+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України

02 березня, 2018 Інформаційні листи

Лише нещодавно був прийнятий та набрав чинності новий Закон України «Про Конституційний Суд України»1 та Конституційний Суд України (далі – КСУ) почав діяти у новому складі як вже маємо перші результати його роботи.
Так, 27.02.2018 р. КСУ ухвалив Рішення про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання у справі № 1-р/2018. Зазначимо, що це перше рішення КСУ у 2018 році і, як не дивно, воно стосується податкового питання.

Раніше КСУ не особливо цікавився податковою сферою. Принаймні про це свідчать статистичні дані: з 01.01.2011 р. по 07.11.2016 р. КСУ виніс лише 1 рішення щодо відповідності окремих положень законодавства Конституції України з податкових питань. При цьому в основному «фаворитами» КСУ були питання щодо судоустрою і статусу суддів, (13 рішень); інших питань (6 рішень); виборів і бюджету (5 рішень); цивільного права (3 рішення). Крім того, за цей час КСУ було розглянуто лише 2 подання щодо конституційності положень Податкового кодексу України з часу його прийняття. Складається враження ніби КСУ весь час намагався «обходити стороною» податкову сферу, попри чималу кількість проблемних питань та протиріч у податковому законодавстві. Про це, зокрема, ми писали в огляді «Податкові спори з точки зору судової реформи».

Тому винесення КСУ першого у 2018 році рішення щодо податкового питання є, безумовно, позитивним кроком та дає надії сподіватися, що така активність КСУ не піде на спад.

Власне, щодо суті рішення. КСУ було розглянуто подання 48 народних депутатів та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень Податкового кодексу України2, які передбачали включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) та щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних з Пенсійного фонду України чи бюджету, якщо їх розмір перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, − в частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не підлягають оподаткуванню в країні їх виплати.

Так, до набрання чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»3, тобто до 01.04.2014 р., пенсія та щомісячне довічне грошове утримання взагалі не оподатковувалися.

Однак у зв’язку з його прийняттям до ПК України було додано новий підпункт – 164.2.19, який, по суті, передбачав оподаткування пенсії та щомісячного довічного грошового утримання, які перевищували 10 000 грн на місяць. Згодом іншим Законом України4, який набрав чинності 01.01.2015 р., розмір перевищення, що підлягало оподаткуванню, було збільшено до 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а ще через деякий час з 01.07.2016 р. – збільшено до 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність5.

Розглянувши справу, КСУ встановив, що абз. 1 пп. 164.2.19 ПК України НЕ відповідає:

1) ч. 1 ст. 8 Конституції України (принципу верховенства права, зокрема його елементам – принципу правової визначеності, правової передбачуваності, правомірних очікувань та справедливості):

КСУ зазначив, що запровадження оподаткування пенсій

«… починаючи з певного її розміру, порушує справедливий підхід до встановлення пенсії, оскільки призводить до зменшення її фактичного розміру, який встановлюється з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати (доходу) застрахованої особи».

Окремо КСУ зупинився на питанні аналізу дотримання законодавцем принципу правової визначеності при встановленні оподаткування пенсій та згодом зміні суми, з якої починається таке оподаткування. Зокрема, зацитувавши свої висновки щодо цього принципу з попередніх рішень у справах № 17-рп/2010 від 29.06.2010 р. та № 8-рп/2005 від 11.10.2005 р., а також Доповідь «Верховенство права», схвалену Європейською Комісією «За демократію через право», КСУ відмітив, що

«принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини»

(п. 4.3).

Водночас після введення норм щодо оподаткування пенсій, фактично, упродовж 2 років Верховна Рада України тричі вносила до них зміни. За таких обставин КСУ дійшов до висновку, що «особи, які мають право на пенсійні виплати, об’єктивно не могли бути впевненими у своїх правомірних очікуваннях щодо стабільності правового регулювання у цій сфері». Такі дії Верховної Ради України суперечать принципу верховенства права, зокрема таким його елементам як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість.

2) ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України – принципу рівності громадян перед законом та недискримінації за ознакою майнового стану:

Так, введене оподаткування пенсій створює підстави для свого роду дискримінації платників, які сплачували більші соціальні внески протягом трудової діяльності і які повинні додатково сплачувати податок на суму перевищення встановленого розміру. Суд зауважив, що такий підхід до визначення категорій (груп) пенсіонерів, пенсії яких підлягають оподаткуванню, свідчить про порушення принципу рівності.

Тому

«оподаткування пенсій, починаючи від певної суми (більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розрахунку на місяць), є порушенням конституційного принципу рівності за ознакою майнового стану».

3) ст. 46 Конституції України – обов’язку держави гарантувати та забезпечувати соціальний захист громадян:

Проаналізувавши сутність, призначення та мету виплати пенсії КСУ дійшов висновку, що пенсія є не доходом, а одним із видів соціальних виплат. Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов’язаним з будь-яким видом діяльності. Тому, відповідно, визнання її доходом та оподаткування порушує ст. 46 Конституції України.

4) ч. 1 ст. 126 Конституції України – незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України:

Оскільки незалежність суддів, серед іншого, забезпечується належним рівнем матеріального і соціального захисту, оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів, на думку КСУ, зменшує його розмір та знижує досягнутий рівень гарантій незалежності суддів відповідно.

З цих підстав, КСУ визнав неконституційним (таким, що не відповідає Конституції України) положення абз. 1 пп. 164.2.19 ПК України. Це положення втратило чинність з дня ухвалення КСУ рішення, тобто з 27.02.2018 р.

Хоча це рішення стосується конкретного питання − конституційності оподаткування пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, все ж висловлена в ньому позиція КСУ, зокрема, щодо принципу правової визначеності може бути застосовна і для інших справ, де законодавець «дозволив собі» проігнорувати принцип правової визначеності при внесенні змін до податкового законодавства.

Так, принцип стабільності податкового законодавства тісно пов’язаний і з принципом правової визначеності та, фактично, випливає з нього. Як показали наші дослідження для огляду «Податкові спори з точки зору судової реформи», законодавець дуже полюбляє ігнорувати ці принципи. Для прикладу, за період з 01.01.2014 р. по 07.11.2016 р. 54 законами були внесені зміни до ПК України6. При цьому усі 100 % законів (46 із 46)7, де змінювався принаймні один елемент податків та зборів, були прийняті з порушенням принципу стабільності податкового законодавства.

Тому висновки КСУ щодо принципу правової визначеності в аналізованому рішенні можуть бути актуальними для випадків, коли ті чи інші зміни були внесені до ПК України з порушенням принципу стабільності. Власне, запроваджений нещодавно інститут конституційної скарги приватних осіб дає безпосередній доступ приватним особам (тобто без залучення спеціальних суб‘єктів на конституційне подання) до скасування неякісних законів, в т. ч. таких, що прийняті з порушенням принципу правової визначеності. Такий інститут може стати дієвим механізмом притягнення держави до відповідальності за відсутність чіткого та стабільного податкового законодавства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Прийнятий 13.07.2017 р. та набрав чинності 03.08.2017 р.

2Абз. 13, 14 п. 32 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII та абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

3Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

4Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII.

5Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» № 1411-VIII.

6Усього з часу прийняття ПК України по 07.11.2016 р. 103 закони змінили ПК України.

7У 8 законах з 54 не змінювалися елементи податків і зборів.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2018

Перегляди 1947

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків 13 серпня, 2018    594

Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
03 серпня, 2018    2006

Огляд практики Верховного Суду з актуальних (проблемних) питань, пов’язаних з оподаткуванням за 2018 рік 16 липня, 2018    1208

З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар» 09 липня, 2018    460

УСІ ВИ ОДНЕ 23 квітня, 2018    1074

Усі вільні 16 квітня, 2018    1009

Реальне призначення вироків за ст. 205 КК: чи є сенс у ст. 205 КК як такій? 06 квітня, 2018    1579

Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata) 06 квітня, 2018    5488

Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах 06 квітня, 2018    1275

Оновлення! На розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу для «формування єдиної правозастосовчої практики» щодо оцінки вироку за ст. 205 КК відносно директора контрагента 23 березня, 2018    1989

Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року 23 березня, 2018    1357

Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ 20 березня, 2018    1289

Прокоментувати