Польові будні Держпраці.
Судова практика щодо письмових пояснень працівників як доказів неоформлення трудових відносин
Нещодавно багато засобів масової інформації майоріли заголовками про рішення суду, відповідно до якого пояснення неоформлених працівників не доводять виплати їм заробітної плати в конверті. Йшлося про Постанову Верховного Суду, винесену суддями Хановою Р.Ф., Гончаровою І.А. та Олендером І.Я., у справі № 808/434/16 від 02.04.2019 р.
У цій справі суд, розглядаючи касаційну скаргу податкового органу на рішення судів попередніх інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень, по суті зазначив, що доводи контролюючого органу щодо факту наявності неоформлених трудових відносин не можуть базуватися лише на письмових поясненнях працівників, а допустимих доказів вчинення порушення законодавства про працю контролюючим органом надано не було.
Зокрема, у Постанові Верховний Суд вказав:
«…Висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях зазначених осіб, однак суми, вказані в акті не підтверджені, фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов’язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску.
Суди зазначили, що пояснення зазначених осіб фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як грубе порушення законодавства України про працю. Проте допустимих доказів вчинення роботодавцем відносно працівників порушення законодавства про працю податковим органом суду не надано».
Якщо уважно почитати рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій же справі, то стає зрозуміло, що все було не так просто, як здавалося на перший погляд з прочитання Постанови Верховного Суду.
Так, з рішення суду першої інстанції у аналізованій справі випливає, що суди відхилили письмові пояснення двох працівників як беззаперечний доказ їх роботи у позивача, оскільки:
1) зміст пояснень обох осіб ідентичний;
2) з пояснень не зрозуміло, хто їх відбирав;
3) один із працівників, викликаний в суд як свідок для дачі показань, не прибув, а іншому працівнику суд не зміг направити повістку, оскільки в поясненні не була вказана його адреса, а відповідач такої інформації суду не зміг надати.
З урахуванням сумнівності таких письмових пояснень, суди вказали, що відповідачем не надано інших доказів, які б підтверджували пояснення цих осіб та свідчили б про виплату позивачем заробітної плати готівкою.
Крім того, суди відмітили, що «письмові пояснення вказаних осіб не є податковою інформацією в розумінні Податкового кодексу України і не можуть служити підставою для визначення розміру виплаченої заробітної плати. Будь-якого обґрунтування розміру донарахованих позивачу грошових зобов’язань з посиланням на документи бухгалтерського обліку податковим органом не надано».
І хоча всі ці обставини у Постанові Верховного Суду не відображені, з рішень судів попередніх інстанцій стають зрозумілими мотиви, з яких суди не прийняли письмові пояснення працівників як допустимий доказ неоформлення трудових відносин.
Письмові пояснення можуть бути доказом неоформлення трудових відносин, але лише тоді, коли в судовому засіданні такі працівники зможуть підтвердити пояснення, викладені в заяві, та відповісти на питання суду та сторін спору. Власне, такий підхід узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 72 КАС України, яка передбачає, що доказами є саме показання свідків.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Закон про відпустки та інші питання трудового законодавства: положення по-новому
ТОП-7 аргументів у спорі з Фондом соціального захисту інвалідів
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ТА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОБОРОНУ, МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ
Інструкція дій при перевірках стану військового обліку
Інструкція дій при перевірках Державною службою з питань праці дотримання законодавства про працю
Норматив робочих місць для осіб з інвалідністю: чи мають дотримуватися відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб?
Запровадження чергового податку-внеску на фонд оплати праці як демонстрація негараздів із працевлаштуванням осіб з інвалідністю
Призовний вік та бронювання призовників
Закінчення карантину: дії роботодавця
Новий Закон про колективні угоди та договори
БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ПРАЦІВНИКІВ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИХ ПІДПРИЄМСТВ
НОВИЙ ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ РОБОТОДАВЦЮ