Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній: форма та порядок подачі
19 лютого 2021 р. набув чинності Наказ Міністерства фінансів України № 764 від 14 грудня 2020 р. Наказ затверджує форму та Порядок заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт) на виконання положень пп. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.
Даний Звіт, який є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, є ще однією ланкою в ланцюгу звітності, яку мають подавати платники податків, що належать до міжнародних груп компаній, у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Таким чином, Україна виконує 13-й крок Плану дій BEPS, за яким трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (Local File), глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (Master File) та звіт у розрізі країн (Country-by-Country Reporting).
Одразу заспокоїмо: вперше Звіт подається щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, коли компетентними органами було укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports). Таким чином, платники податків фактично будуть вперше подавати даний Звіт не раніше 2022 р., але за умови, якщо Україна приєднається до вищезгаданої угоди у найближчий час. На даний момент чіткі строки укладення Україною угоди невідомі. Це підтверджується інформацією з сайту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де зазначено, що Україна «ще не має обов’язку визначитись з датою початку обміну і ще не прийняла рішення про таку дату», тобто конкретного «дедлайну» підписання угоди для нашої країни немає. Причинами гальмування такого приєднання є тривалий процес ухвалення законодавчої бази, а також програмно-технічна неготовність українських податкових органів до такого обміну міждержавними звітами.
Надалі розберемо, хто із платників податків зобов’язаний подавати даний Звіт, коли саме він подається та у якій формі, яка інформація включається до Звіту і які штрафи застосовуються контролюючим органом у зв’язку зі Звітом.
...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ