Аналітика

Кримінальне провадження є суттєвим тягарем для посадових осіб платників податків. Затяжний і напружений шлях від початку кримінального провадження до його закриття у зв’язку із відсутністю складу злочину чи виправдувального вироку, що не є гарантованими в сучасних умовах, готові пройти не всі. Тому цілком зрозуміло, коли посадова особа платника податків, хоча і впевнена в правоті своєї позиції, однак погоджується на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі – “КК України”).

Разом з тим, зазвичай паралельно із кримінальним провадженням триває також процес оскарження податкового повідомлення-рішення, яким визначено відповідне податкове зобов’язання, в порядку адміністративного судочинства. Як наслідок, постає питання, чи вплине закриття кримінального провадження внаслідок застосування ч. 4 ст. 212 КК України на результат такого оскарження податкових повідомлень-рішень?

Нагадаємо, що відповідно до положень ч. 4 ст. 212 КК України, “особа, яка вчинила ухилення від сплати податків звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)”. Звільнення від кримінальної відповідальності відбувається у формі ухвали суду про закриття кримінального провадження.

Формально слід розуміти, що звільнити від відповідальності можна лише винну особу, яка вчинила кримінальне правопорушення у формі ухилення від сплати податків. Відповідно, існує й сприйняття, що при застосуванні звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України особа не заперечує свою вину, проте звільняється від відповідальності у зв’язку із відшкодуванням державі шкоди у формі сплати податкового зобов’язання.

Однак чинне нормативне регулювання дає достатньо підстав говорити, що навіть при закритті кримінального провадження у зв’язку із звільненням від відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, у платника податків є ще шанс довести в судовому порядку неправомірність здійснених донарахувань податкових зобов’язань.

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – “КАС України”), за правилами якого і здійснюється судове оскарження податкового повідомлення-рішення, серед підстав звільнення від доказування передбачено:

“Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що  розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою”.

Як вже було зазначено вище, звільняє від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України суд, приймаючи рішення у формі ухвали про закриття кримінального провадження. Власне, вирок відповідно до положень ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України є судовим рішенням, в якому суд вирішує спір по суті. Судові рішення по іншим питанням виносяться у формі ухвали.

Як наслідок, ухвала про закриття кримінального провадження у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України не матиме преюдиційного значення для адміністративного спору про скасування податкового повідомлення-рішення. Тобто, така ухвала суду не може бути використана як обставина, що свідчить про визнання платником податків правомірності визначеного у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкового зобов’язання.

Цією ж логікою керується Вищий адміністративний суд України, який в своєму Листі № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 р. вказав наступне:

“Крім того, обов’язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов’язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України».

Таким чином, ухвала суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, не стане явною перепоною для платника податків у процесі оскарження податкового повідомлення-рішення в порядку адміністративного судочинства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2013

Прокоментувати