+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Правила ТЦУ поширюються на виплату заробітної плати? У Мінфіні вважають, що так.
Що не так з цією позицією?

21 Лютого, 2019 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери

19 лютого 2019 р. на сайті Офісу великих платників податків ДФС відзвітували про радісну (звичайно ж, не для платників податків) новину під заголовком «Чи існують межі застосування контрольованих операцій при виплаті заробітної плати нерезидентам?».

Новина стосується листа Мінфіну від 01 лютого 2019 р. № 11420-08-63/2874, в якому такі «межі» окреслено наступним чином:

«…якщо одночасно виконуються вищевказані умови [автор. – вартісні критерії визнання КО], операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 Кодексу, а отже відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу по таких операціях необхідно подавати звіт про контрольовані операції».

Тобто, на думку Мінфіну, такими «межами» є звичайні умови щодо обсягу операцій та доходу платника податків. І якщо такі умови виконуються, то слід заробітну плату включати в звіт.

Ну що тут сказати – це велика перемога фіскальних органів на чолі з Мінфіном на шляху подолання проблеми виведення прибутків з-під оподаткування. Саме офіційна заробітна плата нерезидентів (обкладена в Україні ПДФО, ЄСВ та військовим збором) і є тим підступним механізмом, який створює оцінювані мільярдами втрати від маніпулювання цінами…

А якщо без іронії, то говоримо про винайдення чергової нагоди застосувати штрафи за неподання звіту з ТЦУ/невключення до звіту всіх контрольованих операцій. На хвилиночку, щодо операцій 2018-го року мова йде вже про потенційні 528 600 грн штрафу. Тут штраф, там штраф – ось і є про що звітувати в межах чергового статистичного зрізу результатів роботи.

І не даремно в листі Мінфіну мова йде саме про обов’язок включити такі операції до звіту про контрольовані операції. А необхідність готувати документацію з ТЦУ, аналізувати «ціну» операції за встановленими методами ТЦУ не згадується.

Невже й Мінфін розуміє, що такі методи, вочевидь, не пристосовані до аналізу виплат (нарахування) заробітної плати…?

Ну не подумали в ОЕСР, що винахідливі українські контролюючі органи забажають контролювати розмір заробітної плати. Адже в Керівних Настановах ОЕСР достатньо чітко вказано, що контрольованими є операції між компаніями.

Насправді ж мова йде навіть не про правовий статус особи-контрагента – фізична особа це чи юридична. Мова йде про те, що сутнісні правила ТЦУ, як вони прописані в ст. 39 ПК України, вочевидь, розроблені для цивільно-правових, а не для трудових відносин, під час яких виплачується заробітна плата. Ну немає в ст. 39 ПК України таких ознак зіставності операцій як трудовий стаж, досвід роботи, посадові обов’язки. Як немає в трудовому праві й такого поняття як «ціна» чи «вартість».

Ще один важливий момент: навіть якщо й можна вигадати спосіб застосувати методи ТЦУ (абстрагувавшись від формальних вимог закону), то що далі? За пп. 140.5.2 ст. 140 ПК України фінансовий результат коригується буквально «на суму перевищення договірної (контрактної) вартості … придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом “витягнутої руки”, при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу».

Де тут договірна вартість придбаних товарів (робіт, послуг), коли мова про заробітну плату? Як розраховуватимемо коригування? Будемо знову ж таки прирівнювати чітко цивільно-правове поняття придбаних робіт до трудових функцій працівника?

Можливо, я щось пропустив і разом з іншими змінами в нас поміняли й ст. 19 Конституції України, в якій ідеться про те, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством?

А якщо основні механізми контролю ТЦУ та наслідки такого контролю до заробітної плати не можуть бути застосовані (принаймні в межах існуючого правового поля), то сам собою напрошується висновок: щось не так з позицією Мінфіну про необхідність включення заробітної плати до звіту з ТЦУ.

Що саме не так?

А те, що Мінфін, по суті, тлумачить обов’язок визнавати операції контрольованими і включати їх у звіт ізольовано, без врахування мети відповідних норм та інших положень ПК України, які, власне, й обумовлюють сенс існування інституту ТЦУ.

Однак схоже на те, що в наших реаліях сенс існування правил ТЦУ для декого зводиться до чергової можливості «покошмарити» бізнес, застосувавши штраф…

З таким самим успіхом можна штрафувати за неподання декларації про транспортний податок власників гужового транспорту! Не об’єкт оподаткування? Ну то й що… Теж транспорт.

Можна, звичайно, заспокоїти себе тим, що іноземців-нерезидентів, які отримують заробітну плату в Україні, не так багато. Та не слід забувати, що питання податкової резидентності не таке просте, як може здатися. І менеджери-іноземці, що гордо йменують себе податковими резидентами України, можуть виявитися податковими нерезидентами.

Що тут можна сказати. Іноземні інвестори – Welcome! Але обережно із заробітною платнею, бо можна одержати штраф на рівному місці.

Залишається сподіватися на судову гілку влади. Хочеться вірити, що принаймні там не забули основні принципи тлумачення норм права.

Перегляди 15044

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні 07 Листопада, 2024    357

Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток 02 Серпня, 2024    518

Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети) 10 Липня, 2024    229

Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл») 11 Квітня, 2024    258

Справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області: після нового розгляду Верховний Суд все ж остаточно відмовив податківцям у «креативному» застосуванні методу чистого прибутку 01 Березня, 2024    725

Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані? 13 Листопада, 2023    903

Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд 18 Вересня, 2023    396

«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити? 03 Серпня, 2023    1487

Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення 06 Лютого, 2023    807

Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн 09 Листопада, 2022    1229

Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання 05 Жовтня, 2022    1479

Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ 19 Листопада, 2021    944

Прокоментувати