Реєстрація ПН в ЄРПН – ВС нас почув, що платник не реєструє!
У Постанові від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд (далі – ВС) зазначив:
«Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).
В Порядку не міститься визначення поняття “реєстрація податкової накладної”. Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН – це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга – це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу».
Касаційну скаргу позивача ВС задовольнив, а негативну постанову апеляції – скасував.
У Постанові ВС також вказав:
«У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею».
Враховуючи, що у справі податкова накладна (далі – ПН) була надіслана до серверу ДФС вчасно, наведений висновок не має значення для справи. А якщо була б надіслана невчасно?
ВС чітко встановив, що ПН платник не реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Але поки не відважився дійти висновку, що в такому випадку штраф за ст. 120-1 взагалі не може бути застосований. Ось до цього висновку суди і треба рухати. Але початок вже зроблений.
Нагадаємо, що раніше ця тема була розкрита в матеріалі «Реєстрація податкових накладних – хто насправді реєструє і чи є підстави для застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації ПН в ЄРПН?».
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Де знайти СПРАВЖНІЙ закон? АБО
Як встановити дійсні норми Податкового кодексу на певний момент часу?
Огляд практики Верховного Суду з актуальних (проблемних) питань, пов’язаних з оподаткуванням за 2021 рік
Антоніна Городецька виступила з доповіддю на засіданні Комітету АПУ з податкового та митного права
Олександр Мінін виступив з доповіддю на засіданні Комітету АПУ з податкового та митного права
Відповідальність і штрафи за ПКУ по-новому з 01 січня 2021 року
Рішення суду щодо реєстрації податкових накладних – тільки початок?
Податкові пільги для нових значних інвестицій
Олександр Мінін та Антоніна Городецька виступили із доповідями на вебінарі «Податки: зміни в законодавстві та правозастосуванні»
Огляд практики Верховного Суду з актуальних (проблемних) питань, пов’язаних з оподаткуванням за 2020 рік
Що змінилося з 01 січня 2021 року у сфері оподаткування?
Заблокували реєстрацію податкових накладних – так що ж робити? – ІІІ
(якщо звичайні заходи не призводять до вирішення проблеми)
Зупинення реєстрації податкових накладних – чи є взагалі у податкової на це право?