+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Що наразі з військово-транспортним обов’язком (мобілізацією авто)?

автори: Олександр Мінін, Ярослава Івасюк, Олена Мазурець

20 червня, 2024 Ексклюзив

Авто при мобілізації забирають шляхом залучення у тимчасове безоплатне користування чи шляхом примусового відчуження (вилучення, якщо це в державних підприємств чи органів)?


Тож як в конкретному випадку мають діяти: вилучати / примусово відчужувати авто чи безоплатно залучати в користування?


Скільки авто можуть забрати у підприємства (нормативи)?


Неякісний закон – відсутність закону; низка неврегульованих чи погано врегульованих питань з мобілізації авто.


Нечіткість положень Закону про мобілізацію щодо військово-транспортного обов’язку не тільки з питань вищезазначених (зокрема, заборонений виїзд за межі області або за кордон чи ні).


А наявне Положення про військово-транспортний обов’язок застосовуємо?


Можливі особливості виконання військово-транспортного обов’язку підприємствами з іноземними інвестиціями.


Різні аспекти мобілізації авто на виконання військово-транспортного обов’язку ми вже розглядали у наших матеріалах, зокрема «Мобілізація автотранспорту на військові потреби – як на практиці і як правильно?», «Примусове відчуження авто під час воєнного стану замість тимчасового вилучення для використання при мобілізації: особливості спорів з такого відчуження».


З набранням чинності 18.05.2024 р. в основному Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі – Закон) регулювання військово-транспортного обов’язку зазнало суттєвих змін.


У цьому огляді розкриваємо найважливіші аспекти запроваджених змін і наводимо міркування щодо можливих варіантів практичного підходу до відповідних питань.


1.


Для зручності наводимо порівняльну таблицю з окремими частинами редакції ст. 6 «Військово-транспортний обов’язок» Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон про мобілізацію) з виділенням ключових моментів для розгляду:




















































Редакція до 18.05.2024 р.Редакція після 18.05.2024 р.
1. Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.1.Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами (у тому числі водними) і технікою (далі - транспортні засоби) і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
2. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначається Кабінетом Міністрів України.

 

2. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку, норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час визначаються Кабінетом Міністрів України. Норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки визначаються у відсотках за підприємством (установою, організацією) за галузями національної економіки.
Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.
3. Виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.3. Виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.
Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.
Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.
Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України. …Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України. …
 7. З моменту оголошення загальної мобілізації транспортні засоби, які призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, забороняється відправляти за межі території України та до інших областей, передавати права власності на них юридичним особам або громадянам, в оренду (лізинг), надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою, а також вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів Збройним Силам України та іншим військовим формуванням. Відправлення таких транспортних засобів під час загальної мобілізації до суміжних областей дозволяється після повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки про місце перебування транспортних засобів на строк не більше одного місяця. {Установити, що положення частини сьомої статті 6 не поширюється на транспортні засоби та техніку, які призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період і перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та які на дату опублікування Закону № 3633-IX від 11.04.2024 були передані в оренду (лізинг) або надані як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою, згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024}
 8. Не підлягає передачі Збройним Силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби.

2.


Авто при мобілізації забирають шляхом залучення у тимчасове безоплатне користування чи шляхом примусового відчуження (вилучення, якщо це в державних підприємств чи органів)?


У наших попередніх матеріалах (зокрема, «Мобілізація автотранспорту на військові потреби – як на практиці і як правильно?») ми вказували, що ч. 3 ст. 6 Закону про мобілізацію в тогочасній редакції встановлювала виконання при мобілізації військово-транспортного обов’язку шляхом залучення транспорту в безоплатне користування, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану.


Тобто це діяло за наявності особливого періоду, за якого мобілізація вже відбувається (що в Україні з 2014 року), а воєнного чи надзвичайного стану немає.


Проте з лютого 2022 року в Україні безперервно триває воєнний стан. Тож з часу його оголошення можна було стверджувати, що законних підстав для реалізації військово-транспортного обов’язку шляхом безоплатного залучення транспортних засобів немає.


Тобто були підстави стверджувати, що виконання військово-транспортного обов’язку після 24.02.2022 р. (під час воєнного стану) шляхом безоплатного залучення транспортних засобів з презюмованим поверненням після демобілізації ТЦК  на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями, – відбувається не за законом, а швидше «за інерцією», так, як це робилося раніше, адже мобілізація (без воєнного стану) в Україні була оголошена вже давно.


Як вже зазначали у попередніх матеріалах, короткочасне залучення транспортних засобів для негайних тимчасових «пожежних» потреб – це нормально і зрозуміло. Таке залучення може здійснюватися і в порядку, визначеному у Законі України «Про дорожній рух», що також деталізовано у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р. Залучення поліцейськими та працівниками охорони здоров’я транспортних засобів здійснюється для забезпечення виконання екстрених, непередбачених і невідкладних завдань. Тобто в таких випадках залучення здійснюється для короткочасних і обмежених конкретною метою завдань.


Але ж наразі транспортні засоби залучаються по факту надовго, а якщо говорити прямо, то фактично назавжди. Для цього випадку залучення у безоплатне користування, особливо зараз, після вже 2,5 років активного воєнного стану, навряд чи може бути виправдано виконанням власне екстрених і непередбачених завдань. Переважно також немає очікувань про повернення залученого таким чином транспорту в передбачувані строки. А тому власники реально «прощаються» з такими авто, що відповідає по суті їх примусовому відчуженню.


Власне закон допускає (і тоді, і зараз; див. вищезгаданий огляд) примусове відчуження транспортних засобів за компенсацію (хоч вона за законом і відкладається надовго). Це більш логічно, адже по факту авто забираються назавжди: більшість власників точно не розраховують на повернення; і навіть якщо уявити про повернення через кілька років, то в якому вони будуть стані?


Тож підприємства подекуди і «пручалися» виконанню військово-транспортного обов’язку шляхом вилучення у безоплатне користування, і наполягали на оформленні, у разі необхідності, примусового відчуження з компенсацією нехай і в далекому майбутньому.


У наших матеріалах щодо відповідальності за виконання вимог законодавства з мобілізації ми наводили приклад справи № 240/31476/22, в якій Ірпінський міський суд Київської області у рішенні від 07.11.2023 р. встановив, що ТЦК не було дотримано належної процедури, оскільки було відсутнє рішення про примусове відчуження майна підприємства в умовах правового режиму воєнного стану. У результаті постанову про притягнення до відповідальності щодо відмови виконання часткового наряду було скасовано.


Також постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 600/2415/22-а від 03.04.2023 р. було встановлено, що у розглядуваному питанні необхідно керуватись саме Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»:


«Твердження позивача щодо поширення на спірні правовідносини норм, які регламентують виконання військово-транспортного обов`язку, встановлені Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та Положенням про військово-транспортний обов`язок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28.12.2000, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не визначають механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.


Водночас, спірні правовідносини регулюються Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», який, власне і визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».


Тож на той момент були належні підстави для висновку, що звернення до підприємств в умовах воєнного стану з вимогами (нарядами) про надання (залучення) транспортних засобів для безоплатного користування на умовах повернення – неправомірні, оскільки такий порядок передбачений тільки для особливого періоду, якщо не введений правовий режим воєнного стану, а під час воєнного стану має відбуватися примусове відчуження (для державних підприємств – вилучення). Таке відчуження регулюється окремим Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».


Вбачається, що законодавець «дослухався» ( :-( ) до цього і також з урахуванням спорів щодо залучення в безоплатне користування вилучив із Закону про мобілізацію (в ч. 3 ст. 6) положення про незастосовність такого способу (залучення у безоплатне користування) під час воєнного чи надзвичайного стану: поточна редакція ч. 3 ст. 6 Закону про мобілізацію передбачає виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації, наразі вже без виключення щодо незастосовності цього способу при воєнному стані чи надзвичайній ситуації.


Насправді оцінюємо такий крок швидше як негативний, як погіршення законодавчого регулювання військово-транспортного обов’язку, застосування моделі не дуже адекватної у поточній ситуації. Докладніше про це в попередньому огляді «Мобілізація автотранспорту на військові потреби – як на практиці і як правильно?».


Проте примусове відчуження / вилучення теж можливе. Так, в ч. 2 ст. 6 Закону про мобілізацію запроваджено норму, за якою КМУ має визначати норми як безоплатного залучення (у користування), так і примусового відчуження / вилучення транспортних засобів.


3.


Тож як в конкретному випадку мають діяти: вилучати примусово відчужувати авто чи безоплатно залучати в користування?


...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 413

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 р. у справі № 600/2415/22-а щодо застосування Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (за законодавством до 18.05.2024 р.) 19 червня, 2024    204

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.11.2023 р. у справі № 240/31476/22 щодо застосування належної процедури примусового відчуження майна під час воєнного стану (за законодавством до 18.05.2024 р.) 19 червня, 2024    191

Примусове відчуження авто під час воєнного стану замість тимчасового вилучення для використання при мобілізації: особливості спорів з такого відчуження 10 жовтня, 2023    430

Рішення Верховного Суду від 13 вересня 2023 року, яким встановлено, що спори щодо реквізиції майна для військових потреб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства 04 жовтня, 2023    1504

Мобілізація автотранспорту на військові потреби – як на практиці і як правильно? 01 червня, 2023    1111

Військово-транспортний обов’язок в умовах воєнного стану (продовження) 19 серпня, 2022    1732

Військово-транспортний обов’язок під час воєнного стану 10 березня, 2022    23776

Прокоментувати