Аналітика

Значна частина поширеної станом на сьогодні категорії податкових спорів стосовно так званих “нікчемних” правочинів точиться навколо податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами призначеної в рамках кримінальної справи перевірки.

В той час як кримінальні справи порушуються по ланцюгу поставок, негативних наслідків зазнає якраз саме добросовісний платник податків. А саме, такі негативні наслідки проявляються у формі зменшеного податкового кредиту, що виливається у зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/ або донарахування відповідних податкових зобов’язань. Доволі часті випадки також і нарахування податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств.

Водночас, нещодавно у публічному доступі з’явилися судові рішення Вищого адміністративного суду України (далі – “ВАСУ”), що підтверджують неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення за результатами призначеної в рамках кримінальної справи перевірки до вступу у законну силу вироку по такій кримінальній справі. Так, відповідні положення містяться у п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – “ПК України”).

Зокрема, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено Ухвалу ВАСУ від 28 серпня 2012 року у справі № К/9991/96613/11 та Постанову ВАСУ від 5 вересня 2012 року у справі № К/9991/42479/12. Зокрема, з приводу застосування положень п. 86.9 ст. 86 ПК України в останньому із рішень зазначено наступне:

“…Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов’язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які зазначили що згідно з вищевказаною нормою ПК України податковий орган не мав права на винесення податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від 02.12.2011 року № 899/23/30516731 до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі…“.

Поява зазначених вище рішень суду касаційної інстанції – це не просто констатація неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень за результатами призначеної в рамках кримінальної справи перевірки до вступу в законну силу вироку у такій кримінальній справі. Зокрема, ці судові рішення вносять визначеність у дискусію з приводу особливостей застосування п. 86.9 ст. 86 ПК України:

• суд касаційної інстанції підтвердив застосування п. 86.9 ст. 86 ПК України не лише до випадків порушення кримінальних справ за ознаками злочину ухилення від сплати податків за ст. 212 Кримінального кодексу України. Так, ВАСУ застосовує п. 86.9 ст. 86 ПК України також і у разі наявності кримінальної справи, порушеної за ознаками вчинення інших, передбачених Кримінальним кодексом України злочинів;
• рішення суду касаційної інстанції не містять обмежень щодо кола осіб, відносно яких порушена кримінальна справа. Звідси випливає, що п. 86.9 ПК України застосовується як стосовно випадків порушення кримінальної справи безпосередньо щодо платника податків/ його посадових осіб, так і у разі порушення кримінальної справи щодо його контрагента/ посадових осіб контрагента. До слова, відповідна позиція відображена також в Листі Державної податкової служби України від 31.07.2012 року № 20727/7/10-0217/2986.

Зазначені вище рішення суду касаційної інстанції можуть бути використані платниками податків для підсилення своєї правової позиції ваналогічній категорії судових спорів. Водночас, у випадку отримання негативного результату у судових інстанціях, вказані Ухвала та Постанова ВАСУ можуть бути використані платником податків у якості підстави для звернення із заявою до Верховного Суду України про перегляд таких негативних судових рішень.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2012

Прокоментувати