Зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами
25.11.2016 р. набрали чинності зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 р. № 916.
Основними новаціями такого порядку є:
- Можливість розгляду скарги платника у відкритому засіданні, тобто із залученням представників Міністерства фінансів України та (або) представників Державної регуляторної служби України, та (або) уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена, та (або) представників засобів масової інформації.
Для розгляду скарги у відкритому засіданні, разом зі скаргою слід подати відповідне клопотання з урахуванням вимог, встановлених до нього.
- Визначення критеріїв вмотивованого рішення, яке повинно прийматись за наслідками розгляду скарг платників. Зокрема, вмотивованим слід вважати рішення (п. 2 розділу VII Порядку), в якому зазначені конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, а також у разі, якщо по суті вимог чи заперечень платника податків контролюючий орган висловив свою позицію.
Нагадаємо, Податковий кодекс України, ще з набрання ним чинності, зобов’язував контролюючі органи виносити саме вмотивоване рішення за результатами розгляду скарг. Однак на нормативному рівні саме поняття вмотивованості не було встановленим. Така обставина обмежувала практичну можливість платників скасовувати рішення про результати розгляду скарг з тих підстав, що такі рішення не є вмотивованими.
Зазначимо, що визначені у вказаному Порядку критерії вмотивованості рішення насправді є досить вузькими. Наприклад, Європейський суд з прав людини (далі – «ЄСПЛ») вже давно сформував «вимогливу» практику та визначив ряд принципово важливих правових позицій щодо вмотивованості, які є обов’язковими для органів державної влади України (в тому числі і податкових органів). Так, з аналізу практики ЄСПЛ випливає, що не є вмотивованим рішення, у якому: міститься проста вказівка на норму закону без обґрунтування її застосування; не містяться вказівки на конкретний доказ(и); з рішення незрозуміло, чому орган прийшов саме до таких висновків; доречні та важливі аргументи сторони проігноровано тощо. Більш детальніше про вмотивованість рішень можна дізнатися у виданні «Проблеми вмотивованості рішень в податкових спорах».
У будь-якому разі, вже сам факт закріплення на нормативному рівні критеріїв вмотивованості рішень є, безумовно, позитивним. Відтепер, сподіваємось, можливості платників у захисті своїх прав стануть ширшими.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано?
Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків
Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар»
УСІ ВИ ОДНЕ
Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata)
Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах
Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року
Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ
Хто в країні господар?
Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України
Запровадження попереднього контролю реєстрації податкових накладних та автоматичне бюджетне відшкодування