Аналітика

За перше півріччя 2017 року за даними офіційної статистики, яка розмішена на сайті Генеральної прокуратури України всього було зареєстровано 557 кримінальних правопорушень у вигляді ухилення від сплати податків. Власне факт реєстрації якої б то не було кількості кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків одразу викликає запитання, оскільки з початку цього року податкова міліція позбавлена будь-яких повноважень, в т. ч. і повноважень на початок та ведення досудового слідства¹.

Навіть якщо не брати до уваги питання в цілому законності початку будь-яких кримінальних проваджень², то їх кількість все ще «зашкалює», якщо порівнювати із кількістю, власне, фактів ухилень, які потім підтверджуються судами³. Однак певні позитивні зрушення щодо зменшення кількості розпочатих кримінальних проваджень все ж є. Так, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (офіційна статистика за перше півріччя 2016 року, розміщена на сайті Генеральної прокуратури України за посиланням, а також для зручності у Таблиці), кількість розпочатих кримінальних проваджень зменшилась на 38 %⁴.

При цьому інші показники ефективності роботи органів досудового слідства й надалі продовжують залишатись на низькому рівні. Так, кількість закритих проваджень у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зменшилась з 13 % до 7 %⁵, однак, кількість кримінальних проваджень, що передані до суду не збільшилась та й надалі становить 1 %⁶. Тобто, попри скорочення обсягів роботи (скорочення кількості розпочатих кримінальних проваджень), темпи досудового розслідування, на жаль, не прискорились.

Щодо результатів судового розгляду кримінальних проваджень збільшилась частка судових рішень, які постановляються судом без перевірки доказів щодо кримінального правопорушення – мова йде про вироки, якими затверджуються угоди про визнання винуватості. Так, за перше півріччя 2017 року з ухвалених 32 вироків: 18 вироків щодо затвердження угод про визнання винуватості (для порівняння, за перше півріччя 2017 року судами було винесено лише 7 виправдувальних та 7 обвинувальних вироків, тобто кількість затверджених угод про визнання винуватості перевищує кількість справ, розглянутих судами по суті). Тобто за перше півріччя 2017 року зазначені угоди становлять 56 % всіх ухвалених вироків. При цьому у 2016 році такий показник складав лише 24 %⁷.

Однак кількість вироків як таку слід розглядати разом із даними щодо фактичних сум ухилення. Так, загальний розмір ухилення за усіма вироками склав 4 154 996 000 грн, при цьому за вироками про затвердження угод про визнання винуватості – 4 137 175 000 грн, а це 99,6 %. То ж фактично, майже всі суми ухилення від сплати податків по суті не перевірялись судами.

Щодо змісту власне судових рішень, винесених судами протягом першого півріччя у справах щодо ухилення від сплати податків, спробуємо проаналізувати відповідні рішення за текстами, що викладені в Єдиному державному судових рішень. Зупинимося на аналізі судових рішень 2 кварталу (з аналізом судових рішень, винесених у 1 кварталі можна ознайомитись в нашому огляді «Кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків у першому кварталі 2017 року: вироки, тенденції та статистика»).

Як і раніше, більшість вироків за ст. 212 Кримінального кодексу України (далі  ̶  КК України) стосується безтоварних операцій. Однак прослідковується тенденція розгляду таких кримінальних правопорушень як сукупності злочинів, зокрема і як ухилення від сплати податків, і як фіктивного підприємства за ст. 205 КК України⁸.

Короткий опис всіх вироків, прийнятих судами за 1 півріччя 2017 року викладено у Додатку 1 до цього оглядового листа.

Для аналізу зупинимося на найбільш цікавих рішеннях та принаймні на тих, з яких можливо встановити зміст. На жаль, із тексту рішень не завжди вдається встановити навіть яку саме посадову особу та якого суб’єкта господарської діяльності притягається до відповідальності, не кажучи вже про суть вчиненого порушення та його перевірку судом (текст Вироку Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2017 року у справі № 754/3515/17, доступний за посиланням).

З виправдувальних вироків заслуговує уваги вирок у справі № 757/3118/16 (вирок Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року у справі № 757/3118/16, доступний за посиланням). Кримінальне провадження стосовно особи було відкрито за фактом ухилення від сплати податків шляхом не включення до оподатковуваного доходу операцій з інвестиційними активами. Суд встановив, що мало місце розірвання договору щодо інвестиційного активу та повернення грошових коштів, а тому операцій з інвестиційним активом не було.

Крім того, цікавим є вирок у справі № 757/18693/15-к (вирок Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2017 року у справі № 757/18693/15-к, доступний за посиланням). Кримінальне провадження стосувалось неправильного відображення у податковому обліку поворотної фінансової допомоги та неправильного визначення собівартості продукції. Судом було правильно встановлено, що в даній справі мало місце не ухилення, а податковий спір. У зв’язку з тим, що податковий спір було програно, податкові донарахування Підприємством були сплачені. Відповідно, судом було встановлено відсутність умислу ухилення та відсутність факту ненадходження коштів до бюджету, у зв’язку з чим, особу було виправдано.

Щодо обвинувальних вироків та угод про визнання винуватості, пропонували б зупинитись на рішеннях у двох пов’язаних справах: № 523/8045/17 (вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2017 року у справі № 523/8045/17, доступний за посиланням) та 510/328/17-к (вирок Ренійського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 року у справі № 510/328/17-к, доступний за посиланням). Так, кримінальні провадження стосувалися незаконного використання митного режиму переробки, відповідно до якого нафтопродукти імпортувалися на територію України нібито з метою переробки, проте, реалізовувалися суб’єктам господарської діяльності. Продукти ж переробки (яких насправді не існувало) нібито експортувалися, в митному оформленні яких здійснювали пособництво співробітники митниці. Суд, затверджуючи угоди про визнання винуватості, все ж застосував досить жорсткі заходи у вигляді спеціальної конфіскації в дохід держави усього майна нафтопереробного заводу, який незаконно використовував митний режим переробки, та підприємства, яке надавало послуги із навантаження неіснуючих продуктів переробки на судна для експорту в порту.

Також у другому кварталі поповнилась «когорта» резонансних справ щодо схеми ухилення від сплати акцизного податку під час придбання скрапленого газу нібито для потреб населення, та подальшої реалізації іншим суб’єктам господарювання за ринковими цінами⁹. У ході аналізу цих рішень, ми звернули увагу на співрозмірність штрафу та покарання із сумами ухилення. Так, Комінтернівським районним судом м. Харкова було розглянуто 4 пов’язаних справи¹⁰ та винесено вироки на підставі угод про визнання винуватості. Загальна сума ухилення від сплати акцизного податку склала 172 931 777,67 грн, в той час як суму штрафу в розмірі 238 000,00 грн сплатили лише два з шести обвинувачуваних, для решти обвинувачуваних було застосовано звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним строком.

Така тенденція прослідковується і з інших вироків. Як бачимо, чим більшою є сума ухилення від сплати податків, тим менший розмір кримінальної відповідальності. Так, до прикладу, за ч. 3 ст. 212 співвідношення штрафу (разом зі стягненнями за цивільними позовами про стягнення збитків, завданих державі) і ухилення складає лише 0,28 %¹¹, в той час як за ч. 2 таке співвідношення складає 1,52 %¹², а за ч. 1 – 19,92 %¹³. За наслідком лояльного ставлення судів до значних сум ухилень маємо наступну ситуацію при загальній сумі ухилення 4 154 996 421,05 грн компенсація збитків для Державного бюджету у вигляді штрафу та задоволених цивільних позовів склала 13 313 648,75 грн.

Тоді постає питання чи є взагалі необхідність у такому інструменті як кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків, якщо по суті такий інструмент не є ефективним.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Як пам’ятаємо, з набранням чинності 01 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату України» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, із Податкового кодексу України виключено Розділ XVIII-2 «Податкова міліція». Детальніше в аналітичному матеріалі «Що робити з «привидами» (або якщо до Вас звернулися зараз зі слідчого управління фінансових розслідувань у складі податкового органу)».

²Окрім злочинів, вчинених можновладцями, оскільки щодо таких злочинів відповідно досудове розслідування наразі повинно здійснюватися слідчими органами прокуратури.

³Так, судами в першому півріччі 2017 року 7 обвинувальних вироків, що становить лише 1,3 % всіх кримінальних проваджень, що обліковувалися правоохоронними органами у цьому періоді.

⁴За даними офіційної статистики, що опублікована на сайті Генеральної прокуратури України, у півріччі 2016 року обліковувалося 896 кримінальних проваджень за ст. 212 Кримінального кодексу України, а за перше півріччя 2017 – 557. Тобто різниця склала 339 проваджень, що становить майже 38 % від кількості проваджень за перше півріччя 2016 року.

⁵За даними офіційної статистики, що опублікована на сайті Генеральної прокуратури України, у першому півріччі 2017 року було закрито 37 кримінальних проваджень. Таким чином, частка закритих проваджень до кількості проваджень, що обліковувалися в періоді, складає близько 7 %. Водночас, в аналогічному періоді 2016 року біло закрито 115 кримінальних проваджень, що склало частку майже 13 % по відношенню до загальної кількості кримінальних проваджень, що перебували на обліку.

⁶Так, за даними офіційної статистики, що опублікована на сайті Генеральної прокуратури України, у першому півріччі 2017 року було передано до суду з обвинувальним актом 6 кримінальних проваджень із 557 проваджень, що знаходилися на обліку, що складає 1 % загальної кількості проваджень; в аналогічному періоді 2016 року до суду з обвинувальним актом було передано 12 з 896 проваджень, що також складає близько 1 %.

⁷У 2016 році судами всього було ухвалено 53 вироки у провадженнях щодо умисного ухилення від сплати податків, з яких 13 вироків на підставі угод про визнання винуватості. Тобто за 2016 рік у відсотковому співвідношенні частка угод про визнання винуватості склала 24 %.

⁸У І кварталі 2017 року із 13 вироків було лише 3 за сукупністю злочинів (що складає 25 %), то у другому кварталі така цифра зросла майже вдвічі, та вже у 7 справах з 13 (54 %) осіб було засуджено і за ухилення від сплати податків, і за фіктивне підприємництво.

⁹Вироки доступні у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: https://reyestr.court.gov.ua/Review/64580751; https://reyestr.court.gov.ua/Review/64580781; https://reyestr.court.gov.ua/Review/65729597; https://reyestr.court.gov.ua/Review/66269798; https://reyestr.court.gov.ua/Review/66689266; https://reyestr.court.gov.ua/Review/66752001.

¹⁰Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.04.2017 року у справі № 641/1900/17 доступний за посиланням ; Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 року у справі № 641/2195/17 доступний за посиланням ; Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.05.2017 року у справі № 641/2949/17 доступний за посиланням ; Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.05.2017 року у справі № 641/2509/17 доступний за посиланням.

¹¹Співвідношення загальної суми ухилення від сплати податків за ч. 3 ст. 212 КК України у розмірі 4 140 713 046,53 грн до суми штрафів та стягнень за цивільними позовами у розмірі 11 495 573,76 грн.

¹²Співвідношення загальної суми ухилення від сплати податків за ч. 2 ст. 212 КК України у розмірі 5 581 988,00 грн до суми штрафів у розмірі 85 000,00 грн.

¹³Співвідношення загальної суми ухилення від сплати податків за ч. 1 ст. 212 КК України у розмірі 8 701 386,52 грн до суми штрафів та стягнень за цивільними позовами у розмірі 1 733 074,99 грн.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Прокоментувати