Аналітика

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла 21 закон, які тим чи іншим чином спрямовані на забезпечення діяльності держави в умовах воєнного стану. Один із таких законів встановлює нові правила трудових відносин в умовах воєнного стану – Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон).

Можливість використання описаних у цьому матеріалі опцій доступна з моменту набрання чинності Законом, що відбулось 24 березня 2022 року.

Закон буде діяти до моменту припинення та скасування воєнного стану, крім ч. 3 ст. 13 Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

У даному матеріалі ми проаналізуємо положення Закону в контексті можливих варіантів продовження трудових відносин та оплати праці, які вважаємо найбільш важливими для бізнесу зараз. Водночас Закон встановлює і низку інших змін, зокрема, щодо укладення і розірвання трудового договору, встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку, надання відпусток, переведення працівника на іншу роботу та обмежень щодо роботи в нічний час, важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Насамперед зазначимо, що Закон вносить лише єдину правку у Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

«2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” діють обмеження та особливості організації трудових відносин встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Таким чином, якщо у період воєнного стану норма Закону суперечить КЗпП, то застосовується норма Закону. В інших же випадках діють норми КЗпП. Далі розглянемо, які особливості було запроваджено Законом. ...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати