Аналітика

Відповідно до положень ст. 200 Податкового кодексу України (надалі – "ПК України"), право на отримання бюджетного відшкодування реалізується шляхом відповідного заповнення податкової декларації. Буде це відшкодування грошима (додатково подається заява) чи в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів – платник має в будь-якому випадку вказати це у податковій декларації у відповідних рядках 23.1 чи 23.2.

c941

Після того як сума від’ємного значення відображена в рядку 23 декларації з ПДВ, вона "зникає" із звітності та надалі не бере участі у розрахунку бюджетного відшкодування. Із звітності платника податків така сума попадає в картку особового рахунку, яка заведена у податкових органах на кожного платника та призначена, в тому числі, для відображення стану його розрахунків із бюджетом по кожному виду податку.

За своєю суттю картка особового рахунку є внутрішньою базою даних податкових органів щодо конкретного платника по конкретному виду податків. Неодноразово в нашій практиці винятково на внутрішньому характері цих даних наголошували представники податкових органів. Жодного впливу чи можливості контролю показників, що заносяться у картку особового рахунку, платник податків не має – є лише можливість оформлення актів звірок, яка на практиці теж часто виявляється недоступною.

Картка особового рахунку - територія податкової, на добросовісність та акуратність ведення якої покладатися не варто. Платник податків може опинитися в ситуації, коли належна йому сума відшкодування за результатами проведення звірки з податковою виявиться відсутньою в картці особового рахунку. Однак навіть її наявність нічого не гарантує.

Наприклад, протягом останніх років непоодинокими були спори між податковими органами та платниками податків, що стосувалися повернення суми переплати податку чи бюджетного відшкодування із спливом трьох років (1095 днів) з моменту виникнення відповідного права. Позиція податкових органів протягом тривалого часу незмінна: оскільки згідно з вимогами ПК України заява про повернення бюджетного відшкодування може бути подана протягом 1095 днів з дня виникнення права на таке відшкодування, із спливом цього строку право на відшкодування втрачається. І, в першу чергу, це стосується отримання бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів. Так, неодноразово податковий орган списував з картки таку заявлену в декларації суму бюджетного відшкодування, вказуючи, наприклад, на відсутність заяви на її повернення (яка законодавством навіть не передбачається).

За наявності такого спору навіть облік суми відшкодування на картці особового рахунку не допоміг би платнику податків довести своє право на бюджетне відшкодування. Першочерговим доказом в такому спорі буде саме подана декларація ПДВ із заявленим в ній бюджетним відшкодуванням.

Однак яким чином відстояти своє право, якщо спірна сума бюджетного відшкодування не відображалась платником у декларації в якості бюджетного відшкодування?

Яскравим прикладом такої ситуації є отримання та подальше відображення у звітності податкового повідомлення-рішення за формою "В2".

Повний текст статті доступний лише клієнтам WTS Consulting, LLC та передплатникам сайту.

Прокоментувати