Аналітика

17 грудня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах” (далі – “Конвенція”). Ця Конвенція передбачає спрощений механізм обміну інформацією між контролюючими органами різних держав та можливість здійснення відповідних заходів із стягнення податкової заборгованості в іншій державі.

За Конвенцією надання адміністративної допомоги в податкових справах здійснюється шляхом:

• інформацією, зокрема одночасних податкових перевірок та участі у податкових перевірках за кордоном;
• допомоги в стягненні податків, зокрема заходів зі збереження суми податків; та
• вручення документів.

Ратифікувавши Конвенцію, Верховна Рада України визначила коло податків, щодо яких вона застосовується, зокрема:

• податок на прибуток підприємств;
• податок з доходів фізичних осіб;
• збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
• плата за землю;
• податок на додану вартість;
• акцизний збір;
• збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
• податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
• єдиний податок;
• фіксований сільськогосподарський податок;
• державне мито;
• рентні платежі;
• збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Щодо інформації, якою можуть обмінюватися держави в межах надання адміністративної допомоги, Конвенція встановлює, що це може бути будь-яка інформація, яка може бути доречною для:

• установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і
• притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

У зв’язку з ратифікацією Конвенції, контролюючі органи України отримали право домовлятися з відповідними вповноваженими органами іншої держави про проведення одночасних перевірок щодо стану сплати податків і зборів особою чи особами, які становлять для них спільний чи суміжний інтерес. Окрім цього, контролюючі органи України отримали право проводити так звані перевірки за кордоном, коли їм дозволяється бути присутніми на відповідній частині податкової перевірки в іншій державі.

Важливим є положення Конвенції щодо можливості вживання необхідних заходів для стягнення податкової заборгованості, належної до сплати в іншій державі на її запит. При цьому такі заходи повинні застосовуватися лише до податкової заборгованості, яка є предметом документа, що дозволяє примусове стягнення заборгованості, яка не оспорюється. Тобто у випадку направлення рішення контролюючого органу про стягнення податкового боргу з особи, яка перебуває в іншій країні (учасниці Конвенції), яке не оскаржується такою особою, воно може бути прийнято до виконання країною її перебування.

При цьому, Конвенція застерігає, що у разі, коли заборгованість, лічиться за особою, яка не є резидентом держави, що робить відповідне прохання, то вживання таких заходів для стягнення податкової заборгованості є обов’язковим лише у разі, коли заборгованість не може більше оспорюватися.

Положення Конвенції застосовуються в країнах – її учасницях. Зокрема, як зазначено на сайті ОЕСР, станом на 1 січня 2008 року учасниками Конвенції є:

• Бельгія
• Канада
• Данія
• Фінляндія
• Франція
• Ісландія
• Італія
• Нідерланди
• Норвегія
• Польща
• Швеція
• Великобританія
• США
• Азербайджан

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Завантажити pdf-файл оглядового листа українською (135,0 Kb)

Download pdf-file of the Newsletter англійською (109,0 Kb)

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2009

Прокоментувати