Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – нові правила з 2026 року
У цьому матеріалі пропонуємо розглянути основні зміни в питанні виконання підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив), що вводяться в дію 01 січня 2026 року з огляду на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон). Законом були внесені суттєві зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
1. ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД
- Нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу у періоді до 01 січня 2026 року, буде здійснюватися у порядку, що діяв до цієї дати. Це означає, що лише з 01 січня 2026 року запрацює новий механізм, про який йтиметься далі в цьому матеріалі.
- Податкові органи тимчасово здійснюватимуть адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок), тобто на них покладатимуться обов’язки із забезпечення його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою. Такі повноваження податкові органи матимуть до прийняття відповідних законів щодо передачі адміністрування ЄСВ органам ПФУ. У цьому матеріалі ми зосередимось на процедурах, що застосовуватимуться до моменту такої передачі, яка невідомо коли відбудеться і чи відбудеться взагалі.
2. НА КОГО ПОШИРЮЄТЬСЯ НОРМАТИВ?
Суб’єкти виконання нормативу: Закон визначає, що виконувати норматив зобов’язані платники внеску. При цьому платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників у календарному кварталі становить 8 і більше працівників.
Так, роботодавцем, на якого покладається обов’язок з виконання нормативу, в цілях Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» вважатиметься:
«юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу».
У межах цього матеріалу ми не аналізуватимемо обов’язок виконання нормативу НЕ юридичними особами (зокрема, відокремленими підрозділами нерезидентів). Водночас можемо констатувати, що прийняті зміни не усунули наявну проблему, про яку ми детальніше писали у матеріалі «Норматив робочих місць для осіб з інвалідністю: чи мають дотримуватися відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб?».
...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: Верховний Суд став на бік представництв
389
Підприємство у графіку звіряння даних із ТЦК: які подальші дії?
431
Підстави оскарження притягнення посадової особи підприємства до відповідальності за порушення ведення військового обліку
1022
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 4)
357
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 3)
438
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 2)
424
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 1)
1187
Квота працевлаштування осіб з інвалідністю для представництв: чи визначилися суди?
659
І Верховний Суд помиляється – безпідставне застосування терміну «роботодавець» у сфері виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю
1221
Про деякі зміни організації трудових відносин в умовах воєнного стану: прийнято новий закон
3349
Відповідач без адміністративної процесуальної правосуб’єктності – не відповідач
984
Звільнення за порушення умов роботи з конфіденційною інформацією
1508
Прокоментувати







