Коментар Олександра Мініна щодо суперечливого рішення Верховного Суду України
Первинні документи, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, не можуть вважатися належно оформленими звітними документами та підтверджувати реальність господарської операції. А тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Такий висновок зробив Верховний Суд у Постанові №826/14268/14.
− Предметом спору у цій справі стало донарахування податківцями ТОВ «Фарфор-Фаянс» ПДВ і податку на прибуток через невизнання податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «Торенія». Підстава − особа, від імені якої оформлені документи від ТОВ «Торенія» (яка за реєстром була і засновником, і директором), заперечує свою причетність до цього підприємства, − розповідає Олександр Мінін, член Асоціації правників України. − Якщо коротко, то Верховний Суд сказав, що документи − неналежні, оскільки не могли бути підписані тією особою, яка там зазначена, а значить не можуть бути визнані витрати й податковий кредит на підставі таких документів.
Суд першої інстанції відмовив платникові податків у скасуванні донарахувань, а ось апеляція і касація (Вищий адміністративний суд) погодилися з доводами платника та скасували нарахування.
Однак Верховний Суд рішення апеляції й касації на користь платника податків скасував, а залишив у силі рішення першої інстанції на користь податкової.
− Чи великі суми виставили фірмі податківці?
− Йдеться про донарахування грошових зобов’язань з податку на додану вартість за період із жовтня 2012 року до грудня 2013 року в сумі 8 млн 240 тис. 862 грн (5 млн 493 тис. 905 грн − основний платіж, 2 млн 746 тис. 957 грн − штрафні санкції) і податку на прибуток підприємств за IV квартал 2012 року та за 2013 рік у сумі 6 млн 707 тис. 508 грн (5 млн 366 тис. 033 грн − основний платіж, 1 млн 341 тис. 508 грн − штрафні санкції).
Слід зазначити, що таке рішення Верховного Суду було не одностайним. Один із суддів, пан Самсін, виклав окрему думку, в якій зазначив, що фактично таким рішенням встановлюється відповідальність для юридичної особи, а вона за Конституцією має індивідуальний характер. Тож не може ТОВ «Фарфор-Фаянс» відповідати за «гріхи» ТОВ «Торенія» чи невстановлених осіб, які могли діяти від імені ТОВ «Торенія».
− Які наслідки це рішення ВСУ матиме на практиці?
Суд фактично визнав лише «відмову від підпису на документах» з боку контрагента як достатню підставу для відмови в податкових наслідках придбань у вказаного контрагента. Отже, всі, хто мав справу з такого типу підприємствами, відтепер потрапляють у лабети податківців. Гіркоти до цього додає саме те, що рішення Верховного Суду за законом мають фактично характер прецеденту для аналогічних справ.
Завантажити pdf-файл коментаря (4 Mb)
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано?
Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків
Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар»
УСІ ВИ ОДНЕ
Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata)
Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах
Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року
Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ
Хто в країні господар?
Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України
Запровадження попереднього контролю реєстрації податкових накладних та автоматичне бюджетне відшкодування