Кримінальна відповідальність за вчинення рейдерських дій: історія питання та що змінилось
Що змінилось:
Повідомляємо, що 10.10.2013 року Верховною Радою України було прийнято Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств” який, по суті, вводить кримінальну відповідальність за вчинення рейдерських дій (далі по тексту – “Закон”).
Так, відповідно до Закону, розділ VII Особливої частини Кримінального кодексу України (далі по тексту – “КК України”) доповнюється статтями: 205-1 (Підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців); 206-1 (Захоплення будівлі, споруди чи іншого об’єкта підприємства, установи, організації); 206-2 (Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації).
Зауважимо, що Закон, на день публікації цього оглядового листа, ще не набрав законної сили, адже він іще не підписаний Президентом та не оприлюднений. Однак, вважаємо, що Президент таки підпише Закон, який був ініційований урядом, і через три місяці після його оприлюднення він набере законної сили.
Важливість вказаних змін до КК України полягає в тому, що вони дозволять представникам бізнесу більш ефективно боротись з проявами такого поширеного на сьогоднішній день явища як рейдерство, чи, як його називає Закон – протиправне поглинання та захоплення підприємств. В першу чергу, нововведення покликані змінити ситуацію, за якої рейдери в Україні уникають відповідальності за свої дії.
Зауважимо, що про актуальність даної теми свідчать не лише все частіші повідомлення у засобах масової інформації, а й досвід нашої компанії. Так, за останній рік ми неодноразово брали участь у захисті клієнтів від досить реальних спроб рейдерського захоплення їх бізнесу.
Аналіз нових складів злочинів, для зручності наведемо у формі таблиць:
Статтею 205-1 КК запроваджується відповідальність за підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців:
Статтею 206-2, якою також буде доповнений КК України, передбачатиметься кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації:
Оцінюючи якість нововведень, зауважимо, що в будь-якому разі поява у КК України спеціальних складів злочинів, що передбачають відповідальність за прояви рейдерства є позитивним моментом. Так, відтепер у арсеналі бізнесу з’явиться досить ефективний інструмент від спроб захоплення активів – звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення спеціальних “рейдерських” злочинів.
Крім цього, суворі санкції нових статей КК України (наприклад: покарання до 10 років позбавлення волі за незаконне заволодінням майном підприємства у розмірі від 286 тисяч гривень), гарантовано збавлять пил рейдерів.
При цьому зазначимо, що сама наявність складів злочинів у КК України іще не означає того, що правоохоронні органи охоче починатимуть кримінальні провадження за кожною заявою підприємців, оскільки вибірковість притягнення до кримінальної відповідальності нікуди не зникла.
Історія питання:
До набрання чинності Законом питання успішної протидії рейдерським атакам, як свідчить практика, було та залишається дуже складним. Ситуація зумовлена, в першу чергу, відсутністю спеціального законодавства, що регулювало б відносини по боротьбі з проявами рейдерства. Особливе значення в цьому контексті має саме відсутність у КК України спеціальних складів злочинів, спрямованих на покарання осіб, що вчиняють саме рейдерські дії.
Тим не менше, навіть за відсутності таких спеціальних складів злочинів у КК України, існувала практика звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення “загальних” злочинів, юридичні склади яких є наближеними до окремих проявів рейдерства. Наприклад, використовувались заяви про вчинення: шахрайства (ст. 190 КК України); привласнення майна (ст. 191 КК України), умисного знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК України); протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК України); доведення до банкрутства (ст. 219 КК України); самоправства (ст. 356 КК України), підроблення документів (ст. 358 КК України) тощо.
Зауважимо, що даний інструмент працює не завжди, адже кваліфікувати рейдерські дії за суміжними складами злочинів, уже наявними в КК України, часто досить складно, в силу витонченості прийомів, що їх використовують рейдери, а також в силу іншого призначення перелічених вище складів злочинів.
Можливість звернення до спеціального державного органу – Міжвідомчої комісії зпитань протидії протиправному поглинаннютазахопленню підприємств, як показала практика, є іще менш ефективним засобом для боротьби із незаконним захопленням бізнесу. Комісія то припиняє то поновлює свою роботу, і як правило, до належних заходів реагування на скарги суб’єктів господарювання так і не вдається.
Дещо змінити ситуацію дозволяє надання випадку рейдерського нападу на підприємство широкого суспільного резонансу через засоби масової інформації. Так, нам відомі випадки, коли, після повідомлення у ЗМІ про намагання захопити підприємство, заява про вчинення злочину, подана до прокуратури, одразу ж отримувала хід, і за нею були відкрито кримінальне провадження.
Однак, дані випадки є радше виключенням, ніж загальним правилом, і на сьогодні, в силу об’єктивних і суб’єктивних причин, реакція правоохоронних органів на заяви потерпілих від рейдерства, практично відсутня.
Ця ситуація, в більшості, зумовлена саме відсутністю в КК України так званих спеціальних складів злочинів, що передбачають відповідальність саме за прояви рейдерства.
Таким чином, зміни до КК України, що передбачають впровадження цих спеціальних складів злочинів, безперечно збільшать можливості бізнесу по захисту від проявів рейдерства.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України з 01 січня 2018 року
Прокуратура втратила повноваження щодо досудового розслідування злочинів, підслідних Державному бюро розслідувань
Кримінальна відповідальність за нормотворчість, яка призводить до зменшення податкових надходжень до бюджету
Кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків за перше півріччя 2017 року: «привид» податкової міліції та «ефективність» суду
Вироки у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків за перше півріччя 2017 року
Досудове розслідування за ухилення від сплати податків (за ст. 212 КК України): наразі тільки щодо депутатів і можновладців?
Кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків у першому кварталі 2017 року: вироки, тенденції та статистика
Узаконення [незаконних] податкових перевірок у рамках кримінального провадження?
Презентація «Незаконність призначення податкових перевірок у рамках кримінального провадження»
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків: як підтверджено судами в 2016 році і які реальні санкції
Кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків у 2016 році: вироки, тенденції та статистика
Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК у 2017 році
Або ППР на яку суму будуть лякати цього року?