Новий обов’язковий реквізит податкової накладної “номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України” та наслідки його запровадження
З 12 серпня 2012 року набули чинності зміни до ст. 201 Податкового кодексу, які передбачають зазначення в податковій накладній номеру та дати митної декларації (далі – “ВМД”), за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. При цьому на момент набрання чинності зазначених змін форма податкової накладної не була змінена ДПС України.
Закон про внесення змін до Податкового кодексу не передбачає перехідного періоду чи особливих положень щодо моменту початку застосування цього правила, а також щодо застосовності зазначених норм до товарів, які були імпортовані до моменту набрання чинності зазначеної вимоги.
Вимогу зазначати в податковій накладній дані щодо ВМД слід визнати занадто обтяжливою та важко виконуваною. Переважна частина товарів, що імпортуються в Україну, є товарами, визначеними родовими ознаками, які регулярно постачаються за різним ВМД. Таким чином, практично неможливо як довести, так і спростувати, що конкретний товар був імпортований за цією ВМД, а не за іншою. Отже, податкові органи в переважній більшості випадків будуть мати можливість поставити до продавця питання щодо доведення факту імпортування товару саме за ВМД, вказаної в податковій накладній.
Крім того, закон не зазначає, чи потрібно вказувати номер ВМД у випадку повернення, наприклад, сезонних товарів з торговельних мереж до постачальників (виробників, імпортерів). Отже, слід виходити з того, що вимога вказувати ВМД у податкових накладних розповсюджується на всі випадки руху імпортного товару, в тому числі, у випадку його повернення, якщо це оформлюється як зворотній продаж.
Враховуючи існуючу в судах практику, саме платник податку повинен спростовувати твердження податкових органів, а не навпаки, як це передбачено процесуальним законодавством. Тому можна припустити, що найближчим часом податкові органи почнуть оспорювати податковий кредит покупця імпортних товарів на тій підставі, що дані щодо ВМД не відповідають дійсності, а, отже, відсутня належним чином оформлена податкова накладна. Як в такому випадку довести, що ВМД вказана вірно, якщо покупець безпосередньо не імпортував товар або якщо імпортер сам не має можливості довести зворотне (що є логічним при оформленні протягом місяця десятків ВМД стосовно одного і того ж товару, визначеного родовими ознаками, тобто того товару, що не має індивідуальних відмінностей).
Таким чином, у випадку, коли немає впевненості щодо ВМД, за якою було імпортовано той чи інший товар, можна запропонувати наступний алгоритм дій:
- припинити оформлення податкових накладних в паперовому вигляді;
- в податковій накладній в електронному вигляді, яка надсилається ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі, не вказувати дані щодо ВМД або вказувати будь-які дані (відмінні від даних ВМД).
В такому випадку, у платника податку – продавця все одно залишається обов’язок визначити податкові зобов’язання на підставі такої податкової накладної. Щодо покупця, то для підтвердження свого права на податковий кредит йому необхідно до податкової декларації додавати заяву та скаргу на платника податку – продавця відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу.
Безперечно, подання заяви та скарги вимагає додаткових зусиль та необхідності надання первинних документів. Однак це є меншим злом, ніж зменшення податкового кредиту на підставі недостовірних даних щодо ВМД.
Крім того, зазначений вище підхід до оформлення податкових накладних може бути застосований як прояв незгоди платників податків із запровадженням додаткових обтяжливих вимог, які завідомо складно виконати. Якщо переважна більшість платників податків почне використовувати такий спосіб та буде з розумінням ставитись до тих, хто його використовує, то, врешті, система не витримає і вони змушені будуть відмовитись від встановлення до податкової накладної таких вимог, які неможливо виконати. Якщо це будуть робити всі або переважна більшість, то податкові органи не зможуть перевірити всіх, на кого були подані скарги. А якщо і зможуть, то що з того, якщо податкові зобов’язання були задекларовані та сплачені до бюджету?
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано?
Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків
Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар»
УСІ ВИ ОДНЕ
Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata)
Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах
Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року
Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ
Хто в країні господар?
Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України
Запровадження попереднього контролю реєстрації податкових накладних та автоматичне бюджетне відшкодування