Аналітика

Запланували погодити сплату завдатку за попереднім договором? Не робіть цього. Практикуючим юристам проблема відома давно – хоч би як детально ви не описали в попередньому договорі сутність платежу, суд все одно оберне його на аванс та змусить повернути, якщо основний договір не був укладений. Свобода договору? Ні, не чули. Судам видніше.

Конструкція «завдаток + попередній договір» зацікавить хіба що завідомо недобросовісного платника такого «завдатку», який знає практику Верховного суду та розуміє, що, навіть за умови його прямого ухилення від підписання основного договору, суд назве платіж авансом та зобов'яже повернути.

То чи має ознаки життя інститут забезпечення виконання зобов'язань у випадку з попереднім договором? Особливо важливим це питання є для складних правочинів з купівлі великих об'єктів нерухомості, коли продавець бажає отримати ексклюзивність на деякий час до прийняття остаточного рішення про купівлю. У такому випадку також мають бути враховані інтереси продавця, який знає, що час – це гроші, а судовий примус до укладення основного договору на практиці майже нереальний.

Теорія та нещадна практика

Відмінностям між завдатком та авансом присвячена велика кількість публікацій, тому коротко зупинимося лише на основних моментах. Визначення завдатку передбачене в ч. 1 ст. 570 Цивільного

кодексу України (далі – ЦК України), з нього можна виділити три функції:

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати