Додатковий капітал у ТОВ: тепер простіше чи складніше для цілей оподаткування?
Нещодавно до Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» (далі – Закон про ТОВ) були внесені зміни, які, зважаючи на їхній короткий зміст, для зручності можна навести майже повністю як змістовну частину – витяг відповідного закону № 4564-IX від 31 липня 2025 року:
«Закон України «Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
…
1) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Статутний капітал та додатковий капітал товариства";
2) доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
"4. Окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
5. Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором"».
У Пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі зміни спрямовані на поліпшення здійснення інвестицій, зокрема забезпечення можливості врахування різної «ваги» внесків і недопущення необґрунтованого розмиття часток.
А як щодо податкового аспекту цього питання?
1.
Сам вищезгаданий Закон про ТОВ мовчить щодо податкових наслідків. Якісь супроводжуючі зміни до податкового законодавства при цьому теж не вносилися.
Тож як оцінити – це нова можливість, наприклад, для фінансування ТОВ без податкових наслідків за рахунок внесків до «додаткового капіталу», корисний інструмент, який можна застосовувати, зокрема, і для податкових цілей, чи щось поки що з непередбачуваними і подекуди навіть потенційно негативними наслідками?
2.
Додатковий капітал, зокрема як облікова і фінансова категорія, – відомий і «живе» давно. Дивіться, наприклад, рядок 1410 за офіційною формою балансу, затвердженою Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»:

Тож непоодинокі випадки, коли додатковий капітал був вже показаний у фінансовій звітності різних товариств, не чекаючи поки вищевказані положення запровадять до Закону про ТОВ.
За Методичними рекомендаціями Мінфіну щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими Наказом Мінфіну 28 березня 2013 року № 433, до складу додаткового капіталу відносять:
«2.42. У статті "Додатковий капітал" відображається емісійний дохід (сума, на яку вартість продажу акцій власної емісії перевищує їхню номінальну вартість), вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал, накопичені курсові різниці, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу, та інші складові додаткового капіталу».
Тож «створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників», як це передбачено «новозміненою» статтею 12 Закону про ТОВ, – це лише один з елементів, з яких може складатися додатковий капітал в обліку.
Те, що додатковий капітал – відома облікова категорія, визнається і в Пояснювальній записці до законопроєкту. При цьому ні в Пояснювальній записці, ні в самому Законі немає згадки, як узгоджується «додатковий капітал», як він передбачений тепер статтею 12 Закону про ТОВ, з «додатковим капіталом» за обліковими реєстрами, і які можливі наслідки різниць цих категорій у вимірі закону й обліковому вимірі, зокрема для цілей оподаткування.
...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Утричі менше нарахувань та скасоване ППР: перемога нашої команди для міжнародної агрокомпанії
175
Звернення податківців за кордон: ризики оподаткування за операціями з нерезидентами
711
Документи від ТЦК, податкової чи митниці, направлені поштою, проте фактично не вручені: як це може створювати проблеми для (НЕ)отримувача
1461
Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн набрала чинності для України: наслідки для учасників МГК в Україні
878
Де знайти СПРАВЖНІЙ закон? АБО
Як встановити дійсні норми Податкового кодексу на певний момент часу?
1562
Олександр Мінін виступив на ХІІ Податковому форумі АПУ
1011
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
2860
Чи може платник податків надати в суд документи, які не були надані податковому органу, та на якій підставі суд може не враховувати ці документи?
4659
Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні?
10500
При зверненні до суду для стягнення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ податкова не буде сплачувати судовий збір
7870
Зміни до переліку документальних позапланових перевірок, які дозволено проводити на період до припинення або скасування воєнного стану
2778
Як бізнесу розуміти проголошення податкової реформи 10-10-10 (+3)
1433
