Що з плановими та позаплановими податковими перевірками з 01 серпня 2023 року?
Розширення кола позапланових перевірок і чи можуть прийти з плановою перевіркою тільки тому, наприклад, що маєте справу з паливом?
З оприлюдненням і набуттям чинності в основному Законом 3219-IX (колишній законопроект 8401) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» змінилося регулювання з питань планових і позапланових податкових перевірок.
Планові перевірки поновлені частково, проте, щодо кого саме вони дозволені, залишається дещо невизначеним. На практиці коло платників, щодо яких призначатимуться планові перевірки, може виявитися ширшим, ніж буквально очікували. Зокрема, у зв’язку з відомими з попередньої практики підходами податкової до кваліфікації операцій з пальним (як підакцизним товаром).
Далі докладніше:
1.
П. 69.2. підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами, внесеними вказаним законом, набув вигляду:
«69.2. Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім
(далі окреслену частину залишили, як було)
…
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);
в) фактичних перевірок.
Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:
лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
…».
Проте все це вище вже про минуле – як було до 01 серпня 2023 року. Тож нерелевантно на майбутнє.
А далі законодавець буквально щодо того ж п. 69.2 вирішив абзаци дев’ятий – вісімнадцятий замінити вісьмома новими абзацами такого змісту (а не запровадити новий п. 69.2.-1); тож як складова п. 69.2:
«69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:
доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;
доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 цього розділу, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”».
2.
Тобто тепер п. 69.2 на початку, де йшлося про мораторій на податкові перевірки взагалі (як планові, так і позапланові, крім наведених далі окремих винятків з позапланових перевірок) – це вже про минуле, як воно було до 01 серпня 2023 року. Загального мораторію на проведення податкових перевірок з 01 серпня 2023 року вже немає.
Натомість запроваджена спеціальна норма-обмеження 69.2-1 для позапланових перевірок.
Коло дозволених позапланових перевірок дещо розширене порівняно з тим, що у першій частині п. 69.2 – тій, яка залишилася у минулому часі – до 01 серпня 2023 року. Можете порівняти.
Так, додано можливість проведення перевірок за п.п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ (це якщо отримано інформацію, що свідчить про порушення, і платник податків не надав належної інформації на спростування у відповідь на обов’язковий запит податкової), щоправда за обмеженим колом питань.
Зокрема, щодо інформації, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва. Це, власне, було і раніше, просто якось окремо виписано і виникало питання, чи не особливий це вид перевірок. Тож у цій частині можна говорити, швидше, лише про технічне упорядкування.
А ось що справді додали як нове – це запровадження можливості проведення позапланових перевірок за п.п. 78.1.1 щодо платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
Додано далі і можливість проведення позапланових перевірок за п.п. 78.1.9 ст. 78 ПКУ. Для зручності наводимо тут цей підпункт:
«78.1.9. щодо платника податку подано скаргу:
про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
або
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит».
3.
Водночас цей підрозділ ПКУ також доповнений п. 69.35 щодо планових документальних перевірок, за яким:
«69.35. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:
1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.
Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені підпунктом 69.2-1 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.
Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки».
Цей пункт дозволяє з 01 серпня 2023 року проведення документальних планових перевірок, проте лише для визначених категорій платників податків.
Як бачимо, ці категорії співпадають з тими, для яких «додана» наразі і можливість проведення позапланових перевірок за п.п. 78.1.1 ПКУ.
Тож податківцям надали можливість не чекати, поки надійде якась інформація про порушення такими платниками чогось із податкового законодавства і «опрацювати» це у порядку п.п. 78.1.1, а й призначати і проводити планові документальні перевірки щодо таких платників.
4.
А які це саме платники? Як визначити, чи належать до якоїсь із згаданих категорій?
Наприклад, що вважати діяльністю у сфері реалізації підакцизної продукції, як буквально зазначено у визначенні?
ПКУ цього не визначає, хоч для деяких видів діяльності відповідне визначення у ПКУ наводиться, наприклад:
«14.1.46. діяльність у сфері розваг – господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо».
Тож потенційно можна зауважити, що п. 69.35 бракує визначеності щодо того, на кого поширюється можливість проведення планових перевірок у зв’язку з підакцизною продукцією, через відсутність визначення відповідної категорії у ПКУ. А за практикою Європейського суду з прав людини закон (як відповідну норму) слід вважати встановленим, якщо норма має достатній ступінь визначеності.
П. 69.35 говорить буквально саме про діяльність у відповідній сфері, а не просто реалізацію підакцизної продукції, що дає право на проведення перевірок. Невизначеність може тлумачитися на користь платників податків, з урахуванням правила про конфлікт інтересів, що не будь-яка реалізація підакцизної продукції дає право на проведення відповідних перевірок, а лише діяльність у цій сфері (а що це, власне, добре було б якщо б законодавець визначився).
5.
Якщо наведене вище у попередньому розділі дає певні надії на обмежувальне тлумачення, то практика підходів податкової у попередні періоди, швидше, спонукає до думки про можливість розширювального тлумачення податковою.
Що таке реалізація підакцизної продукції за визначенням ПКУ:
«14.1.212. реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Поняття “реалізація спирту етилового” застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави відповідно до Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:
а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;
б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
належать іншим особам;
виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті “б” цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 цього Кодексу».
Як бачимо, визначення досить широке. І на практиці податківці, на жаль, часто-густо вдавалися до «широкого» тлумачення в окремих випадках, що вважати реалізацією підакцизної продукції.
Так, наприклад, в одному з випадків податківці «протлумачили» надання підприємством права співробітникам заправляти власні авто з використанням передоплачених підприємством паливних карток з повним оподаткуванням цього як реалізацією палива.
Власне, доводилося чути й те, що наведене вище визначення реалізації пального або спирту етилового, воно ж буквально (як зазначено у самому визначенні) лише для цілей розділу VI ПКУ, а так може застосовуватися й ширше визначення продажу (реалізації) товарів, наприклад, за п.п. 14.1.202 ПКУ.
Тож спроби розширювального тлумачення й визначення належності до категорії тих платників, щодо яких можуть здійснюватися планові перевірки та позапланові за п.п. 78.1.1, виключати не можна.
6.
Щодо фінансових послуг теж не можна виключати окремих спроб розширювального тлумачення.
За ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:
«Стаття 4. Фінансові послуги
1. Фінансовими вважаються такі послуги:
{Пункт 1 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019}
{Пункт 2 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019}
3) торгівля валютними цінностями;
4) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;
5) фінансовий лізинг;
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
7) надання гарантій;
8) фінансові платіжні послуги;
9) у сфері страхування;
9-1) діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення;
10) професійна діяльність на ринках капіталу;
11) факторинг;
{Пункт 12 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019}
{Пункт 13 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019}
14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність».
Нічого щодо себе не бачите, що податкова могла б, за наявності бажання, спробувати потрактувати як фінансові послуги?
7.
Тож не виключаємо, що на практиці, на жаль, можуть виникати ситуації розширювального тлумачення податковими органами кола осіб, щодо яких можуть проводитися відповідні перевірки.
У разі виникнення такої ситуації, варто перевірити, чи справді підпадаєте до відповідної категорії, чи це плід уяви контролюючих органів.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Поновлення податкових перевірок: на що зважати перед прийняттям рішення про допуск податкового органу та під час перевірки?
Олександр Мінін та Іван Шинкаренко взяли участь у круглому столі АНК Ukraine «Податкові та митні перевірки – практика та новації»
Накази про перевірку навіть за відсутності визначених для них законом підстав оскаржити неможливо?
Подобається чи не подобається – терпи, платнику податків [перевірку]?
Планова документальна перевірка у 2024 році призначена з посиланням на низький (порівняно із середньогалузевим) рівень сплати податку – НЕзаконно!
Юлія Кривомаз виступила на онлайн-заході Комітету АПУ «Актуальна судова практика в податкових спорах»
Верховний Суд на службі податкових органів, або як ВС відмінив податковий кодекс, зробивши право на податкову перевірку безспірним та абсолютним
«Ложка меду в бочці дьогтю»: що позитивного принесли останні зміни до Податкового кодексу
Порушення граничних строків розрахунків за експортними / імпортними операціями: перевірки і відповідальність – особливості під час воєнного стану і трохи до цього
Чекаєте на поновлення перевірок з 1 липня 2023 року? А вони з багатьох питань вже «тут»