Аналітика

У кінці 2022 року набув чинності Закон України від 06.09.2022 р. № 2571-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (далі – Закон № 2571), який привніс багато нововведень в питання розкриття кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) та структури власності юридичних осіб.

Зокрема, у зв’язку зі змінами, внесеними Законом № 2571 до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), було запроваджено нову процедуру – повідомлення про розбіжності між відомостями про КБВ та структуру власності юридичної особи за результатами здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ)¹ належної перевірки та відомостями, що містяться у ЄДР.

Нагадаємо, що за цією процедурою (і) СПФМ повідомляє Мін’юст про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про КБВ та структуру власності клієнта, (іі) після такого повідомлення Мін’юст передає інформацію про виявлені СПФМ розбіжності Держфінмоніторингу.

Запрацювати повною мірою процедура мала з набранням чинності нормативно-правовими документами, які регулюють відповідні порядки повідомлення та передачі інформації. І ось нещодавно були прийняті ці нормативно-правові акти, які набувають чинності з 01.10.2023 р.:

• «Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб'єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи» (далі – Порядок повідомлення Мін’юсту), затверджений Наказом Мін’юсту № 2542/5 від 12.07.2023 р.², та


• «Порядок передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу» (далі – Порядок передачі інформації в Держфінмоніторинг), затверджений Наказом Мін’юсту № 2513/5/378 від 10.07.2023 р. (далі разом – Порядки).

В оглядовому листі «Зміни до процедури подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників – новий Закон № 2571» (доступний для наших передплатників) ми вже наводили загальні положення про процедуру виявлення розбіжностей у відомостях про КБВ та / або структури власності. Нижче зупинимось на цьому детальніше з урахуванням прийнятних Порядків, не дублюючи викладене у попередньому оглядовому листі.

Особливу увагу ми приділимо двом проблемним аспектам нових Порядків: документи, що можуть надаватись з метою спростування виявлених розбіжностей, а також вплив існуючої наразі «відстрочки» подання (оновлення) інформації про КБВ та структуру власності в ЄДР на нові процедури.

1. Виявлення СПФМ розбіжностей та надсилання повідомлення Мін’юсту

Порядок повідомлення Мін’юсту визначає невичерпний перелік видів розбіжностей, що можуть бути виявлені СПФМ в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в ЄДР, зокрема:

1. неповнота відомостей про КБВ та / або структуру власності, розміщених в ЄДР;


2. неточність чи помилки у відомостях про КБВ та / або структуру власності, розміщених в ЄДР;


3. відомості в ЄДР про КБВ та / або структуру власності не збігаються з наданими клієнтом відомостями;


4. відомості в ЄДР про КБВ та / або структуру власності не збігаються з відомостями СПФМ;


5. в ЄДР зазначено номінального КБВ;


6. в ЄДР не міститься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини відсутності КБВ;


7. в ЄДР не міститься структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи.

У разі виявлення зазначених вище або інших розбіжностей СПФМ надсилає Мін’юсту повідомлення, оформлене відповідно до вимог Порядку повідомлення Мін’юсту із долученням скан-копій відповідних підтверджуючих документів (у разі їх наявності).

Загалом зрозуміло як СПФМ може виявити неповноту, неточності, помилки чи розходження у відомостях про КБВ та / або структуру власності. Наприклад, банки, на виконання вимог Закону № 361, керуючись Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим Постановою Правління НБУ від 19.05.2020 р. № 65, а також на підставі власних локальних документів, можуть виявити розбіжності з огляду на регулярне здійснення належної перевірки клієнтів, під час якої здійснюється встановлення та верифікація КБВ.

2. Надсилання Мін’юстом інформації про розбіжності Держфінмоніторингу, вказівки державному реєстратору та внесення в ЄДР відмітки про можливу недостовірність

Після отримання Мін’юстом від СПФМ повідомлення про розбіжності в інформації про КБВ та / або структуру власності юридичної особи, Мін’юст не пізніше 10 робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому йому передано інформацію про виявлення розбіжностей, передає цю інформацію до Держфінмоніторингу відповідно до Порядку передачі інформації в Держфінмоніторинг без зазначення інформації, яка ідентифікує СПФМ.

Також повідомлення про розбіжності Мін’юст надсилає будь-якому державному реєстратору у межах відповідної області чи м. Києва за місцезнаходженням юридичної особи, щодо якої виявлено розбіжності, у термін, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання повідомлення. Тобто повідомлення не повинно направлятись саме тому державному реєстратору, який проводив відповідну реєстраційну дію. Яким чином Мін’юст буде обирати конкретного державного реєстратора – поки незрозуміло. При цьому варто враховувати, що відповідне повідомлення теоретично може отримати і нотаріус, який здійснює свою діяльність по місцезнаходженню юридичної особи, який в розумінні закону є державним реєстратором.

Відповідно до Порядку повідомлення Мін’юсту, Мін’юст надає реєстратору вказівку внести протягом 3 робочих днів відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ та / або структуру власності юридичної особи та направити юридичній особі вимогу щодо надання письмових пояснень стосовно виявлених розбіжностей. У разі якщо в копіях відповідних матеріалів та документів наявна інформація про СПФМ, що надіслав повідомлення, інформація про такого СПФМ знеособлюється.

Далі Мін’юст контролюватиме факт внесення відмітки реєстратором. Якщо з поважних причин (наприклад, відпустка реєстратора, перебування на лікарняному тощо) внесення відмітки не відбулося – Мін’юст повторно вживає таких самих заходів. Як розуміємо, повторна вказівка буде направлена будь-якому іншому державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи.

Які ж практичні наслідки внесення відмітки в ЄДР про можливу недостовірність інформації про КБВ та / або структуру власності юридичної особи? Як ми розуміємо, така відмітка не буде відображатись в ЄДР у відкритому доступі. Тобто контрагенти юридичної особи її не побачать. Однак відмітку буде бачити будь-який нотаріус, що має доступ до ЄДР у статусі державного реєстратора, що теоретично може мати наслідком відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій за участю юридичної особи.

3. Надання юридичною особою пояснень у відповідь на вимогу державного реєстратора

На виконання вимоги Мін’юсту протягом 3 робочих днів з дати внесення до ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та / або структуру власності державний реєстратор направляє юридичній особі вимогу про надання письмових пояснень стосовно виявлених розбіжностей.

Процедура надання пояснень та їх розгляду реєстратором врегульована «Порядком надання юридичною особою пояснень та / або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та / або структуру власності юридичної особи, а також порядком їх розгляду», затвердженим наказом Мін’юсту від 14.06.2023 р. № 2211/5 (далі – Порядок надання пояснень).

Відповідно до Порядку надання пояснень, юридична особа протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги повинна надати державному реєстратору пояснення та документи для підтвердження відомостей про КБВ та / або структуру власності юридичної особи.

Пояснення підписується керівником або уповноваженою особою юридичної особи із проставленням дати підписання та повинно містити:

1) достовірну інформацію про КБВ юридичної особи (ПІБ, дата народження та іншу інформацію відповідно до Порядку надання пояснень);

2) структуру власності юридичної особи за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

3) у разі спростування можливої недостовірності інформації про КБВ та / або структуру власності юридичної особи, що міститься в ЄДР, – вичерпне обґрунтування з посиланням на документи, що підтверджують відповідні факти;

4) у разі підтвердження недостовірності інформації про КБВ та / або структуру власності юридичної особи, що міститься в ЄДР, – причини, через які відповідна інформація не була своєчасно оновлена юридичною особою;

5) перелік підтвердних документів, що додаються до пояснення для підтвердження інформації.

Як писали у нашому попередньому матеріалі по розглядуваній темі, за результатами перевірки реєстратором інформації та документів, наданих юридичною особою у поясненнях, можливі два варіанти подальших дій: (1) державний реєстратор за погодженням із Мін’юстом виключає внесену відмітку у разі встановлення актуальності інформації про КБВ та структуру власності, або (2) у разі встановлення неактуальності інформації про КБВ та структуру власності або якщо протягом 30 робочих днів державний реєстратор не отримав відповіді на вимогу (пояснень та копії документів) від юридичної особи, Мін’юст надає вказівку державному реєстратору виключити з ЄДР інформацію про КБВ юридичної особи.

4. Документи з офіційних джерел vs. офіційні документи – ускладнення процесу спростування факту розбіжностей

Порядком надання пояснень визначено, що підтвердними документами можуть бути лише ті, які отримані з офіційних джерел, є чинними (дійсними) на момент їх подання та включають усі необхідні ідентифікаційні дані.

У свою чергу Закон № 361, до якого відсилає Порядок надання пояснень щодо вжитих термінів, надає наступне визначення терміну «офіційне джерело»:

«43) офіційне джерело - автоматизовані інформаційні і довідкові системи, реєстри, бази та банки даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відповідні органи іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій;».

При цьому, як передбачено Положенням про форму та зміст структури власності, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 19.03.2021 р. № 163³, до структури власності мають додаватися офіційні документи, які Закон № 361 визначає наступним чином:

«офіційний документ - документ, складений, виданий, засвідчений із дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв’язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти та містить передбачені законодавством реквізити і відомості».

Отже, при подачі структури власності державному реєстратору можна подавати «офіційні документи», а вже на етапі виявлення розбіжностей – лише документи з «офіційних джерел». Тобто, з буквального прочитання норми, для спростування розбіжностей юридична особа не зможе надати офіційні документи, видані іноземними компаніями, що фігурують в структурі власності юридичної особи.

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати