Аналітика

Читати статтю на порталі “ЮРЛІГА“

Використовуючи свої нові повноваження у сфері податкового та митного регулювання Міністерство фінансів України своїм наказом від 28.12.2011 р. № 1762 затвердило Порядок надання застави або еквівалентної гарантії з відшкодування витрат, пов’язаних з діями митних органів України щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності. Наказ набуває чинності з 6 квітня 2012 року. Цей акт покликаний врегулювати технічне питання, пов’язане із захистом прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

За змістом порядок, затверджений Мінфіном, майже дослівно повторює порядок, який був затверджений наказом Державної митної служби України від 20 червня 2007 року № 520 (в редакції наказу від 12 квітня 2011 року № 304).

Передбачаються дві ситуації, коли правовласником (представником) може надаватися гарантія:

• правовласником (представником) надається заява про сприяння захисту майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності;
• митний орган за власною ініціативою призупиняє митне оформлення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності та, на думку митного органу, імпорт таких товарів може порушувати права власника об’єкта інтелектуальної власності.

У першому випадку надання гарантій здійснюється під час реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі. У другому випадку – протягом трьох днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів з ініціативи митного органу, якщо такої реєстрації не здійснювалося.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розмір гарантійної суми є величиною фіксованою та в обох випадках становить еквівалент 1000 євро, тобто залишився без змін. А згідно з п. 2.3 Порядку якщо фактичний розмір витрат перевищує гарантійну суму або частина гарантійної суми використана митним органом, то Держмитслужба протягом доби інформує про це правовласника або його представника, який у триденний строк після отримання повідомлення повинен забезпечити відшкодування витрат або поновлення гарантійної суми.

Правовласник або його представник на свій розсуд може обрати спосіб надання гарантії відшкодування витрат – грошова застава або гарантія банку.

Внесення грошової застави правовласником (представником) здійснюється у безготівковій формі через банківські установи на депозитний рахунок Держмитслужби, відкритий у Державній казначейській службі України. Застава вноситься у національній валюті України (за офіційним курсом Національного банку України на день надання гарантії) або у вільно конвертованій іноземній валюті.

Повернення грошової застави, внесеної під час включення об’єкта інтелектуальної власності у реєстр, здійснюється за заявою правовласника (представника) у таких випадках:

• закінчення строку дії реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності;
• відкликання правовласником або його представником наданої застави до закінчення строку дії реєстрації.

А при внесенні грошової застави, коли митний орган зупиняє митне оформлення з власної ініціативи, повернення грошової застави відбувається за однієї з наступних умов:

• письмової згоди на переміщення товару, щодо якого виникла підозра, через митний кордон України;
• митного оформлення в установленому порядку, якщо протягом встановлених строків (максимум 30 днів) порушення прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів не буде підтверджене;
• набрання законної сили судовим рішенням.

Якщо правовласник (представник) обирає гарантію банку, який виявив намір виступити гарантом, то йому слід разом з гарантійним зобов’язанням подати на розгляд до Держмитслужби копію ліцензії на здійснення банківської діяльності, виданої Національним банком України такому банку.

Гарантія передбачає безумовне виконання банком (гарантом) зобов’язання відшкодувати митним органам, власникам складів тимчасового зберігання витрати на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено, декларантам та іншим особам збитки у випадках, встановлених Митним кодексом. Розмір гарантійної суми, що зазначається в гарантії банку, повинен бути не менше розміру гарантійної суми, тобто 1000 Євро.

Однак, як показує практика, використання механізму банківської гарантії є дуже обмеженим, оскільки, як правило, банки не дуже охоче видають гарантії такого роду. Тому в більшості випадків це питання вирішується шляхом внесення грошової застави.

В цілому можна зробити висновок, що значних змін в регулюванні надання митним органам гарантії відшкодування збитків не передбачається. При цьому досить детально врегульовані процедурні моменти, пов’язані з наданням грошової застави/ гарантії. Разом з тим, порядок повернення грошової застави прописаний поверхово, що на практиці може викликати проблеми з таким поверненням.

Крім того, дуже лаконічно врегульовані питання визначення суми витрат на зберігання, яка підлягає відшкодуванню. Так, згідно з п. 5.1 така сума визначається на підставі даних бухгалтерського обліку. При цьому механізму захисту від штучного роздування таких витрат у Порядку, на жаль, не передбачено. Залишається сподіватися на чесність працівників митних органів.

Прокоментувати