Аналітика

Віднесли до «ризикових»? Чи вдасться захиститись?

24 Квітня, 2020 Інформаційні листи

Оновлена версія статті за посиланням Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні? (з оновленням від 23 листопада 2022 року)

Верховний Суд у Постанові від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19¹ вказав, що прийняття Рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості не порушує права та інтереси такого платника податків. Суд зауважив, що такі дії є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань. Правильним способом захисту порушеного права може бути тільки оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки тільки таке рішення призводить до негативних правових наслідків для платника податків.

У зазначеній справі платник податків звернувся з позовом про скасування рішення Комісії про віднесення платника до «ризикових» та зобов’язання виключити його з такого переліку. На обґрунтування своєї позиції платник зауважив, що рішення Комісії порушує його права та інтереси, оскільки надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Верховний Суд вказав:

«Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків
…
саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
…безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача».

Отже, на переконання Верховного Суду, позивач у даній справі неправильно обрав спосіб захисту своїх прав, оскільки повинен був оскаржувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а не рішення про віднесення платника податків до «ризикових», а тому позов задоволенню не підлягає.

II.

Також зазначимо, що в даній справі судами встановлено, що саме рішення щодо віднесення платника податків до ризикових прийнято контролюючим органом з огляду на те, що позивач підпадає під п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України відповідним листом. Рішення обґрунтовано виключно посиланням на зазначений лист.

Верховний Суд у Постанові погодився з тим, що лист Державної фіскальної служби України, яким визначені «Критерії ризиковості платника податку» та «Критерії ризиковості здійснення операцій» не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №117 (далі – Порядок №117), оскільки не дотримана встановлена процедура прийняття, а отже не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, незважаючи на це, Верховний Суд вважає, що всі ці обставини не впливають на оцінку спірних правовідносин, оскільки платник обрав невірний спосіб захисту своїх прав.

III.

Насамкінець зазначимо, що в розглядуваному рішенні Верховний Суд керується Порядком №117, який регулював зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, визначав порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації тощо. Так, Верховний Суд вказав:

«аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Наразі Порядок №117 вже втратив чинність у зв’язку з прийняттям нового Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (далі – Порядок №1165).

Зазначимо, що «новий» Порядок №1165 у п. 6 чітко передбачає, що «у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку».

Тобто діючим Порядком №1165 чітко передбачено право платника податку оскаржувати Рішення про відповідність платника податків критеріям ризикованості.

Сподіваємося, що у зв’язку зі зміною регулювання даного питання Порядком №1165 зміниться і несправедливий підхід Верховного Суду щодо розгляду аналогічних справ платників податків. Оскільки віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків не звільняє його від обов’язку направляти до ЄРПН на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування, однак призводить до блокування в ЄРПН таких податкових накладних/розрахунків коригування, унеможливлює подальшу господарську діяльність платника та руйнує ділову репутацію перед контрагентами.

Першоджерелом проблеми для платника податків є саме віднесення його до «ризикових», а блокування податкових накладних і подальша відмова у реєстрації вже є наслідком прийняття рішення про віднесення платника податків до ризикових.

Відмітимо, що позитивна практика з цього питання вже з’явилась на рівні суду першої інстанції. Вказане підтверджується, наприклад, Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі №140/2929/19, Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №520/2535/2020, Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №160/296/20.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹В ЄДРСР за посиланням.

З повагою,

Перегляди 5102