Аутсорсинг бухгалтерського та/чи податкового обліку – чи звільняє від відповідальності платника податків за можливі помилки?
Час від часу стикаємося з питанням: чи звільняє від відповідальності платника податків за можливі помилки у бухгалтерському та податковому обліку залучення зовнішніх підрядників (наприклад, аудиторів) для їх ведення (аутсорсинг), повного чи часткового (наприклад, навіть залучення іноземних підрядників для обробки певних документів, накладних, і заповнення деяких «модулів» обліку чи звітності)? І, якщо це так/не так, то якою мірою?
1.
Щодо цього на початку варто нагадати, що законодавство може обмежувати в деяких випадках можливості аутсорсингу з вказаних питань, наприклад, забороняє аудиторам надавати такі і деякі інші послуги, пов’язані із забезпеченням ведення господарської діяльності у випадках, визначених Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (ч. 4 ст. 6):
«4. Цим Законом встановлюються обмеження на одночасне надання суб’єктами аудиторської діяльності підприємствам, що становлять суспільний інтерес, послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності та надання такими суб’єктами аудиторської діяльності та/або пов’язаними з ними особами таких неаудиторських послуг:
1) складання податкової звітності, розрахунку податків, інших обов’язкових зборів та платежів, представництва юридичних осіб у спорах із зазначених питань;
1-1) надання консультаційних послуг з питань оподаткування, а також, у разі, коли допомога суб’єкта аудиторської діяльності не вимагається законодавством, послуг з визначення державних дотацій та податкових пільг;
2) послуги, що передбачають участь у процесі прийняття управлінських рішень або виконання будь-яких функцій з управління підприємством, що становить суспільний інтерес, якому надаються послуги з обов’язкового аудиту;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;
4) розробка та впровадження процедур внутрішнього контролю або процедур з управління ризиками, що пов’язані з формуванням фінансової інформації, а також розробка та впровадження інформаційних систем, пов’язаних з фінансовою інформацією;
5) надання правової допомоги у формі: послуг юрисконсульта із забезпечення ведення господарської діяльності; ведення переговорів від імені юридичних осіб; представництва інтересів у суді; …».
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ч. 4 ст. 8), хоч і визначає взагалі чотири можливі форми організації ведення бухгалтерського обліку, проте від підприємств, що становлять суспільний інтерес, вимагає організації ведення бухгалтерського обліку у формі власної бухгалтерії у складі не менше двох осіб із головним бухгалтером на чолі:
«4. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування».
2.
Однак повернемося до питання відповідальності у випадках, коли все-таки можна передати ведення обліку «на сторону», – хто в такому разі відповідає за можливі помилки?
Нещодавно потрапив на очі свіжий оглядовий лист колег з Великобританії щодо кейсу Parwinder v. HMRC, у якому, якщо коротко, підтверджується загальний підхід у Великобританії: не можна перекласти відповідальність за податки перед державою на підрядника; зовнішній бухгалтер може допомагати, проте несете відповідальність Ви як платник податків.
Згаданий кейс удостоївся коментаря через свій винятковий характер: за описом в коментарі колег, у спорі з ПДВ на суму приблизно 1,9 млн фунтів суд надав платнику другий шанс для розгляду, зважаючи на виняткові особисті обставини, через які він не міг приділяти належної уваги відповідним питанням – на той час у чоловіка виникли медичні проблеми, які навіть загрожували життю, а його дружина отримала важкі травми в ДТП. Тож суд визнав, що особа могла втратити належний контроль через об’єктивні обставини, незалежні від її волі, і тому питання щодо особистої відповідальності має бути розглянуто повторно.
Коментар підкреслює, що це не є зміною позиції про те, що залучення фахівців НЕ звільняє від відповідальності власне платника податків, а лише винятковим випадком щодо особистої відповідальності. Також наголошується, що юридично зобов’язання з податків перед державою в будь-якому випадку залишаються у платника податків і його посадових осіб.
Можна спробувати вимагати відшкодування матеріальної шкоди від підрядника за неналежне надання послуг, проте це окремий процес і він не звільняє власне платника податків і його посадових осіб від зобов’язань і відповідальності перед державою.
Тож так у Великобританії.
А що у нас? На які важливі моменти в разі аутсорсингу слід звернути особливу увагу?
3.
Нагадаємо дещо про зв'язок між бухгалтерським обліком і оподаткуванням.
Так, для цілей податку на прибуток підприємств об’єктом оподаткування за п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу (далі – ПКУ) є:
«134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу».
І загалом показники для цілей оподаткування формуються на підставі документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, значна частина яких відноситься до бухгалтерського обліку і фінансової звітності:
«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».
Тож бухгалтерський облік і фінансова звітність критично важливі для цілей оподаткування.
...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Олександр Мінін та Іван Шинкаренко виступили на вебінарі АНК Ukraine «Українські податки та митниця: що потрібно знати іноземному бізнесу»
103
Чи є статус податкового агента абсолютним?
(аналіз неоднозначної судової практики у спорах ломбардів з податковими органами)
260
Протиправність і вина у податкових правопорушеннях: спірні підходи у практиці позапланових перевірок
410
Як при застосуванні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування вирішується проблема відмінностей/розбіжностей текстів різними мовами
421
У продовження теми «де знайти СПРАВЖНІЙ закон» – нас почули: з консолідованого тексту ПКУ на сайті Верховної Ради нарешті прибрали давно виключену норму
441
Процедурний тиск
264
Документи під час податкової перевірки VS докази у податкових спорах
724
Олександр Мінін та Юлія Кривомаз виступили на XIV Податковому форумі АПУ
537
Додатковий капітал у ТОВ: тепер простіше чи складніше для цілей оподаткування?
1830
Утричі менше нарахувань та скасоване ППР: перемога нашої команди для міжнародної агрокомпанії
471
Прокоментувати







