Аналітика

ВАСУ нагадує судам про необхідність мотивування своїх рішень

16 Листопада, 2017 Інформаційні листи

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своєму інформаційному листі від 24.10.2017 р. № 1426/09-14/17, з посиланням на лист Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – Урядовий уповноважений), нагадав судам нижчих інстанцій про необхідність мотивування своїх судових рішень та довів до відома судів відповідні рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Так, Урядовий уповноважений повідомив ВАСУ про те, що Комітет Міністрів Ради Європи в рамках нагляду відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) контролюватиме виконання Україною рішень у групі справ «Бендерський та інші проти України», до якої входять, крім, власне, справи «Бендерський проти України», також справи «Богатова проти України»; «Мала проти України»; «Петриченко проти України».

У всіх зазначених справах ЄСПЛ було встановлено порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції

(«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення»)

у зв’язку з тим, що національні суди не врахували доречні та важливі аргументи заявників, які були вирішальними у справах, і тим самим не забезпечили право на справедливий судовий розгляд.

ВАСУ, серед іншого, нагадав, що:

у справі «Богатова проти України»¹ ЄСПЛ відзначив, що національні суди, цілком ігноруючи аргументи заявниці, які були доречними та важливими, не надали належного обґрунтування своїм рішенням, що призвело до порушення права заявниці на справедливий судовий розгляд;
у справі «Мала проти України»² ЄСПЛ встановлено, що у першому провадженні судами не надано жодних оцінок аргументу заявниці, який мав ключове значення для результатів першого провадження; у другому провадженні – через недоліки першого провадження суди були змушені послатися на розрахунок державної виконавчої служби, який згодом було визнано недійсним, замість посилання на розрахунок, наданий заявницею як остаточний документ;
у справі «Петриченко проти України»³ національні суди проігнорували доводи заявника, навіть, коли вони були конкретними, доречними та важливими.

Одним із загальних заходів, які має вжити Україна для виконання рішення у справі «Бендерський проти України», є організація та проведення навчальних заходів для суддів з тим, щоб усі судді розуміли важливість оцінки всіх ключових елементів доказів та опису їхньої оцінки в судових рішеннях, а також щодо застосування можливих заходів до суддів, таких як дисциплінарна відповідальність, за незабезпечення належного аналізу доказів, наданих сторонами⁴.

Принагідно зауважимо, що, власне, на проблемі вмотивованості рішень (а точніше – низькій якості та подекуди відсутності мотивування суддями рішень) експерти КМ Партнери звертали увагу ще у 2012 році⁵. Згодом проблемі вмотивованості судових рішень у податкових спорах було присвячене окреме дослідження, результати якого описані у брошурі «Проблеми вмотивованості рішень у податкових спорах».

Отже, проблема вмотивованості рішень, на яку звертав увагу ЄСПЛ, досі залишається актуальною для українських судів. Сподіваємося, що з проведенням судової реформи в Україні, вдасться побачити позитивні зрушення в цьому питанні.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Рішення у справі «Богатова проти України», заява № 5231/04.

²Рішення у справі «Мала проти України», заява № 4436/07.

³Рішення у справі «Петриченко проти України», заява № 2586/07.

⁴Статус виконавчого рішення у справі «Бендерський та інші проти України».

⁵Стаття «Ім’ям того, що таким чином», або коли «все пофіг».

З повагою,

Перегляди 3224