Новий Закон про колективні угоди та договори
У квітні 2023 року був прийнятий Закон України «Про колективні угоди та договори № 2937 (далі – Закон).
Декларується, що Закон було прийнято з метою приведення українського законодавства у відповідність до норм Європейського Союзу та на заміну Закону України «Про колективні договори і угоди» № 3356, прийнятого ще у 1993 році.
Закон не змінює того, що укладення колективного договору на підприємстві є правом, а не обов’язком сторін, а переговори щодо укладення колективного договору розпочинаються у випадку виявлення ініціативи однієї зі сторін. Натомість серед основних змін, що запроваджуються Законом, можемо виокремити таке:
1) запроваджено поняття галузевої угоди обмеженої дії (письмовий нормативний документ, що укладається відповідно до цього Закону в галузях, в яких відсутні репрезентативні суб’єкти сторін (сторони) галузевого рівня, з метою регулювання трудових, соціально-економічних відносин на галузевому рівні) (ст. 2 Закону) та передбачено врегулювання порядку укладення такої угоди;
2) розширено суб’єктний склад сторін колективних переговорів, а саме, передбачено можливість залучення нерепрезентативних на галузевому рівні всеукраїнських профспілок чи їх об’єднань відповідної галузі та нерепрезентативних на галузевому рівні всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців відповідної галузі (ч. 2 ст. 9 Закону);
3) встановлено правила утворення спільного представницького органу з метою проведення колективних переговорів (ст. 10 Закону);
4) уточнено зміст колективної угоди/договору, зокрема передбачено, які саме положення мають обов’язково міститися в колективній угоді/договорі, а які питання можуть бути включені до колективної угоди/договору за бажанням (ст. 13 та 21 Закону);
5) визначено порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (ст. 5 Закону):
а. у разі якщо обов’язковими є умови кількох галузевих (міжгалузевих) угод, то застосовуються положення угоди, укладеної за участю центральних органів виконавчої влади та виключно репрезентативних суб’єктів сторін соціального діалогу. Положення іншої галузевої (міжгалузевої) угоди при цьому застосовуються в частині, що забезпечує вищий рівень гарантій та пільг для працівників порівняно з такою угодою;
b. у разі якщо обов’язковими є умови галузевої (міжгалузевої) угоди та територіальної угоди, то застосовуються положення галузевої (міжгалузевої) угоди. Положення територіальної угоди при цьому застосовуються в частині, що забезпечує вищий рівень гарантій та пільг для працівників порівняно з галузевою (міжгалузевою) угодою;
6) запроваджено можливість та порядок призупинення та зупинення дії окремих положень колективних угод та договорів (за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин, перелік яких визначено в колективній угоді) (ст. 18 та 26 Закону);
7) надано можливість приєднання до вже укладених колективних угод та договорів (ст. 15 та 24 Закону).
Водночас зауважимо, що майже всі положення Закону набирають чинності лише через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану (крім пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, та передбачає можливість продовження на період дії воєнного стану строку дії свідоцтва про підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців). До того часу продовжує діяти Закон України «Про колективні договори і угоди» № 3356.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю
Ведення військового обліку: що потрібно знати роботодавцю (оновлено станом на 14.08.2024 р.)
Закон про відпустки та інші питання трудового законодавства: положення по-новому
ТОП-7 аргументів у спорі з Фондом соціального захисту інвалідів
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ТА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОБОРОНУ, МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ
Інструкція дій при перевірках стану військового обліку
Інструкція дій при перевірках Державною службою з питань праці дотримання законодавства про працю
Норматив робочих місць для осіб з інвалідністю: чи мають дотримуватися відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб?
Запровадження чергового податку-внеску на фонд оплати праці як демонстрація негараздів із працевлаштуванням осіб з інвалідністю
Призовний вік та бронювання призовників
Закінчення карантину: дії роботодавця
Бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств