Аналітика

Як визначається оподатковуваний дохід для цілей використання податку на доходи фізичних осіб? – дане питання стало як ніколи актуальним у світлі липневих змін, внесених до пп.”а” пп. 164.2.17 Податкового кодексу.

Нагадаємо, що зазначений підпункт Податкового кодексу було викладено в новій редакції, в якій після слів “вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна” з’явилися слова “що належать роботодавцю” (п.45 Закону України від 24.05.2012 р. № 4834-VI).

Тепер під дію зазначеної норми фактично потрапляють тільки ті випадки, коли роботодавець надає працівнику майно, що належить йому на праві власності. Надання в користування орендованого майна, незалежно від цілей (для виконання трудових функцій чи ні), не підпадає під пп. “а” пп. 164.2.17 Податкового кодексу. В результаті виникає питання, як кваліфікувати надання в користування орендованого майна, адже використання роботодавцями лізингових схем доволі поширене. Чи виникає дохід у працівника, який працює на орендованих основних засобах? При формальному прочитанні – начебто так.

Згідно з пп. 14.1.56 Податкового кодексу “доходи – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами”.

З даного визначення немає чіткого розуміння, що ж все таки дохід. Поняття “дохід” розкрито через використання того ж терміна – “дохід”. Тому далі законодавець фактично переходить до такого способу визначення доходу як вказівка його конкретного виду.

Пункт 164.2 Податкового кодексу містить перелік доходів фізичних осіб, що включаються в базу оподаткування для цілей податку на доходи фізичних осіб (далі – “ПДФО”). Це, серед іншого, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу (згідно з пп. 164.2.19 Податкового кодексу).

Але як визначити, що входить у поняття “інші доходи”, якщо надання в користування орендованого майна не потрапило ні в один з випадків п. 164.2, ні у звільнені доходи згідно зі ст. 165, а термін “дохід” розкритий через “дохід”?

У зв’язку з цим виникає питання, чи можна застосовувати для цих цілей поняття “дохід”, визначений у стандартах бухгалтерського обліку, згідно з якими дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань.

Пункт 5.3 Податкового кодексу передбачає, що інші терміни, що застосовуються цим кодексом і не визначені ним, використовуються у значеннях, встановлених іншими законами. Національні стандарти бухгалтерського обліку не є законами, тому при формальному підході підстав для застосування термінів, визначених стандартами, немає.

Для цілей податку на прибуток інші терміни використовуються у значеннях, визначених Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Національними стандартами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.84 Податкового кодексу). Аналогічного правила для цілей ПДФО не встановлено.

Якщо не використовувати бухгалтерський термін “дохід”, то в такому випадку така кваліфікація як інший дохід стає взагалі неможливою. Однак навряд чи податкові органи погодяться з таким прочитанням.

Якщо ж використовувати бухгалтерський термін “дохід”, то в такому випадку надання працівникові орендованого майна у зв’язку з його трудовими функціями не повинно визнаватися доходом, оскільки, по суті, не призводить до збільшення його вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань. Безумовно, це агресивний підхід і краще його використовувати як крайній захід у нинішніх реаліях.

Однак вказане вище може бути застосоване в ситуації із службовим використанням автомобіля. Чи є використання службовим, необхідно вирішувати в кожному конкретному випадку.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2012

Прокоментувати