+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Готуємося до шквалу перевірок як тільки завершиться карантин?
та
Скільки реально необхідно податкових перевірок?

автори: Олександр Мінін, Антоніна Городецька

25 вересня, 2020 Ексклюзив

2020 рік, хоча він ще і не закінчився, видався напрочуд незвичним та складним у всіх сферах життя – і податки не стали винятком. Проте період кризи та «гойдалок» не тільки руйнує, він може стати каталізатором для усвідомлення по-новому деяких «простих істин» і зміни підходів.

Зокрема, вже півроку не проводять податкові перевірки, окрім перевірок бюджетного відшкодування ПДВ, камеральних, деяких спеціальних. І нічого – «небо не впало», бюджет наповнюється, платникам від цього не гірше.

Мораторій на проведення перевірок запроваджено у зв’язку із епідемією COVID-19 і відповідними карантинними заходами п. 52-2 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким установлено «мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)...».

Карантин триває, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 760 внесені зміни до Постанови КМУ № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з продовженням дії карантину до 31 жовтня 2020 року. А прем’єр-міністр пан Шмигаль вже заявляє, що майже напевно карантин буде продовжений і після цієї дати. Тож очікувано більше 9 місяців з дати запровадження карантину і до кінця цього року, а може й надалі, з карантином і без перевірок.

Відповідно, це стає не епізодом – короткою перервою звичної парадигми, а новою реальністю.

І тому виникає питання, як до цього ставитися і що робити – чи очікувати, що все минеться і повернеться у звичне русло? І чекаємо тоді на шквал перевірок після завершення карантину чи після зняття мораторію на законодавчому рівні?

Чи очікувати інших змін (у тому числі на законодавчому рівні), готуватися і формувати їх.

1.

Те, що карантин і відповідно мораторій на його час – не щось скороминуще, що можна було б просто перечекати, починають, здається, розуміти і податківці, і законодавці. Свідченням цього може бути певне послаблення мораторію з крайніми змінами до Податкового кодексу.

Так, Закон № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» від 14 липня 2020 року дещо розширив коло перевірок, які дозволено проводити навіть під час карантину; відповідні положення набули чинності з 08 серпня.

Зокрема, дозволено проводити перевірки з підстав, передбачених п.п. 78.1.7. Податкового кодексу, – при реорганізації юридичної особи чи припиненні юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закритті постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі іноземної компанії, організації, порушенні провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або поданні заяви про зняття з обліку платника податків.

Тобто, по суті, було розширено коло перевірок, на які не поширюється дія мораторію, запровадженого у зв’язку із карантинними заходами.

Насправді, такі зміни є ще одним відображенням тієї обставини, що податківці, так би мовити, «зголодніли» за період карантину та намагаються наразі знайти інші механізми для «взаємодії» з бізнесом. Так, останнім часом відбувається певний «ренесанс» активності, пов’язаної з реєстрацією «податкових» кримінальних проваджень, направленням запитів у порядку ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалами про тимчасовий доступ та навіть обшуками (детальніше в абзацах  1, 2 нашого матеріалу «КРИМІНАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ: коли і для чого варто подивитися на строки розслідування»). Також, вбачається окрема активність з «конвеєрного» направлення податковими органами безпідставних запитів про надання інформації нібито в порядку ст. 73 Податкового кодексу.

Вже «не можуть» податківці, так би мовити, без роботи, шукають можливості і чекають не дочекаються завершення мораторію навіть за умови карантину та відновлення перевірок у звичайному режимі.

2.

Але давайте подивимося, наскільки певні виключення із карантину (у тому числі для перевірки бюджетного відшкодування ПДВ) та взагалі послаблення і надання можливостей для проведення перевірок реально мають сенс і можуть бути виправданими.

Адже Україна є соціальною державою і відповідно до ст. 3 Конституції України «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Разом із цим, відповідно до п. 75.1.2 Податкового кодексу визначено, зокрема, що «документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка».

І це за тих обставин, що наразі у зв’язку із карантином на виконання п. 39 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова КМУ № 641) на період дії карантину підприємства перевели працівників на дистанційну (надомну) роботу.

І виникає питання, а як забезпечити проведення виїзних перевірок у цьому випадку? Та чи потрібно взагалі забезпечувати їх проведення?

У чому різниця з погляду ризиків для здоров’я людей, задіяних у виїзних перевірках з обох боків у залежності від підстав для проведення перевірки?

Якщо виходити із конституційних пріоритетів забезпечення «найвищої соціальної цінності», то люди в жодному випадку не повинні піддаватися додатковому ризику для здоров’я, який виникає зокрема при проведенні виїзних перевірок. І тому вимоги про проведення виїзних перевірок за поточного стану мають в цілому розглядатися як такі, що суперечать Конституції.

Інший аспект з огляду на фактичні зміни і на майбутнє: через карантин багато співробітників перейшли на віддалений режим роботи. І такий режим може бути збережений навіть після скасування карантину. А для роботи в такому режимі відстань не має значення, фізично співробітник може знаходитися і за 500 км від місцезнаходження підприємства, і навіть на іншому материку. Тож, для задоволення податківців, якщо вони вирішили провести виїзну перевірку, платник податків має забезпечити приїзд відповідного співробітника навіть з іншої півкулі? Тим самим це досить суттєва зміна – втручання у звичайний режим роботи підприємства. Вбачається, що такий підхід і розуміння не відповідають уже вимогам сьогодення і тим більше – майбутнього.

3.

При цьому фактичні обставини засвідчують, що проведення звичних перевірок не є критичним для наповнення бюджету.

Так, незважаючи на відсутність податкових перевірок протягом карантину, виявилось, що показники збору податків за вказаний період досить непогані, перевищують індикатив Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та навіть кращі, ніж показники 2019 року за аналогічний період.

Зокрема, на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (далі – ДПС) було опубліковано заяву Олексія Любченка з тезисом: «За січень-серпень ми очікуємо перевиконання індикативу на 14,6 млрд гривень», в якій оприлюднені наступні показники:


  • за результатами січня-серпня 2020 року до загального фонду державного бюджету очікуються надходження 352,5 млрд грн, що на 14,6 млрд грн вище запланованого індикативу Мінфіну в 337,8 млрд грн;



  • порівняно з відповідним періодом минулого року очікується зростання надходжень на 49,3 млрд грн, або на 16,3 %, у т.ч. ПДВ – на 5,4 млрд грн, або в 1,6 рази більше порівняно з серпнем минулого року;



  • на 19,7 млрд грн, або на 36,8 % очікується перевиконання індикативу з надходжень ПДВ. Планується, що у січні-серпні цього року буде сплачено 73,1 млрд грн ПДВ при 53,4 млрд грн запланованих;



  • порівняно з минулорічними показники надходжень ПДВ зростуть на 21,4 млрд грн, або в 1,4 рази, в т.ч. відносно серпня минулого року – на 5,4 млрд грн (14 млрд грн проти 8,6 млрд грн), або в 1,6 рази.


І це ще й за умови введення у зв’язку із епідемією COVID-19 пільг (звільнення від ПДВ) для товарів, направлених на боротьбу з епідемією.

У результаті маємо – Голова ДПС задоволений результатами, Міністр фінансів України Сергій Марченко задоволений перевиконанням планів (індикативів). А платники податків задоволені відсутністю податкових перевірок як стресового та обтяжуючого явища.

Наведене яскраво продемонструвало, що податкові перевірки не такі вже й потрібні – без них забезпечується нормальний результат бюджетних надходжень та навіть більший, ніж за умови проведення перевірок (порівнюючи показники 2020 і 2019 років).

4.

Що ж наразі ми можемо очікувати? Після закінчення карантину/мораторію – є розуміння, що податкові органи розпочнуть «повальні» перевірки платників. І той бізнес, що «вижив» під час пандемії в умовах економічної кризи, може «пасти жертвою» адміністративної системи. За період карантину накопичився вал нереалізованих перевірок (тих же планових), і ця «гребля прорветься» після закінчення мораторію та «накриє 9 валом» той бізнес, який ще функціонує.

А навіщо? Навіщо, коли економічні показники і податкові надходження кращі, ніж очікувалося.

При цьому, закінчення мораторію/карантину зовсім не означатиме закінчення пандемії. Такий стан не щось тимчасове і таке, що мине. Суспільство не зможе повернутися до того, «як було раніше» – це нові реалії, в яких нам доведеться жити надалі. І бізнес змінюється та пристосовується, зокрема дистанційна (надомна) робота співробітників уже стала нормою.

Більше того, термін «дистанційна робота» з’явився у Кодексі законів про працю України (далі –КЗпП) – змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі – Закон № 540-IX). Зокрема, п. 6-1) ч. 1 ст. 24 КЗпП передбачено обов’язкову письмову форму «при укладенні трудового договору про дистанційну(надомну) роботу».

І вказані зміни «не прив’язані» до карантину. У ст. 60 КЗпП «Гнучкий режим робочого часу» в новій редакції:

«За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі».


Тобто після закінчення карантину, за погодженням між працівником та роботодавцем, працівники можуть перебувати на дистанційній (надомній) роботі – це стає нормою трудових відносин.

У такому разі виїзна податкова перевірка, «яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка», – стає анахронізмом, пережитком і непотрібним важелем тиску, який за дистанційної організації роботи взагалі не може бути практично реалізованим.

Це на кшталт поняття «спекуляція», яке з ринковою економікою просто втратило свій сенс і актуальність, залишившись пережитком радянських часів. Поки що не так очевидно, але в умовах діджиталізації ми саме до цього і йдемо в питанні паперових документів та виїзних перевірок.

Тренд послаблення адміністративного тиску ми би бачили в якійсь мірі на противагу попередньому тренду фіскалізації. Наприклад, щодо порядку реорганізації/ліквідації суб’єктів підприємницької діяльності були внесені зміни, якими на противагу попереднім правилам про обов’язок платника надати довідку із податкової про відсутність заборгованості – ввели обов’язок податкового органу після отримання інформації про ліквідацію/реорганізацію у визначений строк внести інформацію до Єдиного банку даних юридичних осіб про наявність/відсутність заборгованості з податків. У разі бездіяльності податкової і не внесенні даних у визначений строк – ст. 1, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» закріплено принцип мовчазної згоди органу на державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Тобто від заангажованості та фіскалізації – до послаблення тиску і розвитку економіки. І максимальне зменшення податкових перевірок – один із основних напрямків. При цьому відмітимо, що у держави залишаються інші механізми впливу у разі сумнівів щодо законності діяльності платника – блокування податкових накладних, направлення запитів, реєстрація кримінальних проваджень.

Наведене доводить резонність та розумність, навіть без карантину, серйозно обмежити кількість звичних перевірок та право на їх проведення.

5.

Зміни мають бути запроваджені до 2021 року (виходячи з очікувань, що у 2021 році карантин та/або мораторій таки закінчаться), оскільки у протилежному випадку можливий зворотній ефект – зменшення надходжень до бюджету через збільшення адміністративного тиску.

6.

П. 52-2 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу установлено низку правил:



  • «Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, … включається до оновленого плану-графіку, …протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину…».




  • «Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину…. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом».




  • «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».


Що це означає? А це означає, що після закінчення карантину, наприклад, у 2021 році, окрім поточних та планових перевірок, запланованих на 2021 рік – будуть додані планові перевірки 2020 року та ще й із періодом перевірки не 3 (1095 днів), а 4 роки, оскільки строки давності, визначені ст. 102 Податкового кодексу на період карантину, зупинено. Виходить, що і документи платники мають зберігати довше?

А наскільки це виправдано? Адже ідеологічною основою строків давності є дві основні складові:


  • все плине та все змінюється. Недарма у правовій системі закріплені строки давності: адже з плином певного часу змінюється як (і) особа, її погляди, поведінка, а тому не можна карати «нову особу» за діяння «старої»; так і (іі) суспільний інтерес/суспільна небезпека – з плином часу навіть завдана у минулому шкода втрачає свою вагу, а ресурс, витрачений на її встановлення, буде значно більший, ніж сама така шкода (якщо вона була завдана);



  • правова визначеність. Якщо «розкручувати» минуле до безкінечності, втрачається правова визначеність, передбачуваність, стабільність. І навпаки, створюється простір для маніпулювань, зловживань, тиску з боку державних органів.


Наведеної позиції дотримується і Європейський суд з прав людини, який наголошує зокрема, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду, який минув після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 Рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 Рішення у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

До слова, мораторій на строки давності у зв’язку із карантином не було застосовано до кримінальних проваджень (детальніше в нашому ексклюзиві «КРИМІНАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ: коли і для чого варто подивитися на строки розслідування»). А питання кримінальних проваджень – більш серйозні, і стосуються більшої суспільної небезпеки та суспільного інтересу держави.

Так навіщо створювати більшу правову невизначеність у питаннях оподаткування?

Тому доцільно було б змінити, для початку, хоча б приписи п. 52-2 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу та зробити, так би мовити, «cut off» цієї ситуації, починаючи наступний після мораторію період «з чистого аркуша» без «перевірочних хвостів».

Бо у протилежному випадку, у разі реалізації перевірок за 2020 рік у 2021 році, за Кривою Лаффера бюрократичний тягар збільшиться – а надходження податків неминуче зменшиться.

І це не просто теорія – наведене доводиться вже і тим, що якість таких податкових перевірок з урахуванням фактично подвійного навантаження на податковий орган (перевірки 2020 та 2021 років) – буде не просто сумнівною, а відверто поганою. Відповідно, навіть за дійсної наявності порушення з боку платника, результати податкової перевірки будуть скасовані (враховуючи позицію Верховного Суду, коли процедурних порушень достатньо для скасування результатів перевірки), і надходжень в бюджет не збільшиться, а ось видатки точно збільшаться, як мінімум, на суму компенсації витрат на правову допомогу, понесених платником.

Тому, враховуючи непогані показники надходжень до бюджету у 2020 році, – наведені перехідні положення Податкового кодексу щодо «продовження» запланованих на 2020 рік перевірок після завершення карантину і «продовження» строків давності повинні бути переглянуті і скасовані.

Вказане вбачається логічним і з тих підстав, що запроваджені правила вводилися тоді, коли було невідомо, скільки триватиме карантин. Однак наразі, коли пройшло вже півроку, а 2020 рік добігає кінця – логічно, що питання про перевірки 2020 року та зупинення строків давності є неактуальними та матимуть, швидше, негативний податковий ефект.

7.

А що ж до практичного застосування з огляду на наведене, то тут вбачаються наступні можливості: ...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 420

Прокоментувати