Особливості оподаткування операцій із відчуження цінних паперів акцизним податком
Починаючи із 3 січня 2013 року розширилося поняття акцизного податку – наразі він включає в себе також особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами (пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – “ПК України”))1.
За загальним правилом платниками даного податку є фізичні або юридичні особи-резиденти або нерезиденти (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які здійснюють операції з продажу, обміну чи інших способів відчуження цінних паперів (абз. 1 пп. 212.1.9 п. 212.1 ст. 212 ПК України). Вказані операції виступають об’єктом оподаткування акцизним податком (пп. 213.1.7 п. 213.1 ст. 213 ПК України), окрім випадків, передбачених пп. 213.2.3 – 213.2.7 п. 213.2 ст. 213 ПК України.
При цьому звертаємо увагу, що під оподаткування акцизним податком за загальним правилом підпадають і операції з відчуження векселів, оскільки згідно з Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок” векселі віднесені до боргових цінних паперів. Окрім того, згідно з встановленою на сьогоднішній день практикою, в тому числі судовою, розрахунки за товар векселями третіх осіб є бартерними операціями, а отже під час здійснення даних операцій здійснюється перехід права власності на вексель та його відчуження. Тож, у випадку, якщо два суб’єкти господарювання між собою розраховуються векселями третього суб’єкта господарювання, то дана операція із відчуження векселів підлягатиме оподаткуванню. Виключенням з даного правила може бути, наприклад, ситуація, за якої суб’єкт господарювання – векселедержатель – пред’являє векселі для погашення векселедавцю з вказівкою на зарахування коштів на рахунок третього суб’єкта господарювання, із яким векселедержатель має намір розрахуватися.
Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення ставки податку (визначені в ст. 2151 ПК України та коливаються від 0 % до 1,5 %) на базу оподаткування (договірна вартість цінних паперів, визначена у первинних бухгалтерських документах за операцією з відчуження цінних паперів).
Датою виникнення податкових зобов’язань є дата отримання доходу від операцій з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів (п. 216.7 ст. 216 ПК України).
Щодо оплати та подання звітності з податку на операції з цінними паперами, то ПК України містить певні неузгодженості, які унеможливлюють виконання даних обов’язків на практиці, а саме:
Як зазначали вище, згідно пп. 121.1.9 ПК України платниками даного податку виступають особи, які здійснюють операції з відчуження цінних паперів. При цьому, згідно з ст. 219 ПК України обов’язки по нарахуванню, утриманню та сплаті податку до бюджету, веденню податкового обліку, поданню податкової звітності податковим органам та несення відповідальності за порушення норм податкового законодавства покладаються на податкового агента. Саме податковий агент зобов’язаний перерахувати до бюджету суму податку протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання квартальної податкової декларації. Згідно з ст. 219 ПК України податковим агентом виступає торгівець цінними паперами, включаючи банк, а для операцій з цінними паперами інститутів спільного інвестування відкритого типу – їх емітенти. Однак, хто саме повинен виступати податковим агентом в ситуації звичайного розрахунку векселями третіх осіб, ПК України не передбачає.
Базовим періодом для складання та подання звітності з даного податку є календарний квартал, а подається звітність за загальними правилами подачі податкової декларації, які встановлені в ст. 46 ПК України. Однак, наразі не затверджена форма та порядок заповнення декларації (чи розрахунку) з податку на операції з цінними паперами, а чинна форма декларації акцизного податку та порядок її заповнення, затверджені Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1030, після запровадження особливого податку залишилася незмінною та не містить рядків для звітування за даним видом податку.
Попри те, що на даний момент залишається неузгодженою ситуація щодо порядку подання звітності з даного податку, Міністерство фінансів України своїм Наказом від 9 січня 2013 року № 5 “Про доповнення бюджетної класифікації” вже доповнило класифікацію доходів бюджету кодом бюджетної класифікації 14021200 “Операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами” для зарахування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів.
Таким чином, на даний момент вже передбачені обов’язок по сплаті податку, рахунок для сплати та обов’язок щодо подання звітності, однак процедура (яким чином та хто повинен платити) до кінця не врегульована. На питання чи може платник податків–відчужувач векселів самостійно сплачувати особливий податок до бюджету, Інформаційно-довідковий департамент ДПС повідомляє, що наразі дане питання знаходиться в процесі узгодження, так само як і питання щодо форми, за якою платнику податку необхідну звітувати. Окрім того, під питанням залишається обов’язок оподатковувати акцизним податком операції із векселями. Цього варто було очікувати, оскільки, очевидно, переслідуючи ціль оподаткування операцій саме з біржовими цінними паперами та деривативами, які знаходяться в обороті поза біржею, законодавець поспішив підвести під цей податок операції з усіма цінними паперами, включно і з векселями. У зв’язку із наведеним, на нашу думку, найближчим часом положення ПК України щодо акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів можуть бути змінені.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
Примітки:
1Зазначені зміни внесені до ПК України Законом України від 06 грудня 2012 року № 5519-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів”.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано?
Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків
Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар»
УСІ ВИ ОДНЕ
Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata)
Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах
Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року
Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ
Хто в країні господар?
Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України
Запровадження попереднього контролю реєстрації податкових накладних та автоматичне бюджетне відшкодування