Плата за користування надрами
З 1 квітня 2014 року вступили в силу зміни до деяких норм Податкового Кодексу України (далі – “ПК України”), що стосуються порядку обчислення плати за користування надрами1.
Найбільш значущою стала зміна ставок, що застосовуються для цілей розрахунку плати. Тепер їхня кількість значно зменшилася і вони застосовуються в залежності від того, до якої групи належать корисні копалини.
Крім цієї зміни, з 1 квітня 2014 база для застосування ставки податку вже не повинна порівнюватися з вартістю корисних копалин, розрахованої, виходячи з їх граничної вартості, встановленої кодексом.
Законодавець також вніс деякі уточнення щодо коефіцієнта рентабельності, що застосовується при розрахунку вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Це важливо для тих випадків, коли така вартість визначається, виходячи з розрахункової вартості товарної продукції видобутої копалини2. Нововведення полягає в тому, що гірничі підприємства, що порушили термін регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, розраховують податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ.
Крім вищевказаних змін, законодавець уточнив об’єкт оподаткування платою за користування надрами.
Так, раніше об’єкт був сформульований як обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин. Для того, щоб зрозуміти, що є обсягом видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) необхідно було звертатися до пп. 14.1.128 ПК України, який говорить про те, що таким обсягом є обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства. Іншими словами, до об’єкта відноситься не все, що було видобуто, а тільки те, що відповідно до пп. 14.1.128 ПК України визнається товарною продукцією.
Водночас, незважаючи на пряму вказівку закону про те, що обсягом видобутої корисної копалини є обсяг товарної продукції, контролюючі органи в деяких випадках вважали, що об’єктом оподаткування є все, що видобуто з надр, а не тільки те, що визнається товарною продукцією гірничого підприємства.
У новому формулюванні пп. 263.2.1 і пп. 263.2.2 ПК України законодавець вже прямо вказав, що об’єктом оподаткування є обсяг товарної продукції гірничого підприємства. Крім того, законодавець виключив з об’єкта оподаткування обсяг погашених запасів корисних копалин.
Будемо сподіватися, що це уточнення зменшить ймовірність іншого (розширеного) тлумачення норм ПК України, які визначають, що є об’єктом оподаткування плати за користування надрами.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується в інформаційних цілях. У конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної професійної консультації.
Примітки:
1Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного розвитку в Україні» № 1166-VII від 27 березня 2014 року.
2Нагадаємо, що відповідно до ПК України вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається за однією з більших величин:
виходячи з фактичних цін реалізації товарної продукції гірничодобувного підприємства-видобутої корисної копалини,
виходячи з розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини, крім вуглеводневої сировини.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Як купувати сільськогосподарську землю без обмежень?
Законопроект про консолідацію земель
Хто визначає нормативну грошову оцінку (НГО) земель за межами населених пунктів?
Нова нормативна грошова оцінка земель за межами населених пунктів з 01 січня 2019 року – міф чи реальність?
Звернення Касаційного адміністративного суду до Великої Палати: актуальні питання та результати
Державна реєстрація права власності та інших речових прав на земельну ділянку – за умови наявності відомостей у Державному земельному кадастрі
Щодо положень проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (№ 7000 від 15.09.2017 р.) стосовно нормативної грошової оцінки земель (оновлено 26.01.2018 р.)
Зміни Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) та їхнє значення в контексті земельного та податкового законодавства
Виправити оцінку
Нормативна грошова оцінки землі – на стику земельного та податкового права
[Незаконні] значні розміри плати за землю не за Податковим кодексом