 Липня, 2024    951

Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл») 11 Квітня, 2024    514

Справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області: після нового розгляду Верховний Суд все ж остаточно відмовив податківцям у «креативному» застосуванні методу чистого прибутку 01 Березня, 2024    1549

Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані? 13 Листопада, 2023    2015

Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд 18 Вересня, 2023    1200

«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити? 03 Серпня, 2023    2866

Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення 06 Лютого, 2023    1191

Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн 09 Листопада, 2022    1899

Прокоментувати