Аналітика

Численні платники податків, які постраждали від хакерської атаки з масовим зараженням комп’ютерним вірусом, пропустили строки для реєстрації податкових накладних або і досі не можуть цього зробити. Також можливі затримки  й з подачею податкової звітності. Це, в свою чергу, може стати формальною підставою для застосування до них штрафів відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Однак, в дійсності згідно з чинним законодавством,  штрафи не можуть застосовуватись просто за фактом такої затримки, оскільки контролюючі органи мають довести і вину платника податків, якої в цьому випадку немає.

І хоч ПКУ не зобов’язує фіскальні органи доводити вину платника в разі застосування санкцій, проте такий обов’язок випливає із Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), а також із чималої практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні.

Деталі з такої позиції можна знайти у нашій статті – Санкції за затримку подачі звітності/реєстрації накладних, спричинену хакерською атакою, застосуванню не підлягають.

Тобто чинне українське законодавство є достатнім для того, щоб платники податків не несли відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, спричинену обставинами, які виключають вину платників податків за затримку.

1. Поточна позиція Міністерства фінансів України щодо чинних положень законодавства

Однак Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) наразі заявило¹ про те, що:

У пресі також з’являються повідомлення про те, що Мінфін уже підготував законопроект про звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виданих з 1-го до 15-го червня цього року².

З цього вбачається, що Мінфін зосереджений на точковому (ручному) вирішенні проблеми замість того, щоб забезпечити системне виконання покладених на нього завдань відповідно до прямої норми ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»:

2. Рекомендації Мінфіну для платників податків

Чи будуть внесені зміни до ПКУ, і навіть якщо так, коли саме і в якому вигляді – це питання.

А поки що Мінфін фактично презюмує, що ДФСУ буде застосовувати санкції за такі затримки, і пропонує платникам податків їх не оскаржувати, із обіцянкою що їх можливо спишуть.

Сподіваємося, що з питання застосування санкцій ДФСУ буде керуватися чинним законодавством, а не позицією Мінфіну, оскільки вищезгадані вимоги ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов’язкові й для ДФСУ. А практика ЄСПЛ як джерело права з цього питання достатньо чітка і зрозуміла та вже знайшла застосування в українській судовій практиці.

Що ж стосується Мінфіну, то повторимося, він презюмує необхідність застосування санкцій всупереч практиці ЄСПЛ, а щодо подальших кроків дає платникам таку рекомендацію³.

Тобто Мінфін рекомендує платникам скористатись механізмом, що передбачений для списання податкового боргу.

У зв’язку з цим, нагадаємо, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не формують автоматично податковий борг. Згідно з п. 14.1.175 ПКУ податковим боргом вважається:

Тобто для того, щоб скористатись таким механізмом, Мінфін фактично пропонує платникам не оскаржувати штрафи(!), а дочекатися, доки вони стануть узгодженими грошовими зобов’язаннями (по суті, самостійно визнати їх), які, в подальшому, в силу несплати у встановлені ПКУ строки, перетворяться на податковий борг.

Тобто Мінфін планує створювати платникам податків податковий борг.

А потім, можливо, списувати, якщо платник податків принесе довідку з ТПП про форс-мажорні обставини, яка влаштує податківців.

І навіть у кращому випадку із запропонованим варіантом, борг буде висіти протягом кварталу, адже відповідно до п. 101.5 ПКУ:

А відповідно до п. 4.4. Розділу IV. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків⁴:

Отже, після того, як платники визнають нараховані штрафи, не сплатять їх, дочекаються податкового боргу, їм потрібно буде надати фіскальним органам довідки із ТПП. І якщо зміст такої довідки влаштує контролюючий орган, то він здійснить списання такого податкового боргу … після завершення відповідного кварталу! Наприклад, якщо податковий борг виникне в липні 2017 року, то списати його зможуть ближче до листопада 2017 року.

А доки платник очікуватиме можливого списання податкового боргу, йому доведеться спершу отримати податкову вимогу і справлятися зі всіма наслідками такого боргу, як-от:

• заборона в поверненні переплати з податків;
• виникнення податкової застави та обмеження в розпорядженні майном платника;
• нарахування штрафу і пені за несвоєчасну сплату боргу і т.д.

З наведеного вбачається, що шлях вирішення проблеми, запропонований Мінфіном, ефективно її не вирішить, а лише створить додаткові незручності для платників.

Тож, повторимось, простіше скористатись тими правовими механізмами, які напрацьовані та ефективно використовуються ЄСПЛ вже понад 30 років.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹ Із новини, розміщеної за посиланням.

² Відповідно до інформації, яку можна знайти за посиланням. 

³ Із новини, розміщеної за посиланням.

⁴ Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Прокоментувати