Аналітика

Законом України № 4114-IX від 04 грудня 2024 року (далі – Закон 4114-IX), серед іншого, було скасовано ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) про санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі – досудова санація), а у ч. 4 ст. 2 КУзПБ згадку досудової санації було замінено процедурою превентивної реструктуризації боржника (далі – реструктуризація).

Закон 4114-IX набрав чинності 01 січня 2025 року разом із Законом від 19 вересня 2024 року № 3985-IX (далі – Закон 3985-IX), яким було доповнено КУзПБ положеннями про процедуру реструктуризації шляхом додавання нової Книги.

Цікаво, що Закон 4114-IX стосується змін щодо пріоритетного права деяких категорій внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, через що скасування цим законом процедури досудової санації виглядає нелогічно. У пояснювальній записці до зазначеного закону згадки про причини цього немає, а самі такі зміни з’явилися в законопроєкті лише внаслідок правок перед другим читанням (у первісній редакції законопроєкту не було нічого про досудову санацію чи банкрутство).

Натомість логічніше було би віднести подібні положення до Закону 3985-IX, оскільки саме цей закон стосувався змін до КУзПБ, якими разом з відповідними змінами Законом 4114-IX відбулася фактична заміна досудової санації «досудовою» реструктуризацією з 01 січня 2025 року.

Коротко про зміни

Особливості нової процедури наступні:

1. Як і раніше з досудовою санацією, процедуру реструктуризації ініціює боржник.


2. Якщо досудова санація передбачала розробку плану та проведення зборів кредиторів до звернення до суду, то реструктуризація вимагає спочатку звернутися до суду для відкриття процедури (за винятком спрощеної процедури).


3. Для реструктуризації визначено повноваження та випадки обов’язкової участі арбітражного керуючого у ролі адміністратора процедури, якого призначає суд.


4. Змінено підхід до визначення заінтересованих щодо боржника осіб шляхом суттєвого розширення ознак такої заінтересованості.


5. Нормативно закріплено заборону на відкриття процедури банкрутства поки триває процедура реструктуризації, а також на подання заяви про відкриття банкрутства залученим кредитором поки триває виконання плану реструктуризації.


6. Встановлено чіткий перелік вимог до плану реструктуризації, якого не було щодо плану досудової санації.


7. Впроваджуються обов’язкові чотири класи кредиторів. У плані реструктуризації можуть запроваджуватися також інші класи в рамках цих чотирьох. Голосування відбувається покласово і кожен клас має певні особливості.


8. Визначено можливість апеляційного оскарження ухвали про відкриття процедури реструктуризації.


9. Встановлено максимальний строк у 6 місяців з можливістю продовження до 12 місяців для проведення процедури від відкриття процедури реструктуризації до затвердження плану реструктуризації.


10. Впроваджено процедуру оцінки плану реструктуризації на дотримання найкращих інтересів кредиторів та процедури реструктуризації.


11. Чітко визначено вичерпні підстави для закриття процедури реструктуризації та відмови у затвердженні плану.

Принагідно нагадуємо, що превентивна реструктуризація, що розглядається в цій статті, є окремою від реструктуризації боргів боржника, що відбувається в межах процедури відновлення платоспроможності фізичної особи.

У чому була проблема попередньої процедури – досудової санації?

На практиці особливості досудової санації робили можливим, серед інших, наступний сценарій зловживань:

1) Боржник, бажаючи завадити своїм кредиторам стягнути з нього кошти за його борги, позичає кошти у пов’язаних осіб таким чином, що такі особи стають домінуючими кредиторами боржника (більше 50 % боргів боржника). При цьому у таких осіб не було очевидних формальних ознак «заінтересованих осіб» (як то пряма участь у статутному капіталі чи близькі родинні зв’язки), але все одно це були дружні до боржника кредитори, які можуть голосувати так, як потрібно боржнику.

2) Боржник самостійно ініціює досудову санацію, щоби внаслідок її запровадження отримати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації на підставі ч. 5 ст. 5 КУзПБ у редакції від 15 листопада 2024 року. Такий мораторій суд мав накладати завжди, коли не мав підстав для відмови у розгляді заяви про затвердження плану досудової санації.

3) Боржник самостійно розробляв план досудової санації та ліквідаційний аналіз таким чином, щоб їх умови та показники відповідали його інтересам, долучивши до нього борги перед пов’язаними з ним кредиторами. При цьому боржник у плані санації мав можливість самостійно:

• 
  
  
  
  • визначити керуючим санацією (чи ні) таку особу і з таким набором повноважень, як йому це вигідно;
  
  
  • визначити умови задоволення вимог для кредиторів.
  
  
  
  

4) На підставі ч. 4 ст. 5 КУзПБ у редакції від 15 листопада 2024 року для схвалення плану санації боржник скликав збори кредиторів, які він організовував так, щоб пов’язані з ним кредитори сформували необхідні більше ніж 50 відсотків від загальної суми вимог, включених до плану санації.

5) Пов’язані кредитори на зборах затверджували план досудової санації, який боржник впродовж 5 днів самостійно подавав на затвердження до господарського суду.

6) Господарський суд серед дієвих підстав для відмови у прийнятті заяви до розгляду мав фактично лише те, що план санації не відповідає вимогам КУзПБ. Водночас сам КУзПБ у редакції від 15 листопада 2024 року мав лише ст. 5 з вимогами до плану досудової санації, в якій насправді дієву гарантію для захисту прав кредиторів давало лише правило «про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника». Проте вигідність ліквідації перед досудовою санацією мала доводитися ліквідаційним аналізом, який в такому випадку розроблявся на замовлення боржника, тому й написати там теоретично боржник міг будь-що. При цьому лише боржник мав достатньо інформації про своє фінансове становище, у зв’язку з чим кредитору було складно довести вигідність імовірної ліквідації боржника перед досудовою санацією у суді.

7) Господарський суд уже при прийнятті заяви про затвердження плану досудової санації до розгляду одночасно вводив мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, навіть при фінальній відмові в затвердженні плану досудової санації недобросовісний боржник як мінімум вигравав час, отримавши мораторій на стягнення з нього боргів на період розгляду судом заяви про затвердження плану досудової санації (і хоча формально в суду був лише місяць, фактично це могло розтягуватися на місяці та роки). А як максимум (якщо план затверджено судом) боржник отримував списання боргів, розстрочку та інші вигідні для себе (і невигідні для кредиторів) наслідки, передбачені планом санації.

Чи усуває можливість подібних зловживань нова процедура реструктуризації?

Оскільки досудова санація не була детально регламентована КУзПБ, її ініціатори багато в чому були вільні у своїх діях, що сприяло вищеописаним зловживанням. У цьому плані реструктуризація регламентована набагато детальніше, їй присвячена ціла Книга КУзПБ на 29 досить розлогих статей.

Лише практичне застосування цієї процедури зможе надати відповідь на поставлене запитання, однак уже можна побачити, що «зловживати» досудовими процедурами має бути складніше. Ми вбачаємо подібне «ускладнення» для зловживань у наступних відмінностях процедури реструктуризації:

Новий підхід до визначення заінтересованих осіб

Корінь проблеми із вищеописаними зловживаннями у процедурі досудової санації полягав у тому, що боржник міг «створювати» кредиторів, які фактично були підконтрольні йому чи його власникам, хоча юридично ознак заінтересованості не мали.

Так, до внесення змін Законом 3985-IX КУзПБ визначав заінтересованих осіб стосовно боржника наступним чином:

1) юридична особа, створена за участю боржника,

2) юридична особа, що здійснює контроль над боржником,

3) юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник,

4) юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи,

5) власники (учасники, акціонери) боржника,

6) керівник боржника,

7) особи, які входять до складу органів управління боржника,

8) головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство,

9) особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою – боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки,

10) інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими,

11) для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Цей перелік фактично не охоплював випадків, коли юридична особа, яка була пов’язана з боржником, станом на момент початку процедури досудової санації уже таких ознак не має. Відповідно боржник фактично міг спочатку вчинити необхідні правочини для створення штучного боргу з юридичною особою, яка з ним на цей момент була пов’язана, а потім відчужити права на цю юридичну особу третім особам, чим обірвати юридичний зв’язок з нею. Такі колись пов’язані юридичні особи уже не вважалися пов’язаними стосовно боржника на момент відкриття банкрутства чи досудової санації.

Натомість внесені Законом 3985-IX зміни додали наступні положення до визначення заінтересованих осіб:

• будь-який означений вище контроль юридичної особи чи боржника буде вважатися заінтересованістю стосовно боржника в будь-який час «протягом останніх трьох років», а не лише на поточний момент, як було раніше;


• заінтересованими також будуть особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності;


• заінтересованою також буде сторона фраудаторного правочину з боржником;


• тепер також заінтересованим стосовно боржника є кредитор, який протягом 6 місяців до дати відкриття процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.

Отже, стало складніше вводити в склад кредиторів «потрібних» осіб, адже для цього необхідно, щоб протягом 3 років до відкриття процедури реструктуризації така особа ні на мить не ставала заінтересованою стосовно боржника. Також складніше стало «генерувати» не пов’язаних кредиторів-спільників. Раніше, коли про ознаки неплатоспроможності уже було відомо, боржник міг спробувати безпосередньо перед досудовою санацією «згенерувати» дружніх кредиторів із формально непов’язаних осіб, позичивши в таких осіб кошти чи в інший спосіб створивши перед ними заборгованість за допомогою своїх пов’язаних осіб. Однак тепер боржник має почати таку «генерацію» більше як за пів року до банкрутства чи реструктуризації.

І тут незрозуміло, чому це обмежено саме 6-місячнии строком. Якщо ми фіксуємо «строк заінтересованості» на 3 роки, логічно було б забезпечити, щоб способи обійти це шляхом відступлення заінтересованою особою права вимоги також блокувались на такий самий строк.

Мораторій на вимоги кредиторів більше виняток, ніж правило

Якщо в досудовій санації суд застосовував мораторій на всі вимоги незабезпечених кредиторів автоматично, і кредитори в такому разі були вимушені доводити перед судом необхідність обмеження такого мораторію щодо себе окремо, то при відкритті процедури реструктуризації суд вводить відразу лише такі основні заходи захисту боржника (ч. 3 ст. 33-11 КУзПБ):

1) стосовно боржника не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство;

2) зупиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій за зобов’язаннями боржника перед залученими кредиторами;

3) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника (крім розпорядження майном у рамках звичайної господарської діяльності) здійснюються виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації;

4) збільшення (зменшення) статутного капіталу боржника, вихід учасника з боржника – товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю може здійснюватися виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації.

Натомість лише за необхідності та за окремою вмотивованою заявою боржника судом можуть вводитись такі додаткові заходи захисту боржника (ч. 3 ст. 33-12 КУзПБ):

1) заборона примусового стягнення з боржника коштів чи майна на підставі виконавчих документів, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), а також стягнення заборгованості із заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

2) заборона звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

При цьому такі додаткові заходи суд може застосувати лише за наявності всіх наступних умов згідно з ч. 5 ст. 33-12 КУзПБ:

1) план (концепція) превентивної реструктуризації є обґрунтованим та наявні підстави вважати, що такий план (концепцію) буде виконано;

2) боржником подано повну та достовірну інформацію про фінансовий стан, його активи та зобов’язання;

3) невжиття додаткових заходів захисту боржника матиме наслідком неможливість проведення превентивної реструктуризації або неплатоспроможність боржника.

Більше того, додаткові заходи встановлюються судом лише на 3 місяці з можливістю продовження судом до 6, а усі заходи можуть загалом тривати не більше 6 місяців з дня відкриття процедури і після цього не можуть бути продовжені судом. Виняток: заборона на відкриття банкрутства щодо уже поданого на затвердження плану реструктуризації може бути продовжена до дня заключного засідання суду з розгляду цього плану включно (тут діє загальне обмеження строку процедури у 12 місяців від її відкриття до дня заключного засідання).

Отже, тепер мораторій не є абсолютним, що ускладнює боржнику використання реструктуризації для отримання мораторію, щоб не виконувати свої зобов’язання, як це могло бути в досудовій санації, а наявні обмеження щодо стягнень з боржника не можуть тривати більше ніж пів року.

Встановлені класи кредиторів

Якщо в досудовій санації все визначалося планом за ініціативою боржника та кредиторів, то в реструктуризації ми маємо чотири обов’язкові класи кредиторів (ч. 1 ст. 33-18 КУзПБ):

1) забезпечені кредитори;

2) кредитори з вимогами до бюджету (щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів тощо);

3) незабезпечені кредитори;

4) незабезпечені кредитори, заінтересовані стосовно боржника.

Утворення інших класів можливе лише в межах цих чотирьох класів. Це суттєво ускладнює можливість маніпулювання категоріями як це могло бути з досудовою санацією.

План превентивної реструктуризації не може передбачати різну пропорцію задоволення вимог залучених кредиторів одного класу. В іншому випадку всі кредитори цього класу, які опиняються в гіршому становищі, повинні письмово погодити погіршення свого стану (ч. 4 ст. 33-18 КУзПБ). В інших аспектах суттєвих змін немає, порівнюючи з «категоріями» кредиторів в досудовій санації.

Затвердження плану реструктуризації має бути здійснено кожним класом окремо, а саме:

• Незабезпечені кредитори – більше ніж 50 відсотків голосів залучених кредиторів від загальної суми незабезпечених вимог у плані превентивної реструктуризації.


• Забезпечені кредитори – мінімум дві третини голосів залучених кредиторів від загальної суми забезпечених вимог у плані реструктуризації. Забезпечені кредитори, які є заінтересованими стосовно боржника, не мають права голосу. Щодо зміни пріоритету задоволення забезпечених вимог – потрібен голос кожного кредитора, кого це стосується.


• Кредитори з вимогами до бюджету – якщо планом для них передбачені умови не гірші, ніж для звичайних незабезпечених кредиторів, тоді не голосують взагалі, якщо ж ні, то голосують як інші класи.


• Інші класи – голосують так само, як і незабезпечені кредитори, але окремо від них та інших класів тощо.

Якщо планом обов’язкові класи поділені на підкласи, то голосування здійснюється для кожного підкласу окремо по тим же правилам, що встановлені для відповідного обов’язкового класу.

Ст. 33-20 КУзПБ визначені й інші правила та особливості покласового голосування кредиторів. Лише як виняток може бути застосоване крос-класове затвердження плану судом за умов, передбачених ст. 33-23 КУзПБ.

Судовий контроль з початку процедури, а не на етапі вже схваленого плану

Процедура реструктуризації починається з подання до суду заяви про її відкриття разом із призначенням її адміністратора судом, а план реструктуризації за загальним правилом розробляється та схвалюється уже під час відкритої судом процедури. Це позитивно відрізняє її від досудової санації, де суд дізнавався про її існування лише через розміщення повідомлення про збори, не забезпечуючи при цьому контролю у дотриманні процедури аж до прийняття заяви про затвердження плану санації.

Обов’язкова участь адміністратора превентивної реструктуризації, призначеного судом (за певних умов)

Адміністратор реструктуризації обов’язково призначається господарським судом у разі (ч. 1 і 2 ст. 33-2 КУзПБ):

1) якщо до звернення боржника до суду боржник не розробив план превентивної реструктуризації;

2) застосування господарським судом заходів захисту боржника;

3) подання боржником заяви про крос-класове затвердження плану.

Отже, якщо боржник бажає отримати мораторій на вимоги кредиторів чи обійти покласове схвалення плану кредиторами, то його дії обов’язково контролюватиме призначений судом адміністратор із чітко визначеними законом (зокрема ст. 33-3 КУзПБ) повноваженнями.

Способи захисту кредиторами своїх прав від зловживань боржника

Можливість апеляційного оскарження всіх ухвал суду в процедурі реструктуризації

Згідно з ч. 1 ст. 33-6 КУзПБ у процедурі реструктуризації кредитори мають право оскаржити в апеляційному порядку будь-які ухвали суду, в тому числі ухвалу про відкриття процедури превентивної реструктуризації, коли в досудовій санації подібна ухвала оскарженню не підлягала. Через це у процедурі реструктуризації кредитори можуть завчасно зреагувати на дії суду та боржника, якщо вони вбачають в них порушення закону чи своїх прав, не чекаючи, допоки завершиться розгляд плану судом першої інстанції.

У касаційному порядку (подібно тому, як і раніше) підлягають оскарженню лише ухвали про затвердження чи про відмову у затвердженні плану превентивної реструктуризації та ухвали про закриття процедури превентивної реструктуризації, а також постанови апеляції щодо них.

Встановлення зборами кредиторів контролю адміністратора за виконанням плану

У разі якщо участь адміністратора у процедурі превентивної реструктуризації не є обов’язковою, господарський суд може призначити адміністратора за заявою зборів кредиторів (ч. 6 ст. 33-2 КУзПБ). Кредитори мають право визначити в плані реструктуризації повноваження адміністратора для контролю за виконанням плану, встановивши всі чи окремі повноваження згідно з КУзПБ, або визначити інші додаткові повноваження (ч. 5 ст. 33-15 КУзПБ).

Оцінка плану превентивної реструктуризації

Залучений кредитор може просити суд призначити оцінку плану спеціалістом або через судову експертизу щодо:

1) дотримання у плані превентивної реструктуризації критерію найкращих інтересів кредиторів;

2) дотримання підстав для крос-класового затвердження плану.

Зробити це може залучений кредитор:

1) не пізніше ніж за 7 днів до заключного засідання;

2) якщо цей кредитор голосував проти плану на зборах;

3) у випадку оспорення крос-класового схвалення – якщо крос-класове схвалення було застосовано до його класу.

Кредитор і раніше на загальних підставах міг звертатися до суду з клопотанням про призначення судової експертизи, проте таке право не було прямо гарантоване КУзПБ, як це є зараз у процедурі реструктуризації.

Заява кредитора про перевірку формування класів та/або обґрунтованості розміру вимог залученого кредитора

Залучений кредитор має право звернутися до боржника та адміністратора превентивної реструктуризації (у разі його призначення) із скаргою на формування класів залучених кредиторів та обґрунтованість розміру своїх грошових вимог або грошових вимог інших залучених кредиторів. У такому разі боржник зобов’язаний надати інформацію та документи щодо вимог інших залучених кредиторів протягом 5 днів з дня отримання вимоги.

Якщо за результатами розгляду скарги боржник та залучений кредитор не дійшли згоди, такий залучений кредитор має право звернутися до суду із заявою про перевірку формування класів залучених кредиторів та обґрунтованість розміру своїх грошових вимог або грошових вимог інших залучених кредиторів (має надійти до суду не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати заключного засідання).

Цю процедуру варто використовувати, коли, на думку кредитора, певні заінтересовані особи не були віднесені до класу заінтересованих незабезпечених кредиторів, а натомість знаходяться в одному класі з іншими (незаінтересованими) кредиторами.

Типова форма плану реструктуризації

Наказом від 25 грудня 2024 року № 3734/5 Мін’юст уже затвердив Типову форму плану превентивної реструктуризації для суб’єктів мікропідприємництва та суб’єктів малого підприємництва, що суттєво спрощує підготовку до проходження цієї процедури.

«Приховані» небезпеки реструктуризації

...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Увійти

Перегляди 346

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

З 18.11.2025 обмежать доступ до державних реєстрів: Закон № 4576-IX підписано 23 Вересня, 2025    540

Механізм повернення судового збору по-новому: правова сутність змін та практичні виклики впровадження у 2025 році 09 Травня, 2025    1539

«Кредитні канікули» для підприємств-боржників та лізингоодержувачів, постраждалих від бойових дій та окупації РФ: Верховна Рада прийняла закон 01 Квітня, 2025    849

Представництво юридичних осіб: що дозволяє недобросовісним контрагентам ухилятись від виконання зобов’язань? 02 Липня, 2024    2412

Новий адміністративно-територіальний устрій: держава реформує, а бізнес розгрібає 27 Вересня, 2021    2459

Заборона пластикових пакетів: розбираємо закон 01 Липня, 2021    32272

Нова довірча власність: пройшов рік, а нічого не змінилось 18 Грудня, 2020    2054

Юридичні особи повинні будуть оновити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників 21 Квітня, 2020    14115

Новий старий процес 19 Лютого, 2020    4802

Останні зміни в адміністративному судочинстві 17 Лютого, 2020    2397

Зупинити діяльність до отримання «неможливого» документа, або підходи екологічної інспекції та судів до деяких питань застосування законодавства про екологічну експертизу та оцінку впливу на довкілля 07 Жовтня, 2019    2604

Ліцензія на зберігання пального – впорядкування ринку чи нові корупційні ризики? 19 Серпня, 2019    2000

Прокоментувати